03 грудня 2018 р.м. ХерсонСправа № 540/2366/18
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Варняка С.О.,
при секретарі: Кальченко-Булановій М.С.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Каховського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 57614526 від 07.11.2018 р.,
встановив:
Звернувшись до суду, позивач посилається на те, що 16 листопада 2018 року отримав постанову про відкриття виконавчого провадження № 57614526 від 07.11.2018 р. Зазначає, що дане виконавче провадження відкрито на підставі неіснуючого виконавчого документу постанови № ХС2052/1194/АВ від 02.08.2018 р. та заяви про відкриття виконавчого провадження, підписаних не уповноваженою особою стягувача - першим заступником начальника ГУ Держпраці Франкевич Т. І.
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань перший заступник начальника ГУ Держпраці у Херсонській області Франкевич Т. І. не відноситься до осіб, яким надано право вчиняти юридичні дії від імені ГУ Держпраці у Херсонській області без довіреності. Довіреність на представництво стягувача в матеріалах справи відсутня. В порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий лист та заява стягувача про примусове виконання рішення підписані не уповноваженою особою та безпідставно відкрите виконавче провадження № 57614526.
Реквізити поданого виконавчого документу не відповідають реквізитам, зазначеним в постанові про відкриття виконавчого провадження від 07.11.2018 р. № 57614526.
Постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами має № ХС2052/1194/НД/АВ/П/ТД-ФС від 02.08.2018 р., виконавче провадження № 57614526 відкрите на підставі неіснуючої постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ХС2052/1194/АВ від 02.08.2018 р.
Таким чином, винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 57614526 від 07.11.2018 р. суперечить вимогам закону.
Позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 57614526 від 07.11.2018 року.
Ухвалою суду від 21.11.2018 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Призначено судове засідання на 30.11.2018 року.
22.11.2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що 06.11.2018 року за вх. № 7783/13.12-28 на адресу Каховського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області надійшла заява від Головного управління Держпраці у Херсонській області за підписом начальника Головного управління Берлим В.В. про відкриття виконавчого провадження на підставі постанови № ХС2052/1194/НД/АВ/П/ТД-ФС від 02.08.2018 року про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 у розмірі 111390 грн.
З відкритих даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що уповноваженим представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи є Берлим Віталій Володимирович.
На підставі наданої заяви стягувача та постанови про накладення штрафу державним виконавцем Каховського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Чебану Х.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 07.11.2018 року.
У вказаній постанові була допущена граматична помилка, а саме в рядку назва документу було вказано "Постанова № ХС2052/1194/АВ виданий 02.08.2018", замість "Постанова № ХС2052/1194/НД/АВ/П/ТД-ФС виданий 02.08.2018", про що стало відомо 21.11.2018 року з позовної заяви.
На підставі п. 3 ч. 3 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" 21.11.2018 року державним виконавцем Чебану Х.О., за власної ініціативи, виправлено зазначену граматичну помилку та направлено відповідну постанову сторонам виконавчого провадження.
Щодо суджень позивача про неналежного підписанта постанови про накладення штрафу, вважає, що це виходить за рамки визначеного позивачем предмету оскарження, оскільки це не відноситься до компетенції органів Державної виконавчої служби.
30.11.2018 року у судовому засіданні оголошено перерву до 03.12.2018 року.
У судовому засіданні представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягав, з підстав викладених в позовній заяві.
Представник відповідача, у судовому засіданні 30.11.2018 року, по суті позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позов.
Дослідивши докази, суд встановив такі обставини.
07.11.2018 року старшим державним виконавцем Каховського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Чебану Х.О. відкрито виконавче провадження № 57614526 на підставі заяви про примусове виконання постанови № ХС2052/1194/АВ, виданої 02.08.2018 року ГУ Держпраці у Херсонській області.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом шостим ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Частиною першою ст. 4 Закону № 1404-VIII встановлені вимоги до виконавчого документа, зокрема у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
За правилами, встановленими частиною четвертою ст. 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Перелік підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
У судовому засіданні судом встановлено, що постанова від 02.08.2018 року № ХС/2052/1194/НД/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 у розмірі 111390 грн. відповідає вимогам, які висуваються до виконавчих документів частиною першою ст. 4 Закону № 1404-VIII.
Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509 (далі - Порядок № 509) визначає механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" (далі - штрафи).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).
Згідно з приписами пункту 10 Порядку № 509 постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.
Позивачем доказів оскарження постанови від 02.08.2018 року № ХС2052/1194/НД/АВ/П/ТД-ФС не надано.
Частиною третьою ст. 4 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку.
За правилами, встановленими ч. 3 ст. 16 Закону № 1404-VIII представництво юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом чи установчими документами юридичної особи, або через представників юридичної особи.
Пунктом 9 Положення про Головне управління Держпраці у Херсонській області передбачено, що Управління Держпраці очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади Головою Державної служби України з питань праці за погодженням з Міністром соціальної політики України та головою відповідної обласної державної адміністрації.
За таких обставин, начальник Управління Держпраці мав право підпису заяви про відкриття виконавчого провадження, як законний представник.
Таким чином, державний виконавець не мав правових підстав для повернення постанови про накладення штрафу без прийняття до виконання, оскільки наведеним у Законі № 1404-VIII вимогам вона відповідає, інше матеріалами справи не підтверджено.
Щодо посилання представника позивача про те, що виконавче провадження відкрито на підставі неіснуючого виконавчого документа - постанови № ХС2052/1194/АВ від 02.08.2018 року, суд зазначає таке.
У постанові про відкриття виконавчого провадження від 07.11.2018 року допущена граматична помилка, а саме в рядку назва документу вказано "Постанова № ХС2052/1194/АВ виданий 02.08.2018", замість "Постанова № ХС2052/1194/НД/АВ/П/ТД-ФС виданий 02.08.2018".
Помилка у оформленні постанови про відкриття виконавчого провадження не є підставою для висновків про її протиправність.
Неповне зазначення одного з реквізитів у документі є лише окремим недоліком та не може спростовувати наявності відкритого виконавчого провадження. Наявність в постанові інших реквізитів дає можливість точно і безпомилково ідентифікувати стягувача, боржника, розмір штрафу та інші дані, необхідні для виконавчого провадження.
Крім того, на підставі п.3 ч. 3 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" 21.11.2018 року державним виконавцем Чебану Х.О., за власної ініціативи, виправлено зазначену граматичну помилку та направлено відповідну постанову сторонам виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію (ч. 1 ст.11).
Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом (ч. 5 ст. 13).
Згідно КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку (ч. 9 ст. 120).
У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону) (ч. 6 ст. 7).
Аналізуючи зазначені норми, суд приходить до висновку, що строки відкриття виконавчого провадження не були порушені.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 242-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Варняк С.О.
кат. 11.5