ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
30 листопада 2018 року № 826/9967/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_3
до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
провизнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_3 з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.09.2017 №288 «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності»;
- зобов'язати Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вчинити дії щодо внесення до реєстру дозвільних документів відомості про реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція квартири НОМЕР_2, НОМЕР_3 з розділенням на вісім окремих квартир по АДРЕСА_2» від 18.11.2015 №КВ 082153220426 та декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності «Реконструкція квартири НОМЕР_2, НОМЕР_3 з розділенням на вісім окремих квартир по АДРЕСА_2» від 09.12.2015 №КВ 142153430913.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи та встановлено для сторін строки подання відзиву, відповіді на відзив та заперечення.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що перевірка, за результатами якої винесено оскаржуваний наказ, проведена на підставі незаконного наказу, в якому, у порушення положень ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», не зазначено суб'єкта та предмет перевірки. Крім того, за твердженням представника позивача, наслідки у вигляді скасування декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об'єкта можуть застосовуватись уповноваженим органом виключно у разі повідомлення у таких деклараціях недостовірних даних, які дають підстави вважати об'єкт самочинним будівництвом. Проте, у межах спірних правовідносин, як наголошено представником позивача, об'єкт не є самочинним будівництвом. При цьому, висновки перевіряючих про необхідність отримання містобудівних умов та обмежень є необґрунтованими, оскільки спірна реконструкція проводилась без змін зовнішньої конфігурації приміщень, а зазначення категорії складності об'єкта ІІ замість ІІІ є опискою, що також не є підставою вважати спірний об'єкт самочинним. Також, у позовній заяві зазначено, що позивач не є суб'єктом вчинення правопорушення, що стосується розроблення проектної документації, оскільки останній не є розробником та виконавцем проектної документації.
27.07.2018 від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог із зазначенням правомірності оскаржуваного наказу, прийнятого у межах та на підставі наявних у відповідача повноважень, з огляду на виявлення під час перевірки порушення вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, а саме: без отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, без проведення обстежень технічного стану конструкцій щодо можливості реконструкції, а також з огляду на наведення позивачем недостовірних даних у поданих деклараціях в частині категорії складності об'єкту. Також, представником відповідача наголошено, що положення Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не регулюють правовідносини щодо здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт щодо фізичних осіб, тобто щодо позивача.
13.08.2018 від представника позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, в якому зазначено про відсутність у відзиві жодних фактів, які б свідчили про наявність ознак здійснення позивачем самочинного будівництва, а, відтак, і підстав для скасування спірних декларацій. При цьому, за твердженням представника позивача, положення Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у межах спірних правовідносин мають застосовуватись за аналогією закону.
Відповідач правом подачі до суду заперечень не скористався.
Крім того, через канцелярію суду від представника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Місто мрій 1Б» надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи на стороні відповідача, в обґрунтування якої зазначено, що у разі задоволення заявлених позовних вимог відбудеться поновлення права позивача на новозбудовані об'єкти нерухомого майна, зазначені у спірних деклараціях, а решта співвласників буде позбавлена права спільної власності на частину місць загального користування, які були включені позивачем до складу його квартир у результаті реконструкції. За результатами розгляду вказаної заяви суд дійшов до висновку про необґрунтованість останньої, з огляду на те, що остання мотивована можливим порушенням права власності на частину місць загального користування, що не є предметом розгляду у даній адміністративній справі, з урахуванням того, що спори стосовно питань права власності юрисдикційно не належать адміністративним судам. Інших доводів у розглядуваній заяві не наведено, а з матеріалів справи не вбачається.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єкта містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт щодо реконструкції квартир НОМЕР_2, НОМЕР_3 з розділенням на вісім окремих квартир по АДРЕСА_2, за результатами чого складено акт від 03.08.20117 №б/н.
Внаслідок проведення вказаної перевірки встановлено, ОСОБА_3 виконано будівельні роботи з реконструкції квартир НОМЕР_2, НОМЕР_3 на АДРЕСА_2 шляхом приєднання терас, лоджій до квартир та надбудови 2-х поверхів з їх розділенням на вісім окремих квартир, що передбачає зміну зовнішньої конфігурації квартир. Проектною документацією «Реконструкція квартир НОМЕР_2, НОМЕР_3 з розділенням на вісім окремих квартир по АДРЕСА_2», розробленою ФОП ОСОБА_1, передбачено збільшення загальної площі квартир з 412,1 м кв. до 584,65 м кв. Проектна документація передана ФОП ОСОБА_1 замовнику будівництва розробленою з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, а саме: без отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, а також без проведення обстежень технічного стану конструкцій щодо можливості реконструкції. Клас наслідків об'єкта будівництва визначений ФОП ОСОБА_1 як середній СС2 (категорія складності ІІІ). Натомість, категорія складності об'єкта будівництва зазначена замовником будівництва ОСОБА_3 у декларації про початок виконання будівельних робіт від 18.11.2015 №КВ 082153220426 як ІІ. Отже, замовником будівництва наведено недостовірні у поданій декларації про початок виконання будівельних робіт від 18.11.2015 №КВ 082153220426 у частині категорії складності. Також, категорія складності об'єкта будівництва зазначено замовником будівництва ОСОБА_3 у декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, від 09.12.2015 №КВ 142153430913, як ІІ. Отже, замовником будівництва наведено недостовірні у поданій декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, від 09.12.2015 №КВ 142153430913 у частині категорії складності.
