ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
26 листопада 2018 року 10:21 № 826/7372/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., за участі секретаря судового засідання Семеняки А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Розпорядника майна Державного підприємства "Сєвєродонецька
теплоелектроцентраль" арбітражного керуючого ОСОБА_1
АДРЕСА_1
до Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала
Алмазова, 18/9)
третя особа Державне підприємство "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" (93406,
Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, ДП Сєвєродонецька ТЕЦ, а/с 98)
про визнання протиправним та скасування Наказу №992 від 14.06.2017 року.
за участю представників сторін:
представник позивача: ОСОБА_2
представник відповідача: Левадний Р.С.
представник третьої особи: Пальчик М.О.
Відповідно до частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 26.11.2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач, в особі Розпорядника майна Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" арбітражного керуючого ОСОБА_1 (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Регіонального відділення фонду державного майна України по місту Києву (надалі - Відповідач), в якому просить суд: визнати противоправним та скасувати Наказ Фонду державного майна України від 14.06.2017 року № 992 «Про звільнення від виконання обов'язків директора державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» ОСОБА_5 та призначення директором державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» ОСОБА_6.» в частині призначення директором ОСОБА_6
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 16.05.2018 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляд по суті на 26.06.2018 р.
У відповідності до Довідки про не здійснення фіксування судового засідання від 26.06.2018 р. розгляд справи відкладено до 13.08.2018 р. у зв'язку з перебуванням головуючого судді Федорчука А.Б. на лікарняному.
В судовому засіданні 13.08.2018 р. Судом залучено до участі у справі в якості третьої особи - Державне підприємство "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" оголошено про відкладення розгляду справу до 10.09.2018 р. та надання часу представнику третьої особи для ознайомлення з матеріалами справи.
Відповідно до Довідки про не здійснення фіксування судового засідання від 10.09.2017 р. розгляд справи відкладено до 09.10.2018 р.
Згідно Довідки про не здійснення фіксування судового засідання від 09.10.2017 р. розгляд справи відкладено до 23.10.2018 р. у зв'язку з перебування судді в нарадчій кімнаті.
В судовому засіданні 23.10.2018 р. Судом оголошено перерву у розгляді справи до 05.11.2018 р. на стадії дослідження доказів.
Так, в судовому засіданні 05.11.2018 р. Судом продовжено перерву у розгляді справи до 12.11.2018 р. у зв'язку з неявкою Позивача в судове засідання.
В судовому засіданні 12.11.2018 р. Судом продовжено перерву у розгляді справи на стадії дослідження доказів до 26.11.2018 р.
Судом в судовому засіданні 26.11.2018 р. відмовлено в задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що в порушення вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" Відповідачем призначено на посаду директора Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" ОСОБА_6, який своїми діями порушує вимоги кредиторів.
Відповідач проти позовних вимог заперечував в повному обсязі з підстав викладених в письмовому відзиві на позовну заяву.
Представник третьої особи проти позовних вимог заперечує в повному обсязі з підстав викладених в письмових поясненнях.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 03.01.2013 року порушено провадження у справі №913/40/13-г про банкрутство боржника - Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» (надалі - ТЕЦ).
Наказом № 1367 від 16.09.2015 року Фондом державного майна України прийнято рішення про приватизацію державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль». В листопаді 2015 року підприємство передано із сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України до сфери управління ФДМУ.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 14.03.2017 року припинено процедуру розпорядження майном, введено процедуру санації ТЕЦ та призначено керуючим санацією боржника - арбітражного керуючого ОСОБА_2, поклавши на нього обов'язки та повноваження по проведенню процедури санації, передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Постановою Вищого господарського суду України від 20.09.2017 по справі № 913/40/13-г касаційну скаргу ПАТ «НАК «Нафтогаз України» задоволено, ухвалу господарського суду Луганської області від 14.03.2017 року про введення процедури санації скасовано, справу направлено на стадію розпорядження майном.
Позивач зазначає, що з 14.03.2017 по 20.09.2017 р. Фонд державного майна України, як орган управління, відповідно до норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» припинив свої повноваження щодо управління ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» та не мав повноважень щодо призначення керівників на вказане підприємства.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про не обґрунтування позовних вимог, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 р. №2343-XII (надалі - Закон №2343-XII в редакції станом на 18.02.2013 р.) з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майном боржника і призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим Законом. Розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України. Кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 03.01.2013 року порушено провадження по справі №913/40/13-г про банкрутство боржника - Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль».
