20 листопада 2018 року Справа № 915/775/18
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання Долгової А.О.,
представника позивача: не з'явився;
представника відповідача: не з'явився;
представника від 3-ї особи: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області (54017, м.Миколаїв, вул.Чкалова, буд.20, а/с 34),
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Арбузинська біопаливна компанія” (55301, Миколаївська обл., Арбузинський р-н., смт.Арбузинка, вул.Хліборобна, буд.2),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Відокремлений підрозділ “Южно-Українська АЕС” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (55001, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ),
про: стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 34251,31 грн та розірвання ОСОБА_2 оренди №РОФ-1585 від 15.06.2017.
Згідно заяви про збільшення позовних вимог №07/844 від 19.09.2018 (вх.№12039/18 від 20.09.2018):
- стягнення заборгованість з орендної плати у сумі 48010,96 грн, з яких: 42863,97 грн основного боргу, 3861,07 грн пені, 1285,92 грн штрафу;
- розірвання ОСОБА_2 оренди №РОФ-1585 від 15.06.2017, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд розірвати Договір оренди №РОФ-1585 від 15.06.2017 та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Арбузинська біопаливна компанія” заборгованість з орендної плати у сумі 34251,31 грн, з яких: 31004,83 грн основного боргу, 2316,34 грн пені, 930,14 грн штрафу.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що в порушення приписів чинного законодавства та умов ОСОБА_2 оренди №РОФ-1585 від 15.06.2017 відповідачем не було сплачено орендну плату за січень (частково), лютий - червень 2018 року у загальній сумі 31004,83 грн. У зв'язку з неналежним виконанням умов ОСОБА_2 оренди, позивачем нараховані пеня та штраф. Крім того, позивач посилаючись на пункти 8.2., 10.1. та 10.6. ОСОБА_2 оренди, ч.2 ст.651, ст.763 ЦК України, ч.2 ст.188 ГК України та ч.3 ст.26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” просить суд розірвати Договір оренди №РОФ-1585 від 15.06.2017 у зв'язку із несплатою відповідачем орендних платежів за договором.
Ухвалою суду від 30.07.2018 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 29.08.2018. Судом залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська АЕС”.
29.08.2018 судом ухвалено продовжити строк підготовчого засідання на 30 днів та відкласти підготовче судове засідання на 27.09.2018.
03.09.2018 від 3-ї особи - Відокремленого підрозділу “Южно-Українська АЕС” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” на адресу суду надійшли пояснення №32/14464 від 30.08.2018, в яких вона підтримує позовні вимоги позивача в повному обсязі.
17.09.2018 від 3-ї особи на адресу суду надійшло клопотання №32/15184 від 12.09.2018, в якому підтримує позовні вимоги позивача в повному обсязі та просить суд розгляд справи провести без участі її представника.
20.09.2018 від позивача до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог №07/844 від 19.09.2018 (вх.№12039/18 від 20.09.2018), згідно з якою позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у сумі 48010,96 грн, з яких: 42863,97 грн основного боргу, 3861,07 грн пені, 1285,92 грн штрафу, та розірвати Договір оренди №РОФ-1585 від 15.06.2017.
Відповідно до п.2) ч.2 ст.46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Враховуючи, що відповідно до п.2) ч.2 ст.46 ГПК України, позивач скористався своїм правом збільшити розмір позовних вимог, судом розглядаються позовні вимоги викладені у заяві позивача №07/844 від 19.09.2018 (вх.№12039/18 від 20.09.2018).
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що керуючись правом щодо збільшення позовних вимог, позивач збільшує позовні вимоги, з тих підстав, що у позовній заяві ним було зазначено борг з орендної плати за період з січня по червень 2018 року в сумі 31004,83 грн. Однак, станом на 17.09.2018 по ОСОБА_2 оренди №РОФ-1585 від 15.06.2017 борг з орендної плати збільшився і становить 42863,97 грн (з січня по серпень 2018 року). Відповідно до п.3.7. ОСОБА_2 оренди позивачем нараховано штраф у розмірі 1285,92 грн. Також позивачем складено новий розрахунок пені за період з 15.04.2018 по 17.09.2018, розмір якої становить 3861,07 грн.
27.09.2018 суд ухвалив відкласти підготовче судове засідання на 16.10.2018.
Ухвалою суду від 16.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 25.10.2018.
25.10.2018 судом ухвалено відкласти судовий розгляд справи на 20.11.2018.
Під час розгляду справи, представник позивача підтримав доводи, викладені у позові з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.
Відповідач в судові засідання не з'явився, відзив на позов не надав.
