Номер провадження: 22-ц/785/2610/18
Номер справи місцевого суду: 2/1521/23/12
Головуючий у першій інстанції Кочко В. К.
Доповідач Комлева О. С.
30.11.2018 року м. Одеса
Апеляційний суд Одеської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого-судді Комлевої О.С.
суддів Журавльова О.Г., Кравця Ю.І.
з участю секретаря Бєляєвої А.О.
імена (найменування) сторін:
позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»
відповідачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2
представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про захист прав споживача та визнання окремих положень договорів недійсними за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 лютого 2017 року (суддя Кочко В.К.)
У січні 2012 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду з позовом, який згодом був уточнений та остаточно поданий до ОСОБА_1., ОСОБА_2. про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що між 11.07.2006 р. між АКБ «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2. був укладений кредитний договір на купівлю нерухомого майна у відповідності до договору купівлі-продажу, а також договір про кредитування поточного рахунку (овердрафт) №501/567/06/1. Наданий ОСОБА_1 кредит був забезпечений порукою ОСОБА_2. згідно договору поруки № SR-501/168/2006 від 11.07.2006 р. договір № МL-501/168/2006, за яким ОСОБА_1 був наданий кредит на купівлю нерухомого майна у розмірі 65000 доларів США строком до 11.07.2021 р. зі сплатою 15% вартості нерухомого майна.
Однак свої зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_2. та ОСОБА_1 не виконують, внаслідок чого станом на 15.01.2015 р. у них виникла заборгованість за кредитним договором, яка становить 303553,67 доларів США, що за курсом НБУ станом на 15.01.2015 р. еквівалентно 4 787 417 грн. 78 коп., з яких залишок боргу за кредитом 60360,31 доларів США (951 956,94 гривень), сума відсотків за кредитом 4920,05 доларів США (77595,29 гривень), пеня за прострочення виконання зобов'язання за 1 рік (з 15.01.2014 по 15.01.2015) - 238273, 31 доларів США (3 757 865,56 гривень).
10.12.2010 р. на підставі договору купівлі-продажу кредитного портфелю та договору відступлення права вимоги, укладених між ПАТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна», ТОВ «ОТП Факторинг Україна» набуло право вимоги за вказаними кредитним договором та договором поруки.
На підставі вищевикладеного, позивач просив стягнути з відповідачів солідарно борг за кредитним договором в розмірі 4 787 417 грн. 78 коп., та судові витрати, а також стягнути з ОСОБА_1. заборгованість за договором про кредитування поточного рахунку (овердрафт) в розмірі 1330,19 гривень.
ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про захист прав споживача та визнання окремих положень договорів недійсними, посилаючись на те, що між сторонами було укладено кредитний договір, умови якого передбачають сплату пені у розмірі 1% на добу, тобто розмір штрафних санкцій встановлених у кредитному договорі складає 365% річних. Вважаючи що такий пункт договору грубо порушує його права як споживача, ОСОБА_1 просив суд цей пункт кредитного договору визнати недійсним.
В судовому засіданні представник ТОВ «ОТП Факторинг Україна» позов підтримав, в задоволені зустрічного позову просив відмовити.
Представник відповідача ОСОБА_1. позов не визнав, посилаючись на його безпідставність.
Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав, на задоволені зустрічного позову не наполягав.
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 лютого 2017 року у задоволенні позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1., ОСОБА_2. про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2. до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про захист прав споживача та визнання окремих положень договорів недійсними відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ «ОТП Факторинг Україна», звернулось з апеляційною скаргою, в якої просить рішення суду скасувати в частині відмови в задоволені позову до ОСОБА_1., ОСОБА_2., постановити нове, яким позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна»в цій частині задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також, що судом порушені норми процесуального права.
В іншій частині рішення сторонами не оскаржується.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
У зв'язку із цим справа підлягає розгляду в порядку п.8 розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільно-процесуального кодексу України.
15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 18.03.2004 до 15.12.2017), відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Справа розглядається апеляційним судом Одеської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив рішення, що оскаржується, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, відповідно до вимог п. 8 ст. 1 Перехідних положень.
В судове засідання, призначене на 21 листопада 2018 року сторони не з'явились, всі були сповіщені належним чином (а.с. 231-233 т. 2, а.с. 68, 70,71 т.3).
Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч.3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваного рішення, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. Аналогічні положення містяться в ст. 5 ЦПК України діючої редакції.
Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ст. 213 ЦПК України в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваного рішення, та ст.263 ЦПК України діючої редакції).
Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (ст. 214 ЦПК України в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваного рішення, та ст. 264 ЦПК України діючої редакції).
Рішення суду зазначеним вимогам закону не відповідає.
Відмовляючи у задоволенні позову ТОВ «ОТП Факторинг Україна», суд першої інстанції виходив з того, що із висновку експерта ОНДІСЕ № 5394/5395, вбачається, що на дату подання до суду позовної заяви, заборгованість ОСОБА_1. за кредитним договором №МL-501/168/2006 відсутня.
Однак з таким висновком колегія суддів не погоджується з наступних підстав.
Відповідно до ст. 629 ЦК України зобов'язання мають бути виконанні належним чином та в встановлений строк.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 614 ЦК України).
Згідно ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. ст. 1049, 1050 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, та матеріалами справи підтверджується, що 11 липня 2006 року між АКБ «Райфайзенбанк України» та ОСОБА_2. був укладений кредитний договір за №ML-501/168/2006 (а.с. 5-9 т. 1).
Відповідно до умов договору ОСОБА_2. отримала 65000 доларів США, на купівлю нерухомого майна зі сплатою 11% річних з терміном повернення 11 липня 2021 року (а.с. 14 т. 1).
П. 4.1.1. кредитного договору, передбачено, що за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначених договором строки, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасного виконання боргових зобов'язань за кожний день прострочки (а.с. 8 т. 1).
В забезпечення кредитного договору №ML-501/168/2006, 11 липня 2006 року між АКБ «Райфайзенбанк України» та ОСОБА_2. був укладений договір поруки (а.с. 15-17 т. 1).
Також між АКБ «Райфайзенбанк України» та ОСОБА_2. 11 липня 2006 року був укладений договір про кредитування поточного рахунку (овердрафт) (а.с. 153-156 т. 1).
ПАТ «ОТП Банк» є правонаступником АКБ «Райфайзенбанк України», відповідно до нової редакції статуту ПАТ «ОТП БАНК» від 18 червня 2009 року (а.с. 32 т. 1).
13 квітня 2009 року, між «ОТП Банк» та ОСОБА_2. був укладений додатковий договір до договору за №ML-501/168/2006, відповідно до якого була встановлена фіксована процентна у розмірі 7% з 13.04.2009 до 11.09. 2009 року, а починаючи з 11 вересня 2009 фіксована ставка до 11, 37% (10-11 т. 1).
Додатковим договором до договору поруки були погоджені зі згодою поручителя доповнення до кредитного договору від 13.04.2009 року (а.с. 17 т. 1).
12 жовтня 2009 року, між «ОТП Банк» та ОСОБА_2. був укладений додатковий договір до договору за №ML-501/168/2006, відповідно до якого була встановлена фіксована процентна у розмірі 6,5% з 12.10.2009 до 11.03 20010 року, а починаючи з 11.03.2010 року фіксована ставка до 11, 85% (12-13 т. 1).
Додатковим договором до договору поруки були погоджені зі згодою поручителя доповнення до кредитного договору від 12.10.2009 року (а.с. 18 т. 1).
До ОСОБА_1. була направлена банком досудова вимога про погашення заборгованості від 12.03.2009 року (а.с. 19 т. 1).
До ОСОБА_2., як до поручителя була направлена банком досудова вимога про погашення заборгованості від 24.12.2009 року (а.с. 20 т. 1).
До ОСОБА_1. була направлена банком досудова вимога про погашення заборгованості від 02.08.2010 року (а.с. 235 т. 1).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 14.09.2011 року заборгованість складає - 60360,31 доларів США, що за курсом 7,9723 складає - 481210, 50 гривень, сума відсотків за користування кредитом - 10443,56 доларів США, що за курсом 7,9723 складає - 83259,19 гривень, сума пені з 10.12.2010 - 13.09.2011 роки складає - 25957, 78 доларів США, що за курсом 7,9723 складає - 206943, 21 гривні (а.с. 21 т. 1).
10.12.2010 року між «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» був укладений договір купівлі-продажу кредитного портфелю (а.с. 27 т. 1).
До кредитного портфелю, придбаного ТОВ «ОТП Факторинг Україна», також увійшов кредитний договір укладений з ОСОБА_2. (а.с. 28 т. 1).
На підставі договору купівлі-продажу кредитного портфелю, 10.12.2010 року між «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» був укладений договір про відступлення прав вимоги, також за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_2. (а.с. 29-30 т. 1).
