ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
30 листопада 2018 року № 826/5532/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити
певні дії
04.04.2018 через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва від ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1.) надійшов адміністративний позов б/н від 04.04.2018 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (надалі - відповідач або ГУ ПФУ в м. Києві), в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку позивачу пенсії з 01.01.2016 відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" № 900-УІІІ, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та довідки від 07.06.2017 № 30521 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2016, яка виготовлена Ліквідаційною комісією Головного управління МВС України у м. Києві;
- зобов'язати відповідача провести позивачу перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей № 900-VIII, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та довідки від 01.06.2017 № 22/6-3137 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2016 яка виготовлена Департаментом персоналу організації освітньої та наукової діяльності МВС України у м. Києві, починаючи з 01.01.2016;
- зобов'язати відповідача при розрахунках додатково включити до заробітку для обчислення пенсії позивачу суми одноразової грошової допомоги при звільненні, з якої справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з дати виникнення права на нього без обмеження строком, оскільки зазначена виплата, відповідно до чинного законодавства України, є складовими заробітної плати та індексації заробітної плати;
- зобов'язати відповідача провести виплату пенсії у новому збільшеному розмірі відповідно до змін, проведених у законодавстві України починаючи з 01.01.2016, і у подальшому з компенсацією за несвоєчасну виплату пенсії, як того вимагає законодавство України;
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати у встановлений у встановлений судом термін, з моменту набрання рішенням законної сили, звіт про виконання судового рішення.
В нормативне обґрунтування наведених позовних вимог позивач посилається на Конституцію України, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Закон України «Про Національну поліцію», постанову Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та зауважує на протиправності бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не проведення перерахунку пенсії з 1 січня 2016 року відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", оскільки ОСОБА_1, як пенсіонер органів внутрішніх справ, має право на такий перерахунок.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України) суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.04.2018 (суддя Пащенко К.С.) позовну заяву залишено без руху та зобов'язано позивача усунути недоліки у позовній заяві у п'ятиденний строк з моменту її отримання. Позивач виконав вимоги суду щодо усунення недоліків позовної заяви.
Позивач виконав вимоги суду щодо усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.05.2018 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження в адміністративній справі № 826/5532/18; постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); запропоновано відповідачу надати відзив протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачем ухвали про відкриття провадження у справі; витребувано у відповідача належним чином засвідчену копію матеріалів пенсійної справи позивача, у тому числі довідку про нарахування пенсії позивачу.
Відповідачем було надано відзив на позов, в якому останній заперечує проти доводів позивача, просить суд відмовити повністю у задоволенні позову.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2018 здійснено заміну відповідача у справі № 826/5532/18, а саме: з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код - 22869069) на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код: 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16).
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію у відповідності до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
На виконання ч. 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988, наказу Міністерства внутрішніх справ від 06.04.2016 № 260 Департаментом персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України ОСОБА_1 видано довідку від 01.06.2017 № 22/6-3137 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, згідно з якою розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.01.2016 за посадою оперуповноваженого апарату Національної поліції становить: посадовий оклад (2 700,00 грн.), оклад за військовим (спеціальним) знанням лейтенант поліції (1 400,00 грн.), надбавка за стаж служби (1 640,00 грн.), надбавка за службу в умовах режимних обмежень (405,00 грн.), премія (5 230,01 грн.), що усього становить 11 375,01 грн.
Листом від 20.03.2018 за № 10858/03/П-1797 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило ОСОБА_1, у відповідь на заяву останнього про перерахунок пенсії від 19.02.2018, що перерахунок пенсії буде проведено після надходження коштів з Державного бюджету України.
Вирішуючи спір, суд виходить за наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, адміністративна справа є типовою згідно зі зразковою справою № 820/6514/17, оскільки відповідає ознакам типових справ, зазначеним Верховним Судом у рішенні від 15.02.2018:
1) позивач: пенсіонер органів внутрішніх справ; фізична особа, якій призначено пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ";
2) відповідач: суб'єкт владних повноважень - територіальний орган Пенсійного фонду України, на обліку якого стоїть позивач та який здійснює виплату пенсії позивачу;
3) предмет спору: бездіяльність відповідача (відмова вчинити дії) щодо перерахунку та виплати пенсії пенсіонеру органів внутрішніх справ з 01 січня 2016 року згідно із Законом України від 23 грудня 2015 року N 900-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статтею 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", на підставі наданих відповідними органами/особою-пенсіонером довідок про розмір грошового забезпечення з дотриманням Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45.
Тому суд, при вирішенні даної справи керується висновками Верховного Суду у справі № 820/6514/17 в частині обставин, які є типовими.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Вказаним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", обов'язок нарахування та виплати пенсій покладено на органи Пенсійного фонду.
Згідно з частиною 3 статті 63 Закону № 2262-XII в редакції Закону від 07.11.2015), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
29.12.2015 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" №900-VIII від 23.12.2015 (далі - Закон № 900-VIII).
Цим Законом внесені доповнення в статтю 63 Закону № 2262-ХІІ, а саме статтю 63 доповнено новою частиною такого змісту: "Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських".
Так, правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України "Про національну поліцію" № 580-VIII від 02.07.2015.
Відповідно до абзацу 2 пункту 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію", за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Постановами Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова № 988) та № 947 від 18.11.2015 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268" встановлені розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ.
Постанова № 988 набрала чинності 02 грудня 2015 року.
Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 45), яка набрала чинності 20 лютого 2008 року.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку № 45, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
На підставі зазначеного в пункті 1 Порядку № 45 рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (далі - державні органи) повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.
Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки).
Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Як встановлено під час розгляду справи, до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві надійшла довідка Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України від 01.06.2017 № 22/6-3137 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1, яка зареєстрована у відповідача 24.06.2017 за вх. № 12475/04, що свідчить про дотримання державним органом Порядку № 45 в частині надання довідок до органу Пенсійного фонду. Доказів скасування вказаної довідки суду не пред'явлено.
При цьому, як встановлено в рішенні Верховного Суду від 15.02.2018 у зразковій справі № 820/6514/17, відповідно до Закону України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зміна грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції на підставі Постанови № 988, яка набрала чинності 02 грудня 2015 року.
Згідно зі статтею 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" позивач має право на перерахунок пенсії з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Оскільки Постанова № 988, якою встановлені розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, набрала чинності 02 грудня 2015 року, позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських, з 01 січня 2016 року.
Враховуючи, що право позивача на перерахунок пенсії встановлено чинним законодавством України, дотримано всі вимоги, передбачені Порядком № 45 для проведення перерахунку пенсії, позивач має законні підстави щодо перерахунку його пенсії на підставі довідки про грошове забезпечення з урахуванням грошового забезпечення поліцейських.
При цьому, посилання відповідача на відсутність коштів на проведення виплати пенсії в перерахованому розмірі порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (рішення Європейського суду у справі "Кечко проти України" від 08 листопада 2005 року).
З урахуванням наведеного та з огляду на встановлені у суді обставини суд зазначає про наявність у позивача права на перерахунок пенсії, як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статтями 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", на підставі наданої довідки Департаментом персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України ОСОБА_1 від 01.06.2017 № 22/6-3137.
Щодо вимоги позивача про включення до заробітку для обчислення пенсії сум одноразової грошової допомоги при звільненні, з якої сплачувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, суд вважає, що така не підлягає задоволенню з огляду на таке.
У рішенні від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 Конституційний Суд України роз'яснив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.
Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.
Отже, під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів особи, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо особа не довела факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.
Судом встановлено, що до довідки Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України від 01.06.2017 № 22/6-3137 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії не включені відомості про розмір одноразових видів грошового забезпечення, які отримані позивачем за 24 місяці перед звільненням зі служби. Також позивач не надав відомостей про те, що звертався до відповідача у порядку ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" про перерахунок пенсії з урахуванням суми виплаченої одноразової допомоги при звільненні, з якої сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, та надавав довідку про розмір додаткових видів грошового забезпечення.
В той же час, перерахунок пенсії в силу Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, здійснюється виключно на підставі довідки, що видана державним органом, з якого особа була звільнена зі служби, а питання не включення даних сум до довідки Міністерством внутрішніх справ України не є предметом даного спору.
Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання відповідача провести виплату пенсії у новому збільшеному розмірі відповідно до змін, проведених у законодавстві України починаючи з 01.01.2016, і у подальшому з компенсацією за несвоєчасну виплату пенсії, суд вважає за необхідне зазначити про таке.
Право позивача щодо перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року є абсолютним в силу закону та не може бути обмежено будь-яким строком, а тому підлягає обов'язковому виконанню з боку органів Пенсійного фонду України. При цьому, здійснений відповідачем перерахунок сам по собі передбачає виплату заборгованості по ній без обмеження строком та сумою, яка належить до виплати.
Поряд з цим, питання, пов'язані із здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовано Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ.
Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого і органу (особи).
Статтею 2 даного Закону передбачається, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
За змістом наведених правових положень, компенсація виплачується у разі порушення строків виплати нарахованих громадянам доходів.
Беручи до уваги те, що пенсія ОСОБА_1 на підставі довідки Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України від 01.06.2017 № 22/6-3137 не була нарахована та виплачена, що і є предметом даного позову, то підстав для стягнення з ГУ ПФУ в м. Києві компенсації за несвоєчасну виплату пенсії немає.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання протиправної бездіяльності відповідача та зобов'язання Управління вчинити дії підлягають частковому задоволенню.
В частині вимог про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень суд може під час ухвалення рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
Зважаючи, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правом, а не обов'язком суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, з урахуванням того, що позивачем в позові не наведено обґрунтувань необхідності застосування процесуального інституту судового контролю за виконанням рішення, суд приходить до висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконання рішення суду у даній справі.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, то понесені позивачем витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню на його користь у розмірі 1 409, 60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255, 257-263 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) щодо не проведення перерахунку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: 04080, АДРЕСА_1) пенсії з 01.01.2016 відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" № 900-УІІІ, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та довідки від 07.06.2017 № 30521 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2016, яка виготовлена Ліквідаційною комісією Головного управління МВС України у м. Києві.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) провести ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: 04080, АДРЕСА_1) перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей № 900-VIII, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та довідки від 01.06.2017 № 22/6-3137 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2016, яка виготовлена Департаментом персоналу організації освітньої та наукової діяльності МВС України у м. Києві, починаючи з 01.01.2016.
4. В іншій частині позову відмовити.
5. Присудити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: 04080, АДРЕСА_1) документально підтверджені судові витрати у розмірі 1 409,60 грн. (одна тисяча чотириста дев'ять гривень 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код - 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16).
Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд м. Києва.
Суддя К.С. Пащенко