Справа №557/959/17
22 листопада 2018 року смт. Гоща
Гощанський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Пацка Д.В.
секретар судових засідань ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного судового провадження в залі суду в смт. Гоща цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, вказуючи, що перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від спільного життя мають двох неповнолітніх дітей, які проживають з нею та знаходиться на її утриманні. Натомість відповідач ухиляється від утримання дітей, хоча працює та має заробіток.
Просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/3 щомісячного заробітку, але не менше 50 % від встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на кожну дитину, до досягнення дітьми повноліття.
В заяві на ім'я суду позивач змінила позовні вимоги та просить стягнути із відповідача аліменти у розмірі 50 (п'ятдесят) грн. 00 коп. на кожну дитину, справу розглянути без її участі.
Відповідач в заяві на ім'я суду змінені позовні вимоги визнав, просить справу розглянути без його участі.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі. Від даного шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що стверджується свідоцтвами про народження дітей. Після припинення шлюбних відносин діти сторін проживають з позивачем.
Стаття 180 СК України вказує, що батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі, що зазначено в ч.2 ст.181 СК України. Будь-які письмові договори про сплату аліментів сторони не укладали.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі, згідно із ч.3 ст.181 СК України.
Законом України № 2037-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», який набрав чинності 8 липня 2017 року внесено зміни до ч.2 ст.182 СК України та визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 7 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2018 рік» установлено, що прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року - 1860 грн.
Тобто, для забезпечення гармонійного розвитку дитини кожному з батьків з 1 січня 2018 року необхідно на її утримання надавати не менше - 930 грн. 00 коп.
При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;інші обставини, що мають істотне значення, відповідно до ст. 182 СК України.
Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у приписах ч.2 ст.182 СК України.
У відповідності до ст.12 ЗУ «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. А отже і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Позивач не має постійного доходу. А тому, їй важко одній утримувати дітей. Тобто позивач потребує матеріальної допомоги з боку відповідача.
Враховуючи інтереси дітей сторін, розмір прожиткового мінімуму на одну дитину відповідного віку, рівність обов'язку батьків щодо утримання дітей, суд вважає, що відповідач спроможний сплачувати аліменти.
Суд не погоджується із запропонованим позивачем зміненим розміром аліментів, так як відповідно до внесених змін до ч.2 ст.182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За таких обставин, враховуючи вимоги ст.184 СК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дітьми повнолітня.
За таких обставин позов підлягає до задоволення.
На підставі статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь держави судові витрати по справі.
Керуючись ст. 180-184, 192 СК України, ст. 81, 141, 247, 258, 264-265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягнення аліментів на утримання дітей проводити щомісячно, починаючи з 10 серпня 2017 року і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку, визначеному п.15.5 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН:НОМЕР_1.
Відповідач: ОСОБА_3, 28 версеня ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН:НОМЕР_2.
Суддя Д.В. Пацко