ТОВ «ОТП Факторинг Україна» 01.07.2011 року звернувся до ОСОБА_1. та до ОСОБА_2. з досудовою вимогою про дострокове виконання боргових зобов'язань (а.с. 192-193 т. 1).
Згідно з договором факторингу від 27 січня 2012 року, укладеним між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна», банк передав, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняв на себе право грошової вимоги, що належить банку (а.с. 157-163 т. 1).
Також між сторонами 27 січня 2012 року, у виконанні договору факторингу був укладений акт приймання-передачі (а.с. 164-167 т. 1).
Відповідно до розрахунком за договором овердрафту заборгованість на 11.07.2014 року складає 1330, 19 гривень (а.с. 150 т. 1).
ТОВ «ОТП Факторинг Україна» 04.06.2013 року звернувся до ОСОБА_1. з досудовою вимогою про дострокове виконання боргових зобов'язань (а.с. 152 т. 1).
В своїх запереченнях ОСОБА_1 зазначає, що договір поруки було припинено у зв'язку з тим, що протягом 6 місяців до нього, як до поручителя не було заявлено будь-яких вимог зі сторони кредитора (а.с. 173-174 т. 1).
29 березня 2012 року на підставі виконавчого напису було звернуто стягнення на квартиру 59 в будинку 23 по вул. Іцхака Рабіна в м. Одесі, яка належить ОСОБА_1, та за рахунок коштів отриманих від реалізації нерухомого майна запропоновано задовольнити вимоги у розмірі 74 539, 16 доларів США (основний борг - 60360, 31 доларів США, заборгованість за відсотками - 14178, 85 доларів США) ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (а.с. 54 т. 2).
Відповідно до висновку судово-економічної експертизи № 17-3340/3341 від 29 червня 2018 року, розмір заборгованості позичальника ОСОБА_1. за кредитним договором від 11.07.2006 року у відповідності до умов цього договору та додаткових договорів до нього, станом на 15.01.2015 року становить 94524, 23 доларів США, що за курсом НБУ станом на 15.01.2015 року становить 1491223,23 гривні, в яких заборгованість за кредитом становить 60360,31 доларів США (952265,76 гривень) і заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредиту становить 34162,92 долара США (538957,47 гривень) (а.с. 21-47 т. 3).
Відповідно до висновку судово-економічної експертизи № 5394/5395 від 20 квітня 2016 року, дослідженнями, даних наданих документів визначено, що за період з 11.08.2006 року по 14.09.2011 року ОСОБА_2. за кредитним договором погашені нараховані відсотки у розмірі 56300,01 доларів США та повернута сума кредиту в розмірі 37517,94 доларів США, а тому експерт дійшов висновку про відсутність заборгованості станом на 14.09.2011 року, тобто на день подання позову (а.с. 126-130 т. 2).
Однак даний висновок колегія суддів не приймає з наступних підстав.
Експертом висновок про відсутність заборгованості за кредитним договором був зроблений помилково, тому, що рахуючи суму погашень експерт вважав, що це сума сукупних оборотів за поточними рахунками боржника.
В зв'язку з чим, ТОВ «ОТП Факторинг Україна», під час розгляду справи у суді першої інстанції заявив клопотання про проведення повторної експертизи у відповідності до діючого на той час процесуального кодексу, та його клопотання було задоволено та ухвалою суду від 19 серпня 2016 року призначено повторну судово-економічну експертизу (а.с. 149-150 т. 2).
29.09.2016 року на адресу суду від експертної установи надійшло клопотання про сплату експертизи, уточнення питань, а також надання додаткових матеріалів (а.с. 157 т. 2).
Однак, як вбачається з матеріалів справи, дане клопотання не було вручено, та не повідомлено про нього сторін.
10 листопада 2016 року справа разом з ухвалою про проведення експертизи була повернута до Овідіопольського районного суду Одеської області без виконання (а.с. 158 т. 2).
При проведені повторної експертизи, за наявності достатнього обсягу документів, наданих ТОВ «ОТП Факторинг Україна», було зроблено висновок про те, що розмір заборгованості позичальника ОСОБА_1. за кредитним договором від 11.07.2006 року у відповідності до умов цього договору та додаткових договорів до нього, станом на 15.01.2015 року становить 94524, 23 доларів США, що за курсом НБУ станом на 15.01.2015 року становить 1491223,23 гривні.
