19 листопада 2018 року справа № 823/2233/18
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В.А.,
за участю:
секретаря судового засідання - Баклаженко Н.В.,
представників позивача: Єфіменко К.О., Зарудного А.В. (за довіреностями в режимі відеоконференції),
представника відповідача - Ярмоленко О.В. (за довіреністю),
розглянувши по суті у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до публічного акціонерного товариства "Азот" про надання дозволу на реалізацію майна, яке перебуває у податковій заставі,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (вул. Дегтярівська, 11г, м. Київ, 04119, далі - позивач) з позовом до публічного акціонерного товариства "Азот" (вул. Першотравнева, 72, м. Черкаси, 18014, далі - відповідач), в якому просить надати дозвіл на погашення податкового боргу публічного акціонерного товариства "Азот" в сумі 10044568,85 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
10.08.2018 прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання. Ухвалою від 08.10.2018 закрито підготовче провадження і призначено судовий розгляд справи по суті.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг зі ПДВ та штрафних санкцій у сумі 10044568,85 грн. Позивач зазначає, що ним неодноразово вживалися передбачені Податковим кодексом України належні заходи для погашення податкового боргу відповідача за рахунок коштів такого платника податків на рахунках у банківських установах, однак вжиті заходи погашення заборгованості не дали результатів, тому контролюючий орган звернувся до адміністративного суду з позовом для отримання дозволу на погашення залишку податкового боргу відповідача за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі.
У судовому засіданні в режимі відеоконференції представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити з підстав, зазначених вище.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, зазначивши, що у зв'язку зі скрутним економічним становищем та зупинкою поставки природного газу відповідачем було зупинено виробництво мінеральних добрив, у зв'язку з чим, утворилась заборгованість. Разом з тим, станом на час розгляду справи виробництво відновлене, зобов'язання зі сплати податків сплачуються і податковий борг зменшується. Представник відповідача зазначає, що реалізація майна товариства за рахунок майна призведе до зупинки виробництва, що потягне вкрай негативні наслідки, як для міста Черкаси, так і для країни в цілому. Тому, просив відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення учасників справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.
Публічне акціонерне товариство "Азот", як суб'єкт господарювання - юридична особа, зареєстроване 14.07.1994 (код ЄДРПОУ 00203826).
Суд звернув увагу, що станом на час розгляду справи за відповідачем обліковується заборгованість на загальну суму 10044568,85грн., яка складається із заборгованості з ПДВ в розмірі 9607690,27грн. та пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності і порушення вимог валютного законодавства в сумі 436878,58 грн., що підтверджується даними зворотного боку облікової картки платника податків, довідкою позивача від 13.11.2018 №13178/9/28-10-17-01-19, та не заперечується відповідачем.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог з урахуванням вищенаведеного, суд виходить з такого.
Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України (далі - ПК України) крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як встановлено з матеріалів справи, податковим органом було виставлено відповідачу податкову вимогу форми «Ю» від 11.05.2017 №31-18 на загальну суму 1515,31грн.
В контексті наведеного слід зазначити, що відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до підпункту 14.1.155. пункту 14.1. статті 14 ПК України податкова застава, це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.
У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.
За змістом п.п. 87.2 ст. 82 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Поряд з цим, п. 87.3 ст. 87 цього Кодексу передбачені випадки, коли кошти, майно та майнові права платника податків не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків.
Відповідачем не надано суду жодних доказів щодо наявності в останнього випадків, передбачених п. 87.3 ст. 87 ПК України.
Відповідно до п.п. 41.2, 41.3 статті 41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України.
Пунктом 88.1 ст. 88 ПК України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Згідно з п. 88.2 ст. 88 ПК України право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Таким чином, податковий борг може бути погашений як за рахунок грошових коштів так і за рахунок майна платника податків.
Пунктами 95.1 і 95.2 ст. 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно із приписами п. 95.5 ст. 95 ПК України у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов'язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань.