Про час та місце розгляду справи відповідач був належним чином повідомлений ухвалами суду від 30.07.2018, 29.08.2018, 27.09.2018, 16.10.2018 та 25.10.2018, які надіслані за місцезнаходженням відповідача, але повернулись до суду з відміткою поштової установи про закінченням терміну зберігання.
Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцем знаходженням відповідача є: 55301, Миколаївська обл., Арбузинський р-н., смт.Арбузинка, вул.Хліборобна, буд.2. Тобто, ухвали суду направлялись на правильну адресу відповідача.
Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” №18 від 26.12.2011, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Згідно п.1) ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення про причини неявки.
За вказаних обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представників сторін та 3-ї особи.
У судовому засіданні 20.11.2018 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів у їх сукупності, а також приймаючи до уваги, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступні обставини.
15.06.2017 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області (орендодавець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Арбузинська біопаливна компанія” (орендар, відповідач у справі) укладено Договір №РОФ-1585 від 15.06.2017 оренди державного нерухомого майна, розташованого за адресою: Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, Гідрокомплекс, 22, що знаходиться на балансі ДП “НАЕК “Енергоатом”, обліковується у ВП “Южно-Українська АЕС” (надалі - Договір оренди), відповідно до умов якого, орендодавець за участю балансоутримувача (3-я особа у справі) передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - частину бази УМР загальною площею 2090,4 кв.м., а саме:
- приміщення №№2, 14, 15 загальною площею 1016,6 кв.м. виробничого корпусу (інвентарний №10101295/8, реєстровий №24584661.9.ДЯМХКШ1216);
- частину бетонного замощення площею 660,0 кв,м. (інвентарний №10101295/10, реєстровий №24584661.9.ДЯМХКШ1218);
- площі загального користування площею 413,8 кв.м. (частина замощення №№ I, VII- під'їдні шляхи до об'єкта оренди) (далі - майно) згідно з планом розміщення орендованого майна (додаток 1 до ОСОБА_2 оренди), розташоване за адресою: Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, Гідрокомплекс, 22, що знаходяться на балансі ДП “НАЕК “Енергоатом”, обліковується у ВП “Южно-Українська АЕС” (далі - балансоутримувач), вартість якого згідно з висновком про вартість на 28.02.2017 і становить за незалежною оцінкою 587393,00 грн (п'ятсот вісімдесят сім тисяч триста дев'яносто три гривні).
Майно передано в оренду під розміщення виробничої бази.
Факт передачі майна підтверджується Актом приймання-передавання від 15.06.2017, який є невід'ємною частиною ОСОБА_2 оренди (а.с.20).
У відповідності до п.2.2. ОСОБА_2 оренди, передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається Держава, орендар користується ним протягом строку оренди.
Відповідно до п.3.1. ОСОБА_2 оренди, орендна плата визначена на підставі “ОСОБА_1 розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу”, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786, зі змінами та доповненнями і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (травень 2017 року) 7639,89 грн.
Згідно п.3.3. ОСОБА_2 оренди, орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції від базового до першого місяця оренди включно. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.
Пунктом 3.5. ОСОБА_2 оренди встановлено, що орендна плата перераховується до Державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісячно не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Орендар самостійно здійснює щомісячний розподіл платежів до Державного бюджету та балансоутримувачу.
Строк дії договору сторони узгодили у п.10.1. ОСОБА_2 оренди, на 2 роки 364 дні, що діє з 15.06.2017 до 13.06.2020 включно.
Згідно розрахунку позивача, за період з січня по серпень 2018 року (включно) відповідач мав сплатити заборгованість по орендній платі у сумі 47363,97 грн, з яких орендна плата: за січень 2018 року - 8296,08 грн; за лютий 2018 року - 8370,74 грн; за березень 2018 року - 8462,82 грн; за квітень 2018 року - 8530,52 грн; за травень 2018 року - 8530,52 грн; за червень 2018 року - 8530,52 грн; за липень 2018 року - 8470,81 грн; за серпень 2018 року - 8470,81 грн. В свою чергу відповідачем було здійснено частково оплату по орендній платі у сумі 4500,00 грн.
Таким чином, заборгованість по орендній платі відповідача станом на день звернення до суду із позовом з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог склала 42863,97 грн (47363,97 грн - 4500,00 грн).
Позивачем зазначено, що ним було направлено відповідачу претензії від 20.04.2018 №07/356, від 25.06.2018 №07/588 та від 17.09.2018 №07/842 щодо негайного погашення заборгованості, проте вони залишилися без відповіді, а борг залишився не погашеним.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного та Господарського кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до приписів ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (оренди).