Даний висновок експерта, колегією суддів приймається до уваги, як такий, що містить повну та детальну інформацію про наявну заборгованість, яка розрахована у відповідності до Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, Положення про організацію операційної діяльності в банках України.
Колегія суддів, звертає увагу, на ту обставину, що згідно з висновком експерта заборгованість за відсотками складає 34162 доларів США, що за курсом НБУ на 15.01.2015 року складає 538957,92 гривні, однак відповідно до апеляційної скарги, та заявлених вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна», звернулась з позовними вимогами про стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 77 595 гривень 29 копійок (4920,05 доларів США), а тому у відповідності до ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що стягненню підлягає сума у розмірі 77 595 гривень 29 копійок.
Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Отже, вимогу до поручителя про виконання взятого ним зобов'язання має бути пред'явлено в межах строку дії поруки (6 місяців, 1 року чи будь-якого іншого строку, який встановили сторони в договорі). Тому навіть якщо в межах строку дії поруки була пред'явлена претензія, і поручитель не виконав вказані в ній вимоги, кредитор не має права на задоволення позову, заявленого поза межами вказаного строку, оскільки із закінченням строку припинилося матеріальне право.
З матеріалів справи вбачається, що кредитором до поручителя ОСОБА_2. була направлена письмова вимога про погашення заборгованості від 24.12.2009 року, з позовом до ОСОБА_2. позивач звернувся 03.04.2012 року, тобто через 2 роки та 5 місяців (а.с. 1, 20 т. 1).
За таких підстав колегія суддів, дійшла висновку про те, що в задоволенні позову до ОСОБА_2. слід відмовити, з тих підстав, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з дня, установленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права.
З наведених підстав, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення, яким позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про стягнення з ОСОБА_1. суми заборгованості за кредитним договором №ML-501/168/2006 у розмірі 4 787 417,78 гривень, яка складається з тіла кредиту у розмірі 951 956,94 гривні, відсотками за кредитом у розмірі 77 595,29 гривень, пені у розмірі 3757865, 56 гривень, а також заборгованість за договором 501/567/06/1 про кредитування поточного рахунку в розмірі 1330,19 гривень підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Стаття 141 ЦПК України, передбачає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
ТОВ «ОТП Факторинг Україна» при зверненні до суду з позовом сплатило судовий збір у розмірі 2823 гривні (а.с. 4 т. 1), подавши уточнення до позову та збільшивши позовні вимоги було сплачено 831 гривня (а.с. 149 т. 1), за подання апеляційної скарги сплачено 4019 гривень 40 копійок (а.с. 194 т. 2), за проведення експертизи сплачено 26 188 гривень 80 копійок (а.с. 5 т. 3).
На підставі ст. 141 ЦПК України, судові витрати понесені ТОВ «ОТП Факторинг Україна» стягуються з ОСОБА_1. у розмірі 33 862 гривні 20 копійок.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 386 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» - задовольнити частково.
Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 лютого 2017 року - скасувати, ухвалити нове.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_1 виданий 10 січня 2002 року Ленінським РВ УМВС України в Одеській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1) заборгованість за кредитним договором № ML-501/168/2006 від 11 липня 2006 року у розмірі 4 787 417,78 (чотири міліонна сімсот вісімдесят сім тисяч чотириста сімнадцять) гривень сімдесят вісім копійок, яка складається з тіла кредиту у розмірі 951 956,94 (дев'ятсот п'ятдесят одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят шість) гривень дев'яносто чотири копійки, відсотками за кредитом у розмірі 77 595,29 (сімдесят сім тисяч п'ятсот дев'яносто п'ять) гривень двадцять дев'ять копійок, пені у розмірі 3 757 865,56 (три міліонна сімсот п'ятдесят сім тисяч вісімсот шістдесят п'ять) гривень п'ятдесят шість копійок, а також заборгованість за договором №501/567/06/1 про кредитування поточного рахунку в розмірі 1330,19 (одна тисяча триста тридцять) гривень дев'ятнадцять копійок підлягають задоволенню.
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором- відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_1 виданий 10 січня 2002 року Ленінським РВ УМВС України в Одеській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1) судові витрати у розмірі 33 862,20 (тридцять три тисячі вісімсот шістдесят дві) гривні 20 копійок.
Повний текст судового рішення складений 30 листопада 2018 року.
Головуючий______________________________________О.С. Комлева
Судді ______________________________________ О.Г. Журавльов
______________________________________ Ю.І. Кравець