Справа № 592/17125/18
Провадження № 1-кс/592/8178/18
20 листопада 2018 року м.Суми
Слідчий суддя Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , представника власника майна ОСОБА_3 , розглянув клопотання слідчого ОСОБА_4 про накладення арешту по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018200440003834 від 11.11.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України
Перевірив надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку представника власника майна ОСОБА_3 ,
встановив:
14.11.2018 року до Ковпаківського районного суду м.Суми надійшло клопотання слідчого ОСОБА_4 про накладення арешту по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018200440003834 від 11.11.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
У судове засідання слідчий не з'явився, про час і місце розгляду клопотання був повідомлений належним чином.
Представника власника майна ОСОБА_3 просив відмовити у задоволенні клопотання, так як слідчий на розгляд свого клопотання не з'явився, що свідчить про не підтримку вище вкзаного клопотання.
Заслухавши думку представника власника майна ОСОБА_3 , вивчивши клопотання та додані матеріали, вважаю, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Згідно ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Так як слідчий у судове засідання не з'явився, матеріали клопотання не завірені, у клопотанні слід відмовити через неможливість слідчого судді переконатися у достовірності тіх обставин на які посилається слідчий у своєму клопотанні.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 167, 170, 172, 173, 175 КПК України,
ухвалив:
У задоволенні клопотання слідчого ОСОБА_4 про накладення арешту по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018200440003834 від 11.11.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1