За приписами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На день розгляду справи, відповідач не надав суду доказів погашення боргу по орендній платі у сумі 42863,97 грн.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення боргу по орендній платі в сумі 42863,97 грн обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно п.3.6. ОСОБА_2 оренди, орендна плата, перерахована до Державного бюджету та балансоутримувачу несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до Державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному п.3.5. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.
Позивачем нарахована пеня за період з 15.04.2018 по 17.09.2018 у сумі 3861,07 грн.
Перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку про його обґрунтованість.
У відповідності до п.3.7. ОСОБА_2 оренди сторони узгодили, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.
Згідно вказаного пункту ОСОБА_2 оренди позивачем нарахований штраф у сумі 1285,92 грн.
Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування ним штрафу, суд дійшов висновку про його обґрунтованість.
Стосовно вимог позивача щодо розірвання ОСОБА_2 оренди №РОФ-1585 від 15.06.2017, слід зазначити наступне.
Відповідно до п.10.1. ОСОБА_2 оренди, визначено, що договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 15.06.2017 до 13.06.2020 включно.
У відповідності до абз.3 п.10.6. ОСОБА_2 оренди чинність договору припиняється внаслідок достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду.
Відповідно до ч.3 ст.26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами
України.
Згідно ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Пунктом 8.2. ОСОБА_2 оренди передбачено право орендодавця виступати з ініціативою щодо внесення змін цього договору оренди або його розірвання у разі погіршення стану орендованого майна, внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього договору, в тому числі якщо орендарем прострочено внесення орендної плати до Державного бюджету протягом трьох місяців підряд.
Згідно до ч.ч.2, 4 ст.188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
На підставі ч.3. ст.26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ч.2 ст.188 ГК України та п.8.2. ОСОБА_2 оренди позивач звернувся до відповідача з пропозиціями від 20.04.2018 №07/357 та від 25.06.2018 №07/587 щодо дострокового розірвання договору. Однак, відповіді від відповідача на зазначені пропозиції позивача не було надано.
Як вбачається з матеріалів справи, в порушення п.3.5. ОСОБА_2 оренди відповідачем починаючи з січня 2018 року по серпень 2018 року орендна плата не була сплачена, тобто минуло більше ніж три місяці.
За умовами ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до норм ст.ст.629, 525, 526 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ч.ч.1, 2 ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідач не оплативши у визначений договором термін орендну плату, відповідач позбавив позивача того, на що той розраховував при укладенні цього договору, а тому суд по даній справі вбачає істотність порушення відповідачем ОСОБА_2 оренди №РОФ-1585 від 15.06.2017, що є підставою для розірвання цього договору в судовому порядку.
Крім того, згідно ч.1 ст.782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Згідно ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Факт порушення відповідачем зобов'язань за ОСОБА_2 оренди №РОФ-1585 від 15.06.2017 в частині не внесення орендної плати за користування майном протягом трьох місяців підряд, належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір підлягає покладенню на відповідача.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Арбузинська біопаливна компанія” (55301, Миколаївська обл., Арбузинський р-н., смт.Арбузинка, вул.Хліборобна, буд.2, код ЄДРПОУ 38992230, р/р 26002053215576 в ПАТ КБ “Приватбанк”, МФО 326610) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області (54017, м.Миколаїв, вул.Чкалова, 20, а/с 34, код ЄДРПОУ 20917284, р/р 35213065016233 в ДКСУ м.Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 37567646) 42863,97 грн основного боргу, 3861,07 грн пені, 1285,92 грн штрафу та 3524,00 грн судового збору.
3. Розірвати Договір оренди №РОФ-1585 від 15.06.2017, який укладено між Регіональним відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Арбузинська біопаливна компанія“ на державне нерухоме майно - частину бази УМР загальною площею 2090,4 кв.м., а саме: приміщення №№2, 14, 15 загальною площею 1016,6 кв.м., виробничого корпусу (інв.№10101295/8, реєстровий №24584661.9.ДЯМХКШ1216); частину бетонного замощення площею 660,0 кв.м. (інв.№10101295/10, реєстровий №24584661.9.ДЯМХКШ1218), площі загального користування площею 413,8 кв.м. (частина замощення №№I,VII - під'їдні шляхи до об'єкта оренди), розташоване за адресою: Миколаївська область, м.Южноукраїнськ, Гідрокомплекс, 22, що знаходиться на балансі ДП “НАЕК “Енергоатом” обліковується у ВП “Южно-Українська АЕС” (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 28.02.2017 і становить за незалежною оцінкою 587393,00 грн.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне судове рішення складено 30.11.2018 року.
Суддя М.В. Мавродієва