Справа № 671/1596/18
іменем України
03 грудня 2018 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М.
за участю:секретаря судового засідання Нетичай Ю.В. представника позивача: Войтюка С.С., представника відповідача: Чмиря М.П., третьої особи: ОСОБА_3, представника третьої особи: ОСОБА_4,
розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, третя особа ОСОБА_3 про скасування постанови про накладення штрафу,
Позивач звернувся в суд з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, третя особа ОСОБА_3, в якому просить скасувати постанову державного виконавця про накладення штрафу від 30.07.2018 року ВП №56071606 в розмірі 5100,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання постанови Волочиського районного суду Хмельницької області від 14.12.2017 року, яке набрало законної сили згідно ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.02.2018 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 28.12.2017 року (в межах суми стягнення платежу за один місяць) та 26.02.2018 року здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_3 з 01 січня 2016 року згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" № 900 від 23 грудня 2015 року, ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції".
Вказав, що сума доплати згідно проведеного перерахунку пенсії ОСОБА_3 за грудень 2017 року (в частині виплати пенсії у межах суми стягнення платежу за один місяць) у розмірі 2167,17 грн. виплачена у січні 2018 року (додаткова відомість виплати пенсій на січень) та за період з 01.01.2018 року по 31.03.2018 року у розмірі 6501,51 грн. виплачена у березні 2018 року (додаткова відомість виплати пенсій на березень), різниця між перерахованим та виплаченим розміром пенсії за період з 01.01.2016 року по 30.11.2017 року в розмірі 49844,91 грн. буде виплачена у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 року.
За результатом проведеного перерахунку пенсії на виконання рішення суду в березні 2018 року головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області направлено інформацію до Пенсійного фонду України про суму пенсії, визначену за рішенням суду, яка нарахована, але не виплачена. Головним управлінням щотижнево надається зазначена інформація до Пенсійного фонду України щодо різниці між розміром пенсії, нарахованої ОСОБА_3 за рішенням суду, та розміром, що фактично йому виплачений.
Зазначив, що на виконання постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження (ВП №56071606) від 29.03.2018 року, яка надійшла на адресу головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 04.04.2018 року щодо виконання виконавчого листа №671/1946/17, який виданий 23.03.2018 року Волочиським районним судом Хмельницької області, головним управлінням підготовлено та направлено відповідь до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області про проведення перерахунку пенсії ОСОБА_3 (лист №10422/08 від 19.04.2018 року). Також, управлінням було підготовлено та направлено відповідь на вимогу державного виконавця до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області про проведення перерахунку пенсії ОСОБА_3 (лист №12764/08 від 04.05.2018 року).
Разом із тим, 30 липня 2018 року відповідачем винесено постанову про накладення штрафу ВП №56071606 в розмірі 5100,00 грн. за не виконання рішення суду.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 03 грудня 2018 року.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Третя особа - ОСОБА_3 та його представник у судовому засіданні просили у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, приходить до висновків, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Встановлено, що постановою Волочиського районного суду Хмельницької області від 14.12.2017 року по справі №671/1946/17 окрім іншого, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 з 01 січня 2016 року згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" № 900 від 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції".
Вказана постанова суду набрала законної сили 19.02.2018 року.
Постановою відповідача від 29 березня 2018 року відкрито виконавче провадження ВП №56071606 щодо виконання виконавчого листа №671/1946/17 від 23.03.2018 року виданого Волочиським районним судом Хмельницької області про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 з 01 січня 2016 року згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" № 900 від 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції".
Листом №10422/08 від 19 квітня 2018 року Головне управління ПФУ у Хмельницькій області повідомило відповідача про те, що сума доплати за період з 01.01.2016 року по 31.03.2018 року становить 58513,59 грн. Сума доплати згідно проведеного перерахунку пенсії ОСОБА_3 за грудень 2017 року (в частині виплати пенсії у межах суми стягнення платежу за один місяць) у розмірі 2167,17 грн. виплачена у січні 2018 року (додаткова відомість виплати пенсій на січень) та за період з 01.01.2018 року по 31.03.2018 року у розмірі 6501,51 грн. виплачена у березні 2018 року (додаткова відомість виплати пенсій на березень), сума доплати за період з 01.01.2016 року по 30.11.2017 року в розмірі 49844,91 грн. буде виплачена у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 року, після виділення коштів на їх фінансування з Державного бюджету України.
30 липня 2018 року заступником начальника відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Котом А.М. винесено постанову ВП №56071606, якою у відповідності до ст.ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", на позивача накладено штраф в сумі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду.
Незгода позивача із прийнятою постановою стала підставою для звернення до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ).
Згідно зі ст.1 Закону №1404-VІІІ, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону).