Суд встановив, що рішенням від 09.01.2018 №1 вирішено на підставі . 95.5 ст. 95 ПК України здійснити погашення усієї суми податкового боргу відповідача шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування коштів.
На підставі вказаного рішення позивачем направлялись інкасові доручення у фінансові установи з метою погашення податкового боргу (том 1 а.с.83-258, том 2 а.с.1-242).
Проте, інкасові доручення не були виконані, в зв'язку з чим повернуті контролюючому органу у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках платника податків та накладено арешт на рахунки.
Зважаючи на вказане, слід зазначити, що механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений гл. 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 (далі - Інструкція).
Цей механізм передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.
Згідно з пунктом 89.2. статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Пунктом 89.3. статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
При цьому, якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі (п. 89.6. Кодексу).
Виходячи з системного тлумачення зазначених положень законодавства вбачається, що достатньою умовою для звернення до суду, за яких можливе надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, є наявність у такого платника податкового боргу та відсутність на його розрахункових рахунках грошових коштів, достатніх для погашення цього боргу.
Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 05.12.2013 у справі №К/800/31295/13, від 08.10.2014 у справі №К/9991/38076/12, 23.02.2015 у справі №К/9991/53253/12, від 08.07.2015 у справі №К/800/23019/15, від 18.08.2015 у справі №К/800/62002/14.
Доказів погашення податкового боргу відповідачем не надано, а з наданих інкасованих доручень вбачається, що їх повернуто без виконання з підстав відсутності грошових коштів на рахунку платника податків.
Рішенням позивача від 16.05.2017 №26608/10/28-10-17-01-23 здійснено опис майна відповідача у податкову заставу, а у разі, якщо на момент складання акту опису майно відсутнє або його балансова вартість менша суми податкового боргу, - також того майна, права власності на яке відповідач набуде у майбутньому.
На підставі вищезазначеного рішення складено Акти опису майна від 20.06.2017 № 25, від 18.12.2017 №38, від 29.01.2018 №2, від 22.03.2018 №6, від 24.05.2018 №10.
При цьому, доказів оскарження вказаного Рішення або Актів до суду не надходило, спростування наявності податкової заборгованості відповідачем не надано, а судом не встановлено.
Відтак, виходячи з аналізу наведених норм, суд може надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, за умови доведеності, зокрема: (1) наявності у відповідача податкового боргу та (2) доведеності його коректного розміру (п. 95.2. ПК України); (3) відсутності у боржника грошових коштів; (4) наявності у боржника ліквідного майна та (5) прийняття керівником контролюючого органу рішення про опис цього майна та (6) його пред'явлення (рішення) боржнику; (7) проведення опису майна в податкову заставу з визначенням балансової вартості або вартості за результатами оцінки цього майна; та (8) звернення до суду не раніше ніж через 60 днів направлення платнику податкової вимоги та, у разі виникнення нового податкового боргу, - не раніше 60-го дня після дня виникнення нового податкового боргу.
Відповідно до пункту 95.3. статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до положень п.п.95.1-95.3 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з вимогами частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З урахуванням того, що позивачем було вжито всіх передбачених Податковим кодексом України заходів з погашення податкового боргу відповідача в розмірі 10044568,85грн., які, в свою чергу, не дали позитивного результату, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо надання дозволу на погашення боргу у розмірі 10044568,85грн. за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.
Керуючись статтями 6, 9, 14, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Надати дозвіл Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (вул. Дегтярівська, 11г, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 39440996) на погашення усієї суми податкового боргу в розмірі 10044568 грн. 85 коп. (десять мільйоні сорок чотири тисячі п'ятсот шістдесят вісім гривень 85 коп.) за рахунок майна публічного акціонерного товариства "Азот" (вул. Першотравнева, 72, м. Черкаси, 18014, код ЄДРПОУ 00203826), що перебуває у податковій заставі.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.А. Гайдаш
Рішення суду складене у повному обсязі 27.11.2018.