Справа № 174/756/18
п/с № 1-кп/174/97/2018
03 грудня 2018 року м. Вільногірськ
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Вільногірськ, кримінальне провадження № 12018040150000301 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Вільногірськ Дніпропетровської області, українця, громадянина України, освіта - професійно-технічна, офіційно не працюючого, не одруженого, має неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_5 , 2008 р.н., знятого з військового обліку за станом здоров'я, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-30.07.2018 року, Вільногірським міським судом за ч.1 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст.75,76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік, з покладенням обов'язків,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,-
ОСОБА_4 , 03.08.2018, близько 11:10 годин, знаходився в магазині «Чайка», розташованому за адресою: вул. Ю.М.Устенка, 2-а в м. Вільногірську Дніпропетровської області, де поруч з прилавком на пластиковому ящику з продукцією помітив планшетний комп'ютер марки «Айпад», в результаті чого у останнього раптово виник злочинний намір направлений на таємне викрадення вищевказаного майна, яке належить ОСОБА_6 .
В той же день, тобто 03.08.2018, близько 11:15 годин, ОСОБА_4 , продовжуючи знаходитись в торговому залі магазину «Чайка», розташованому за вищевказаною адресою та реалізуючи свій раптово виниклий злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, впевнившись, що за його злочинними діями не спостерігають сторонні особи, шляхом вільного доступу, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів викрав майно, яке належить ОСОБА_6 , а саме планшетний комп'ютер марки «Айпад», вартістю 7098 грн., сховавши його в ліву кишеню свого верхнього одягу та покинув приміщення магазину. Після чого з викраденим з місця злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 , майновий збиток на суму 7098 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , свою вину в скоєнні кримінального правопорушення - злочину визнав повністю, розкаявся та показав, що влітку 2018 року, в обід, перебуваючи в нетверезому стані, зайшов до магазину «Чайка», що в м. Вільногірську, купив каву та побачив, що на ящиках з продуктами лежить планшет, тоді він вирішив його викрасти та залишити собі. Забрав його та пішов додому за адресою АДРЕСА_2 , де винаймав квартиру, та залишив планшет там, після чого пішов гуляти. В подальшому викрадене повернув працівникам поліції. При цьому усвідомлював протиправність своїх. З кваліфікацією своїх дій та розміром спричиненої шкоди - погоджувався, не заперечував з приводу розгляду справи за ч.3 ст.349 КПК України.
Потерпілий ОСОБА_6 , в судове засідання не з'явився, своєю заявою просив справу розглядати та закінчувати без його участі, обвинувачення підтримує, щодо покарання покладається на прокурора та не заперечує з приводу розгляду справи за ч.3 ст.349 КПК України, вимоги якої йому роз'яснені та зрозумілі.
На підставі ч.3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження письмових доказів, оскільки фактичні обставини ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 27.02.1980 року (скарга № 6903/75) Девеер проти Бельгії (Deweer v. Belgium) держава та її судові органи зобов'язані забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних справ шляхом спрощеного та скороченого розгляду, і суд має перевірити, чи не був такий вибір зумовлений виключно бажанням завершити справу швидко, без участі повної судової процедури та не привертаючи уваги громадськості та засобів масової інформації, чи бажанням бути обвинуваченим у вчиненні менш тяжких злочинів, заручившись підтримкою прокурора щодо отримання менш суворого покарання або взагалі звільнення від покарання за окремими епізодами справи.
Суд пересвідчився, що позиція учасників процесу, щодо розгляду справи у порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, є добровільною і не пов'язана з вищевказаними чинниками.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що факт вчинення злочину обвинуваченим ОСОБА_4 , знайшов своє підтвердження в суді, його дії вірно кваліфіковано за ч.1 ст.185 КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
При призначенні покарання, суд у відповідності з вимогами ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Зокрема, суд враховує, що скоєний обвинуваченим злочин належить до злочинів середньої тяжкості.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 , у відповідності до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує, що обвинувачений свою вину визнав повністю, в скоєному кається, раніше судимий, вчинив новий злочин в період іспитового строку за вироком Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 30.07.2018 року, що свідчить про його схильність до вчинення аналогічних суспільно-небезпечних діянь, не працює і не має легальних джерел доходу, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, по місцю проживання характеризується посередньо, на обліку в лікаря нарколога, психіатра, офтальмолога не перебуває, має неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_5 , 2008 р.н.
Врахувавши обставини справи, особу обвинуваченого та досудову доповідь на нього, суд прийшов до висновку, що виправлення ОСОБА_4 , неможливе без ізоляції від суспільства, тому йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Оскільки ОСОБА_4 , засуджений вироком Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 30.07.2018 року за ч.1 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі на підставі ст. 75,76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік і вчинив новий злочини під час іспитового строку, то загальну міру покарання за сукупністю вироків йому слід призначити за правилами ч.1 ст.71 КК України, частково приєднавши невідбуте покарання по попередньому вироку до знову призначеного.
Так як на досудовому слідстві запобіжний захід ОСОБА_4 , не обирався та в судовому засіданні прокурором не заявлялося клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому, то в суду немає підстав для його обрання, а строк відбування покарання, йому слід обчислювати з моменту його фактичного затримання в порядку виконання вироку.
Оскільки судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи відсутні, так як вона була безоплатною, то стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 , вони не підлягають.
У відповідності до ст. 100 КПК України, речові докази по справі, а саме: SD диск з камери відеоспостереження магазину «Чайка» - залишити в матеріалах справи; планшетний комп'ютер (айпад 32 Гб) фірми Аpple сірого кольору, IMEI: НОМЕР_1 , вилучений у ОСОБА_4 - повернути потерпілому ОСОБА_6 .
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 100, 349, 371-376, 395 КПК України, суд, -
Визнати винним ОСОБА_4 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України і призначити покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України, до знову призначеного покарання, частково, у вигляді 6 (шести) місяців позбавлення волі приєднати не відбуту частину покарання за вироком Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 30.07.2018 року і остаточно до відбуття ОСОБА_4 , призначити покарання у вигляді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, з поміщенням до кримінально-виконавчої установи закритого типу на призначений строк.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 , обраховувати з моменту його фактичного затримання в порядку виконання вироку.
Речові докази по справі, а саме: SD диск з камери відеоспостереження магазину «Чайка» - залишити в матеріалах справи; планшетний комп'ютер (айпад 32 Гб) фірми Аpple сірого кольору, IMEI: НОМЕР_1 , вилучений у ОСОБА_4 - повернути потерпілому ОСОБА_6 .
На вирок протягом тридцяти діб з моменту його проголошення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Дніпропетровської області через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області.
Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий - суддя: ОСОБА_1