Згідно ст. 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 26 Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.63 Закону за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Отже, з аналізу вказаних норм слідує, що Законом України "Про виконавче провадження" встановлено відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення. А тому, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу, має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними в розумінні наведених норм Закону №1404-VІІІ можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Відповідно до положень підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Тобто, виплати пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Згідно із Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого указом Президента України від 06.04.2011р. №384/2011, Пенсійний фонд України готує пропозиції щодо формування та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, бере у межах своїх повноважень участь у розробленні прогнозних показників економічного і соціального розвитку України та проекту Державного бюджету України, планує свої доходи та видатки, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України, складає звіт про його виконання та подає їх в установленому порядку Міністру праці та соціальної політики для внесення на розгляд Кабінету Міністрів України.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Так, відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Судом встановлено, що позивачем, з метою виконання судового рішення, сформовано потребу в бюджетних коштах, необхідних для проведення перерахунку пенсій та направлено до Міністерства соціальної політики України, як головного розпорядника коштів, однак кошти виділені не були.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що вже перераховану суму пенсії не було виплачено стягувачу у зв'язку з відсутністю державного асигнування.
Такі підстави не виконання рішення суду, суд вважає поважними, оскільки грошові кошти у вигляді перерахованої пенсії, яка належить ОСОБА_3, не є власністю позивача, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету.
Крім того, суд зазначає, що невиконання судового рішення управлінням в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки боржник не мав фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем строку та в подальшому - до отримання фінансування, виконати судове рішення. Накладення штрафу у такому випадку не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного суду України від 30.06.2015 по справі №21-1044а15, від 20.10.2015 у справі №21-2630а15.
За таких обставин не можливо стверджувати про невиконання позивачем судового рішення, в частині фактичної виплати перерахованої пенсії, без поважних причин, що б було правовою підставою для застосування штрафу, який передбачено ст.75 Закону України "Про виконавче провадження".
Також, суд зазначає, що постановою КМУ від 21.02.2018р. №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" врегульовано порядок виплати коштів за період з 01.06.2016 та в подальшому.
Відтак, станом на 30.07.2018 у державного виконавця були відсутні правові підстави для винесення постанови про стягнення з позивача штрафу.
Так, судом встановлено, що на час винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу від 30 липня 2018 року, рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 14.12.2017 року щодо зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 було виконано позивачем частково, зокрема сума доплати згідно проведеного перерахунку пенсії ОСОБА_3 за грудень 2017 року у розмірі 2167,17 грн. виплачена у січні 2018 року та за період з 01.01.2018 року по 31.03.2018 року у розмірі 6501,51 грн. виплачена у березні 2018 року. При цьому, не виконаною залишилась частина судового рішення щодо виплати донарахованої пенсії за період з 01.01.2016 року по 30.11.2017 року.
Разом із тим, суд зауважує, що відповідно до ст.ст. 113, 117 Конституції України, постанови Кабінету Міністрів України є обов'язковими до виконання. Так, Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 прийнято Постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", якою врегульовано порядок проведення виплати перерахованих сум пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції".
Аналогічного висновку щодо порядку виплати перерахованих сум пенсії з урахуванням постанови КМУ від 21.02.2018р. №103 дійшов Верховний Суд в ухвалі від 02.05.2018 року у справі 808/1076/18 (провадження Пз/9901/32/18, № 73763736) де встановлено, що постанова № 103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсії, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій.
Крім того, в рішенні від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України Конституційний Суд України зазначив, що дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Відтак, спірні правовідносини у цій справі мають вирішуватись у правовому полі, що існувало у період з 01.01.2016 (час виникнення спірних відносин) по 14.12.2017 (дата винесення судового рішення). Тож до зобов'язань, покладених цим рішенням, застосовуються нормативно-правові акти, що діяли у цей період.
За таких умов, суд вважає, що позивачем частково виконане судове рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 14.12.2017 року у справі №671/1946/17, у відповідності до вимог чинного законодавства, що діяло на час спірних правовідносин.
Також, суд наголошує, що згідно ст. ст. 1, 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути застосоване лише при умові, що судове рішення не виконане без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього.
Суд бере до уваги, що позивач не мав та не має реальної фінансової можливості виконати судове рішення, оскільки кошти з Державного бюджету, згідно Постанови № 103, на виплату перерахованих сум пенсії за період з 01.01.2016 по 30.11.2017 у 2018 році не виділялись, що є поважною причиною для не застосування штрафу за не виконання судового рішення.
Також, судом врахований правовий висновок Верховного суду України у справі № К/800/39668/15 та у постановах Верховного Суду у справах К/9901/1598/18 (405/3663/13-а) від 24.01.2018, №814/2655/14 від 21.02.2018, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення за таких обставин штрафу на боржника ще більш ускладнює його фінансове становище, тому відсутність бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що постанова заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Кота А.М. про накладення штрафу в розмірі 5100,00грн від 30.07.2018 року ВП №56071606 є протиправною та підлягає скасуванню.
У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки витрати пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз - відсутні, з врахуванням положень ч. 2 ст. 139 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
позов задовольнити.
Скасувати постанову державного виконавця про накладення штрафу від 30.07.2018 року ВП №56071606 в розмірі 5100,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Відповідач:Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області (вул. Тернопільська, 13/2, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 35092158)
Третя особа:ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 31200 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1)
Головуючий суддя П.М. Майстер