Справа№592/7139/18
Провадження №2-о/592/204/18
22 листопада 2018 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми в складі: головуючого - судді Катрич О.М., за участю секретаря судового засідання - Павлович Ю. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Управління державної міграційної служби в Сумській області, Сумській міський центр соціальних служб для сім»ї, дітей та молоді Сумської міської ради про встановлення факту постійного проживання на території України, -
Заявниця свої вимоги мотивує тим, що весь свідомий час прожила на території України, не маючи жодних документів. Народилася в Ростовській області РФ, у віці 2 місяців мати привезла її в Україну до сестри - ОСОБА_2, де і залишила. Згодом заявниця вийшла заміж за ОСОБА_3, народила трьох дітей, двоє з яких також не мають документів. Після 2013 року почала збирати документи для отримання громадянства України, однак позбавлена можливості отримати паспорт громадянина України. Тому просить суд встановити факт її постійного проживання на території України станом на 24.08.1991р. у неповнолітньому віці.
У судовому заявниця та адвокат ОСОБА_4 свої вимоги підтримали, просять заяву задовольнити.
Представники заінтересованих осіб в судове засідання не з»явилися. Від Сумського міського центру соціальних служб для сім»ї, дітей та молоді Сумської міської ради надійшли письмові пояснення, згідно яких ОСОБА_5 є особою ромської національності, виховує трьох дітей, центром були обстежені умови їх проживання, просять розглядати справу без їх участі.
Представник Управління державної міграційної служби в Сумській області надав пояснення, згідно яких заперечують проти задоволення заяви, оскільки за наявними доказами та відомостями неможливо підтвердити факт проживання заявниці на території України станом на 24.08.1991р.
Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 кожен з них окремо пояснили суду, що знають заявницю з 5-6 років, як вона почала проживати у ІНФОРМАЦІЯ_1 у своїй тітки ОСОБА_6, яка на даний час померла. Після цього постійно бачили ОСОБА_1, яку тітка по своєму бажанню називала ім»ям ОСОБА_3, вона жила з дитинства у м. Суми, вийшла заміж і народила дітей.
Суд, заслухавши сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження, надісланого на адресу суду ВДРАЦС Управління державної реєстрації ГТУЮ у Сумській області, народилася ОСОБА_1, 16.02.1983 року, внесено актовий запис про народження 29.08.1991 року відділом РАЦС адміністрації Каменського району Ростовської області. РФ. Зазначено відомості про мати- Павленко ОСОБА_8, циганка. (а.с. 60) Крім цього, заявницею особисто було надано копію актового запису про народження (а.с.5)
Також, від ОСОБА_9, 02.06.1960 року згідно копії паспорту, на адресу суду поштовою кореспонденцією з РФ, Ростовська область, х. Богданів, Каменського району надійшла заява, в якій ця особа зазначає,що є матір»ю ОСОБА_1, яку покинула в дитинстві , так як було крім неї, ще декілька дітей, і в 3 місці віддала її своїй сестрі ОСОБА_2, яка проживала на території України в м. Суми. Більше доньку вона не бачила. Також вказує, що дитину вона зареєструвала на ім.»я ОСОБА_1, але сестра вирішила ї назвати по своєму -ОСОБА_3. (а..65-68)
Відповідно до листа-відповіді від 15.02.2018 року від начальника ГУ МВС РФ по Ростовській області, яке було адресоване Уповноваженому з прав людини у Ростовській області,відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 являться громадянкою РФ. (а.с. 5-6)
З ОСОБА_10, складеного та підписаного ОСОБА_11, ОСОБА_12 вбачається, що заявниця проживала з 1989 по 1996 рік у м. Суми, по вул. Червонознаменна, будинок 62. (а.с.11)
Заявниця має трьох дітей: ОСОБА_10 ОСОБА_13 та ОСОБА_14 (а.с.12, 13, 18)
Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року №2235-ІІІ громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України.
Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України визначений Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215. Пунктом 44 вищевказаного Порядку визначено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.
На даний час заявниця позбавлена можливості отримати паспорт громадянки України у інший спосіб, однак надала суду достатні докази вважати, що вона постійно проживала на території України на момент проголошення її незалежності, тобто 24.08.1991р., будучи у неповнолітньому віці, і суд, керуючись принципом верховенства права згідно ст. 8 Конституції України, вважає за необхідне її права захистити, задовольнивши заяву.
Керуючись ст. ст. 263, 265, 315,316, ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 у неповнолітньому віці на території України станом на 24.08.1991р.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Катрич