Справа № 545/1668/18
Провадження № 2/545/1084/18
"21" листопада 2018 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Стрюк Л.І.
при секретарі - Артеменко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, та додаткових витрат на оплату його навчання,
Позивачка у липні 2018 року звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання сина, який навчається у Вищій школі фінансів та управління у Варшаві, Польща. Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання сина та оплату його навчання, тому просить стягнути аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 2500 грн. до закінчення навчання, та стягнути додаткові витрати у вигляді фактично понесених витрат на оплату навчання в розмірі 40 000 грн.
Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення, які аналогічні тим, що викладені у позовній заяві, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач та його представник позов не визнали повністю, пояснивши, що в 2013 році позивачка поїхала на заробітки до Італії, а син залишився проживати з ним; він займався вихованням сина та повністю утримував його, позивачка їм матеріально не допомагала та приймала участь у вихованні та утриманні дитини, але пообіцяла, що заплатить за навчання сина. Він надає посильну матеріальну допомогу сину(купляє йому одяг, надає грошові кошти та продукти харчування), проте неспроможний у заявленому позивачем розмірі забезпечувати сина, оскільки ніде не працює, не має стабільного заробітку, живе за рахунок домашнього господарства, а також змушений витрачати значні кошти на лікування.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Встановлено, що заочним рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 25.02.2015 року шлюб між сторонами розірваний (а.с.11). Від шлюбу мають повнолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10), який навчається у Вищій школі фінансів та управління у Варшаві на напрямку Управління (а.с.15). Як вбачається з витягів про грошові перекази, позивачка утримує сина шляхом перерахунку грошових коштів за навчання та житло (а.с.79-89).
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частинами першою - третьою статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Положеннями статей 180, 183, 185, 193, 198, 199 СК України визначаються декілька видів виконання цього обов'язку, зокрема утримання неповнолітньої дитини, що стягується у частках або твердій грошовій сумі (статті 180, 183); участь батьків у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо) (стаття 185); утримання дитини, яка перебуває в закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому закладі, у разі якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального або іншого закладу, аліменти можуть бути стягнуті з них на загальних підставах (стаття 193); батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, а також якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і потребують матеріальної допомоги до досягнення ними двадцяти трьох років, за умови якщо батьки можуть надавати таку допомогу (стаття 198).
Згідно із частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Отже, виходячи з аналізу статті 185 СК України додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв'язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Разом з тим, статтею 199 СК України передбачений обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Таким чином, у випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правила статті 185 СК України (додаткові витрати на дитину) не застосовуються, зазначені правовідносини регулюються статтею 199 цього Кодексу (утримання дитини, яка продовжує навчання).
Саме такі висновки щодо застосування статті 185 СК України висловлені в постанові Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року № 6-1296цс15 та постанові Верховного суду від 29.01.2018 року № 61-1717 св 18.
За таких обставин у задоволенні вимог щодо стягнення додаткових витрат у вигляді фактично понесених витрат на оплату навчання в розмірі 40 000 грн. слід відмовити з огляду на те, що вони по своїй суті не є додатковими витратами у розумінні ст. 185 СК України, оскільки не пов'язані із особливими обставинами, зумовлених певними якостями дитини, її стану здоров'я чи іншими винятковими ситуаціями, а є поточними витратами на забезпечення основних життєвих потреб дитини.
Статтею 199 СК України передбачений обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Згідно зі ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з випискою із медичної карти амбулаторного хворого від 30.10.2018 року, ОСОБА_2 має гіпертонічну хворобу ІІ ст. 2 ст. риз. ІІ, розповсюджений остеохондроз хребта, хронічний панкреатит в ст. ремісії; перебуває на «Д» обліку в Микільській АЗП -СМ з приводу вищевказаних патологій отримує постійне та курсове лікування(а.с.69).
Відповідно із інформацією із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 19.10.2018 року відповідач має земельну ділянку площею 0,4767 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Митченківської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області, яку здає в оренду(а.с.53-55). Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру МВС України за ОСОБА_2 значиться з 13.04.2006 року вантажний автомобіль ГАЗ 5204, 1985 року випуску (а.с.61-62).
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову у частині стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, у твердій грошовій сумі у розмірі 500 грн. щомісячно на період навчання.
Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 258 ЦПК України,
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1), на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1), аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у сумі 500 грн. щомісячно на період навчання - починаючи з 06.07.2018 року, але не пізніше ніж до досягнення ним 23 років.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 704,80 грн.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: Л. І. Стрюк