Єдиний унікальний номер 341/1501/18
Номер провадження 2/341/640/18
29 листопада 2018 року м. Галич
Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді -Юсип І.М.
секретаря -Король І.Л.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Галичі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Сторони зареєстрували шлюб 16 травня 2001 року у відділі Рагсу Івано-Франківсського міського управління юстиції, актовий запис №510. В шлюбі у сторін 13.08.2001 року народився син, ОСОБА_3.
Позивач в позовній заяві посилається на ті обставини, що сімейне життя з відповідачем не склалося. Між ними відсутнє взаєморозуміння та повага один до одного. Відповідач не проявляє до неї належної поваги, жодним чином їй не допомагає. Вони не підтримують сімейних відносин з листопада 2012 року. Оскільки шлюб між ними носить формальний характер, спільно як сім'я не проживають, тому вважає, що збереження шлюбу є недоречним і, наполягає на розірванні шлюбу.
05.11.2018 р. на адресу суду позивач скерувала заяву про збільшення позовних вимог, де вказує про те, що позовні вимоги підтримує, крім того просить неповнолітнього сина, ОСОБА_3, залишити проживати з нею.
Представник позивача ОСОБА_1-ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про розгляд справи без їх участі, а також у заяві зазначив, що підтримує позовні вимоги і просить задовольнити з викладених у позові підстав.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання також не з'явився, однак таким на адресу суду скеровано письмову заяву, в якій він вказує про те, що позовні вимоги позивача визнає та не заперечує щодо розгляду справи у його відсутності.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно ч.1 ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Дослідивши представлені доводи позивача та перевіривши матеріали справи суд вважає, що позовну заяву слід задовольнити.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 16 травня 2001 року у відділі Рагсу Івано-Франківсського міського управління юстиції, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії І-НМ № 068320 від 16.05.2001 року (а.с.7).
В шлюбі народився син, ОСОБА_3, 13.08.2001р.н., що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.8).
Згідно із ст. 109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Згідно ч.2 ст. 14 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно ч.3, ч.4 ст. 56 Сімейного кодексу України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Сімейне життя у подружжя не склалося по тій причині, що у них відсутнє взаєморозуміння, не підтримують сімейних стосунків з 2012 року. Шлюбно-сімейні відносини припинилися, сім'я розпалася остаточно. Позивач наполягає на розірванні шлюбу з відповідачем. Вказані обставини підтвердили сторони в письмовій заяві.
Суд приходить до висновку, що сім'я розпалася і зберегти її можливості немає, а відтак шлюб слід розірвати. Дитину залишити проживати з матір'ю.
Згідно ст. 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання
На підставі вищенаведеного та ст.ст. 105, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 81, 200, 247, 258, 263, 265, 272, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 16 травня 2001 року у відділі Рагсу Івано-Франківського міського управління юстиції (актовий запис №510) між ОСОБА_2, 10.10.1975р.н., та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5) ОСОБА_6, 23.01.1982р.н. - розірвати.
При реєстрації розірвання шлюбу відновити ОСОБА_1 дошлюбне прізвище - ОСОБА_5.
Неповнолітнього сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити проживати з матір'ю, ОСОБА_5.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого рішення суду.
Суддя:ОСОБА_7