Справа № 541/2274/18
Провадження № 1-кп/541/249/2018
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
вул. Гоголя 133 м. Миргород Миргородський район Полтавська область Україна 37600
30 листопада 2018 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судових засідань ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Миргороді кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018171260000770 від 03.10.2018 по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миргород Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, неодруженого, в порядку ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 185 КК України ,-
за участю сторін та учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
представника органу пробації ОСОБА_7
03 жовтня 2018 близько 16.00 години, точного часу під час досудового розслідування встановити не надалося можливим, ОСОБА_3 правомірно перебуваючи на території ангару, в якому знаходиться пункт прийому металобрухту, за адресою: АДРЕСА_2 , з метою здачі 50 кг металобрухту. Перебуваючи у даному ангарі, ОСОБА_3 побачив мішок, у якому знаходився брухт кольорового металу - мотки мідної проволоки, та вирішив здійснити його крадіжку.
Після цього, ОСОБА_3 , діючи під раптово виниклим умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, з метою незаконного особистого збагачення, дочекавшись моменту коли власник ангару вийде з приміщення і користуючись тим, що сторонні особи за ним не спостерігають, тобто діючи таємно, підійшов до мішка, з якого здійснив крадіжку брухту кольорового металу, а саме 7 мотків мідної проволоки загальною вагою 3,5 кг, вартістю за 1 кг міді 120 гривень, загальною вартістю 420 гривень, що належать потерпілому ОСОБА_5 .
Такі дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
05 жовтня 2018 року між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_5 була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст.471 КПК України.
Згідно даної угоди ОСОБА_3 та потерпілий ОСОБА_5 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.185 КК України, розміру майнової шкоди, спричиненої потерпілому, в сумі 420,00 гривень яка на день підписання угоди відшкодована обвинуваченим потерпілому в повному обсязі та покарання, яке повинен понести ОСОБА_3 у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,що становить 850 грн.
Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом встановлено, що дії ОСОБА_3 обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, що, згідно з положеннями ст. 12 КК України, відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості. Обвинувачений свою вину у скоєнні злочину визнає. Встановлено, що укладення угоди між потерпілим та обвинуваченим про примирення є добровільним. Зміст угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Потерпілий також розуміє наслідки затвердження угоди, визначені ст. 473 КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_5 і призначення узгодженої сторонами міри покарання. Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
Долю речових доказів по кримінальному провадженню необхідно вирішити в порядку визначному ст. 100 КПК України.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст.373, ст.374, ст.475 КПК України,-
Затвердити угоду від 05 жовтня 2018 року про примирення укладену між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_5 .
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Речові докази, мотки мідної проволоки у кількості 7 штук вагою 3,5 кг. вважати повернутими власнику ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.
Копію вироку після оголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1