Провадження № 2/582/409/18
Справа № 582/1192/18
Копія
"19" листопада 2018 р.
Недригайлівський районний суд Сумської області у складі:
головуючого судді - Жмурченка В.Д.,
за участю секретаря - Коваль В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Недригайлів за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1, смт. Недригайлів, Недригайлівського району Сумської області, до ОСОБА_2, смт. Недригайлів, Недригайлівського району Сумської області, та ОСОБА_3, смт. Недригайлів, Недригайлівського району Сумської області, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням-
18 вересня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом та просить суд ухвалити рішення, яким визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, такими, що втратили право користування жилим приміщенням, а саме квартирою за адресою: смт Недригайлів. АДРЕСА_1, яка належить на праві власності позивачу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Вказаний позов обґрунтований тим, що він, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, є власником квартири № 1 в житловому будинку № 61, що знаходиться по вулиці Незалежності в смт. Недригайлів, Сумської області, про що надав необхідні документи. З 2006 року по 2008 рік він проживав (співмешкав) з відповідачкою ОСОБА_2 та її сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у своїй квартирі АДРЕСА_2. Відповідачі були зареєстровані та проживала разом із ним, а потім в 2008 році вони забрали свої особисті речі та переїхали на постійне проживання до іншого місця, але з реєстрації з його квартири не знялися. На даний час відповідачі ОСОБА_2 та її син ОСОБА_3 не є членами його сім'ї, разом з ним не проживають, спільне господарство не ведуть, укладати договір оренди житла в його квартирі не бажають, не сплачують орендну плату та комунальні послуги, тому підстави, передбачені ст. 71 ЖК України для збереження за ними житла відсутні.
У судове засіданні позивач ОСОБА_1 не прибув, подав до суду письмову заяву, в якій заявлені вимоги підтримав повністю та просить суд їх задовольнити з підстав наведених у позові, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у судове засідання не прибули, у відповідності до ч. 8 ст. 128 ЦПК України є належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду та не направили суду заяв про розгляд справи без їх участі.
Розгляд справи проведено у відповідності до вимог статті 280 ЦПК України у зв'язку з неявкою належним чином повідомлених відповідачів, які про причини неявки суд не повідомили, відзив не подали, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України справу розглянуто за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився 25 грудня 1970 року в селищі Недригайлів Недригайлівського району Сумської області, що підтверджується копією паспорта серії МВ №576294 (а.с.5-6).
З копії договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5, та витягу з Державного реєстру правочинів (а.с.8-9), вбачається, що ОСОБА_1 (покупець) прийняв у власність квартиру за №1 у будинку за №61, що на вулиці Комінтерна у селищі Недригайлів Сумської області.
З копії реєстраційного посвідчення КП «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» від 22.05.2006, вбачається, що ОСОБА_1 є власником квартири №1 у будинку за №61 по вулиці Комінтерна у селищі Недригайлів Сумської області, згідно договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5 17.05.2006 за №553 (а.с. 10).
З довідки, виданої виконавчим комітетом Недригайлівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області від 18.09.2018 за вих. №2425 (а.с.17) вбачається, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 (Комінтерна)АДРЕСА_3, та має слідчий склад сім'ї: 1. Син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6. 2. Не родичі: ОСОБА_2, 1979, року народження, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7.
З 2008 року відповідачі ОСОБА_2 та її син ОСОБА_3 у квартирі позивача не проживають, забрали всі свої особисті речі з будинку позивача та переїхали на постійне проживання до іншого місця, але з реєстрації в будинку останнього не знялись.
Так, з довідок виконавчого комітету Недригайлівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області від 20.09.2018 за вих. №1905, 1906 (а.с.22-23) вбачається, що відповідачі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на даний час зареєстровані як проживаючі за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 (попередня назва Комінтерна)АДРЕСА_3, але відомості про фактичне місце проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_3 не відомі.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ст. 83 ЦПК України).
Конституція України у ст. 47 проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.
Право власності на житло охоплює правомочності із володіння, користування та розпорядження ним як об'єктом права власності. Ці правомочності можуть належати тільки власнику житла та іншим особам, зокрема, які проживають разом із ним, у тому числі на праві спільної власності.
Глава 23 Цивільного кодексу України встановлює, що громадянин, який став власником житла, має право розпоряджатися ним на свій розсуд.
У відповідності до ч. 1 ст. 316 ЦК України, право власності є право особи на річ (майно) яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
У відповідності до ст. 319 ЦК України, власник має право володіти, користуватися, розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Власник майна згідно зі ст. 391 ЦК України має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
За змістом ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або законом.
Згідно ст. 150 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Частиною 4 ст. 156 Житлового кодексу Української РСР встановлено, що до членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Із змісту ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» вбачається, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням.
Виходячи з наведеного суд вважає, що оскільки відповідачі, будучи зареєстрованими у квартирі, належній на праві власності позивачу, понад строк, встановлений законодавством, у ній не проживають, а тому є такими, що втратили право користування ним, будь-яких письмових домовленостей стосовно користування квартирою за вказаною адресою не існує, тому вимоги позивача підлягають задоволенню.
Вимога про стягнення з відповідача витрат по сплаті судового збору, позивачем не заявлялась.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1, смт. Недригайлів, Недригайлівського району Сумської області, до ОСОБА_2, смт. Недригайлів, Недригайлівського району Сумської області, та ОСОБА_3, смт. Недригайлів, Недригайлівського району Сумської області, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, такими, що втратили право користування жилим приміщенням, а саме квартирою за адресою: смт Недригайлів. АДРЕСА_1, яка належить на праві власності позивачу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду скарги.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням п. 15.5 ч. 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України від 15.12.2017, до Апеляційного суду Сумської області через Недригайлівський районний суд Сумської області.
Повне рішення складено 26 листопада 2018 року.
Суддя:підпис З оригіналом згідно
Суддя : В. Д. Жмурченко