Відповідно до п. 10, п. 11 ст. 1 Закону №2343-XII (в редакції станом на 18.02.2013 р.) розпорядження майном боржника - система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника, з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника та проведення аналізу його фінансового становища; розпорядник майна - фізична особа, на яку у встановленому цим Законом порядку покладаються повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство в порядку, встановленому цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, що Ухвалою господарського суду Луганської області від 18.02.2013 року, введено процедуру розпорядження майном Підприємства та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_2
Частинами 8, 9 ст. 13 Закону №2343-XII визначено, що Розпорядник майна має право: скликати збори кредиторів і брати в них участь з правом дорадчого голосу; аналізувати фінансове становище боржника та рекомендувати зборам кредиторів заходи щодо фінансового оздоровлення боржника; звертатися до господарського суду у випадках, передбачених цим Законом; одержувати винагороду у розмірі та порядку, передбачених цим Законом; залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірній основі спеціалістів з оплатою їх діяльності з коштів боржника, якщо інше не передбачено цим Законом або рішенням комітету кредиторів; подавати в господарський суд заяву про дострокове припинення своїх обов'язків; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом. Розпорядник майна зобов'язаний: розглядати разом з посадовими особами боржника копії заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли до господарського суду у зв'язку з порушенням справи про банкрутство та надіслані боржнику в установленому цим Законом порядку; вести реєстр вимог кредиторів у встановленому порядку; повідомляти кредиторів про результати розгляду їх вимог боржником та включення визнаних вимог до реєстру вимог кредиторів або про відмову визнання вимог боржником; вживати заходів для захисту майна боржника; аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; виявляти ознаки фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; скликати збори кредиторів; надавати державному органу з питань банкрутства відомості, необхідні для ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено справу про банкрутство; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника; виконувати інші функції, передбачені цим Законом.
Крім того, ч. 14 - ч. 16 Закону №2343-XII визначено, Розпорядник майна не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених цим Законом. Призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника. Повноваження керівника боржника або органів управління боржника, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені у разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства. В такому разі за клопотанням комітету кредиторів виконання обов'язків керівника боржника ухвалою господарського суду тимчасово покладається на розпорядника майна до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника. Про припинення повноважень керівника або органів управління боржника господарський суд виносить ухвалу, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.
Аналогічний зміст норм права міститься в редакції Закону №2343-XII станом на березень 2017 р. (ст. 22 Закону №2343-XII).
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що до повноваження Розпорядник майна належить здійснення нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство та не має право втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника.
Позивач в позовній заяві зазначає, що з 14.03.2017 р. по 20.09.2017 р. Фонд державного майна України, як орган управління, відповідно до норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» припинив свої повноваження щодо управління ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» та не мав повноважень щодо призначення керівників на вказане підприємства, Суд не погоджується з даними твердженнями з наступних підстав.
На виконання вимог ст. 7 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» від 21.09.2006 року № 185-V (далі - Закон № 185-V) та Статутом Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль», Фонд державного майна України своїм наказом від 14.06.2017 року за № 992 «Про звільнення від виконання обов'язків директора державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» ОСОБА_5 та призначення директором державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» ОСОБА_6.» (надалі - Наказ № 992), призначив ОСОБА_6 керівником ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ».
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 14.03.2017 р. по справі №913/40/13-г, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.04.2017, припинено процедуру розпорядження майном та повноваження арбітражного керуючого ОСОБА_2 як розпорядника майна боржника; введено процедуру санації боржника ДП "Сєвєродонецька ТЕЦ" строком на 12 місяців, тобто до 14.03.2018; призначено керуючим санацією боржника - арбітражного керуючого ОСОБА_2, покладено на нього обов'язки та повноваження з проведення процедури санації, передбачені законом; зобов'язано керуючого санацією ОСОБА_2 подати на розгляд суду у встановленому ст. 18 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» порядку та у зазначений строк план санації боржника, попередньо розглянутий та схвалений комітетом кредиторів і погоджений уповноваженими на це органами; затверджено оплату послуг арбітражного керуючого ОСОБА_2 за виконання ним повноважень розпорядника майна боржника в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні 12 місяців перед порушенням провадження у справі про банкрутство ДП "Сєвєродонецька ТЕЦ".
В подальшому, Постановою Вищого господарського суду України від 20.09.2017 р. по справі №913/40/13-г касаційну скаргу ПАТ «Національна компанія "Нафтогаз України» задоволено, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.04.2017 р. та ухвалу Господарського суду Луганської області від 14.03.2017 р. у справі №913/40/13-г скасовано.
Згідно Наказу ДП "Сєвєродонецька ТЕЦ" від 25.09.2017 року за № 196-к та відповідно до Витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_6 призначив до обов'язків керівника ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» (25.09.2017 р.).
Під час розгляду справи Позивачем не надано суду переконливих доказів того, що керівник ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» ОСОБА_6 в період з 14.03.2017 р. по 20.09.2017 р. здійснював повноваження керівника та втручався в діяльність керуючого санацією.
Суд звертає увагу, що Постановою Вищого господарського суду України від 20.09.2017 р. по справі №913/40/13-г скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо призначення керуючого санацією ОСОБА_2
Так, з 20.09.2019 р. ОСОБА_2 є розпорядником майна боржника, а не керуючим санацією та, у відповідності до ч. 11 ст. 22 Закону №2343-XII, призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.
Крім того, Суд звертає увагу, що у відповідності до ч. 12, ч.13 ст. 22 Закону №2343-XII Позивач не позбавлений права звернутися до Господарського суду Луганської області з клопотаннями про відсторонення керівника ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» ОСОБА_6 від виконання своїх обов'язків та визнати протиправними дії Відповідача про проведення конкурсу щодо призначення керівника ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ».
З аналізу вищезазначених норм права, Суд приходить до висновку, що Позивачем неправильно вибрано спосіб захисту, а позовні вимоги Позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до правил частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи вищезазначені факти, Суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню частково.
З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись положеннями статей 2 - 4, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 139, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позовних вимог Розпорядника майна Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" арбітражного керуючого ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) відмовити повністю.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.Б. Федорчук