На підставі викладеного, Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) винесено наказ від 04.09.2017 №288 «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності», яким наказано скасувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція квартири НОМЕР_2, НОМЕР_3 з розділенням на вісім окремих квартир по АДРЕСА_2» від 18.11.2015 №КВ 082153220426 (замовник - ОСОБА_3) та декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності «Реконструкція квартири НОМЕР_2, НОМЕР_3 з розділенням на вісім окремих квартир по АДРЕСА_2» від 09.12.2015 №КВ 142153430913 (замовник - ОСОБА_3). Крім того, вказаним наказом визначено управлінню дозвільних процедур забезпечити невідкладне направлення копії наказу до Державної архітектурно-будівельної інспекції України для виключення запису щодо реєстрації вказаних декларації з єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення не доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
Вважаючи вказаний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; 4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
На виконання ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності (надалі - Порядок №553).
Відповідно до п. 5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Пунктом 7 Порядку №553 встановлено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
Зі змісту наведених законодавчих положень вбачається, що розпорядчим документом, на підставі якого проводиться позапланова перевірка у сфері архітектурно-будівельного контролю та який підлягає пред'явленню суб'єкту перевірки, є саме направлення для проведення позапланової перевірки. Наявність та необхідність пред'явлення інших документів з метою проведення позапланової перевірки положеннями Порядку №553, який містить спеціальні норми, що регулюють порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, не передбачена. При цьому, приписи Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», як вірно зазначено представником відповідача, не розповсюджують свою дії на спірні правовідносини, оскільки останні визначають виключно правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю). Натомість, позивач (замовник будівництва) у межах спірних правовідносин не виступає в якості суб'єкта господарювання. Суд також звертає увагу, що у силу ч. 6 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, аналогія закону (застосування закону, що регулює подібні правовідносини) застосовується у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини. Разом з тим, спірні правовідносини врегульовано положеннями Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку №553, а тому у даному разі відсутня потреба у застосуванні аналогії закону.
Як вбачається зі змісту акту перевірки від 03.08.20117 №б/н, перевірка спірного об'єкту проведена на підставі направлення від 24.07.2017 №б/н, в якому, у свою чергу, в якості підстави для призначення позапланової перевірки вказано звернення голови ОСББ «Місце мрій 1Б» Ярославської А.І. від 07.07.2017 за вх. №073/5006.
Відтак, суд виходить з того, що твердження представника позивача про незаконність перевірки, за наслідками якої винесено оскаржуваний наказ, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.
Щодо суті виявленого порушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.
З аналізу вказаної правової норми вбачається, що реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об'єкту можуть бути скасовані за умови, якщо буде встановлено наявність у таких деклараціях недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.
Згідно з ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Так, за висновками перевіряючих, ОСОБА_3 виконано будівельні роботи з реконструкції квартир НОМЕР_2, НОМЕР_3 на АДРЕСА_2 шляхом приєднання терас, лоджій до квартир та надбудови 2-х поверхів з їх розділенням на вісім окремих квартир, що передбачає зміну зовнішньої конфігурації квартир. При цьому, проектна документація передана ФОП ОСОБА_1 замовнику будівництва розроблена з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, а саме: без отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, а також без проведення обстежень технічного стану конструкцій щодо можливості реконструкції.
Натомість, у позовній заяві та поданих документах представником позивача наголошено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не вимагаються у межах спірних правовідносин, з огляду на п. 25 Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Мінрегіонбуду від 07.07.2011 №109 (чинного станом на момент подання відповідних декларацій), а саме: містобудівні умови та обмеження не надаються у разі реконструкції житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації, улаштування в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових будівлях підприємств та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення.
Разом з тим, перевірючими, як встановлено в акті перевірки, вказано про зміну зовнішньої конфігурації квартир за результатами реконструкції квартир НОМЕР_2, НОМЕР_3 на АДРЕСА_2, що не спростовано позивачем та його представником під час судового розгляду даної справи належними та достатніми доказами та, відповідно, вимагає отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у встановленому порядку, чого зроблено не було. У той же час, факт не проведення обстежень технічного стану конструкцій щодо можливості реконструкції позивачем та його представником під час судового розгляду не заперечувалось.
З урахуванням викладеного, вказане, а саме: відсутність отриманих у встановленому порядку містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, не проведення обстежень технічного стану конструкцій щодо можливості реконструкції, у силу наведених положень ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, свідчить про самочинність спірного будівництва. Факт невірного зазначення у деклараціях класу наслідків об'єкта будівництва ІІ замість ІІІ позивачем та його представником не заперечувався, а визнання вказаного як помилки не спростовує даної неточності у спірних деклараціях.
Крім того, відповідно до п. 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466, замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вказане спростовує твердження про те, що позивач не є суб'єктом вчинення виявленого правопорушення.
З урахуванням наведеного у сукупності, суд дійшов до висновку, виходячи із заявлених предмета та підстав позову, а також наявних у матеріалах справи доказів, про відсутність законодавчо мотивованих підстав для визнання протиправним та скасування наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.09.2017 №288 «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності». Позовна вимога про зобов'язання Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вчинити дії щодо внесення до реєстру дозвільних документів відомості про реєстрацію спірних декларацій також не підлягає задоволенню, з огляду на похідний характер останньої від розглянутої вище позовної вимоги (п. 23 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмову у задоволенні останніх.
Керуючись статтями 77, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_3) до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 40224921, адреса: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4В) відмовити у повному обсязі.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.О. Скочок