Рішення від 23.11.2018 по справі 433/1662/18

Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 433/1662/18

Провадження №2/433/682/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2018 року

Троїцький районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Суського О.І.,

за участю секретаря судового засідання Яковлєвої В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в смт. Троїцьке цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку квартири, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з відповідним позовом звернулась позивач, яка в обґрунтування вимог зазначила, що07.03.2008 вона та відповідач уклали шлюб. 25 липня 2009 року вони придбали однокімнатну квартиру у м. Луганську квартал 50 лєт Октября, б. 28, кв. 127. Відповідно технічного паспорта та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, загальна площа вказаної квартири становить 32,6 кв.м, житлова площа - 17,3 кв.м, а також кухня - 6,1 кв.м, коридор - 3,8 кв.м, ванна кімната - 2,8 кв.м, балкон засклений - 2,6 кв.м. Відповідно до звіту про оцінку, вартість спірної квартири становить 106000,00 грн. 06 липня 2017 року рішенням Біловодського районного суду Луганської області, шлюб між ними розірвано, рішення суду набрало законної сили. При купівлі квартири покупцем у договорі купівлі-продажу був зазначений тільки відповідач. В зв'язку з тим, що відповідач добровільно відмовляється переоформити ? частку цієї квартири на неї, вона змушена звернутися до суду. На підставі викладеного, просить визнати за нею право власності на ? частку вказаної вище квартири.

В судове засідання позивач не з'явилась, суду надала заяву про розгляд справи без її участі. На задоволенні позовних вимог наполягає.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом розміщення оголошень про виклик на офіційному Веб-сайті Троїцького районного суду Луганської області. Причину неявки суду не повідомив.

Судом винесено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судовим розглядом встановлено, що згідно копії свідоцтва про шлюб серії 1-ЕД № 066806 від 07.03.2008, позивач та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі (а.с. 10).

Рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 06.07.2017 шлюб між позивачем та відповідачем розірвано. Казане рішення набрало законної сили 21.07.2017 (а.с. 11).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 111952471 від 27.01.2018 укладено договір купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою: кв. 50 лєт Октября, б. 28, кв. 127 від 25.07.2009, зареєстрований приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_3 за реєстровим № 1603. Власником зареєстровано відповідача ОСОБА_2 (а.с. 12).

Згідно копії технічного паспорта та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, загальна площа вказаної квартири становить 32,60 кв.м, житлова площа - 17,30 кв.м, в тому числі: 2 житлова кімната 17,30 кв.м., 3 кухня - 6,10 кв.м, 1 коридор - 3,80 кв.м, 4 ванна кімната - 2,80 кв.м, І балкон засклений - 2,60 кв.м. ( 12, 13-14).

Відповідно до звіту про оцінку, вартість спірної квартири становить 106000,00 грн. (а.с. 15-19).

Позивач зазначає, що при купівлі квартири покупцем у договорі купівлі-продажу був зазначений тільки відповідач. В зв'язку з тим, що відповідач добровільно відмовляється переоформити ? частку цієї квартири на неї, вона змушена звернутися до суду.

Відповідно до ч.1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

У відповідності до частини 1 статті 368 Цивільного кодексу України: спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Право спільної сумісної власності відрізняється від права спільної часткової власності за підставами виникнення, характером внутрішніх правовідносин, а також і за підставами припинення сумісної або часткової власності.

Приписами частини 2 статті 370 Цивільного кодексу України визначено, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

У відповідності до вимог статті 372 Цивільного кодексу України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

З огляду на вищевикладене, оцінивши всі докази в їх сукупності, враховуючи, що право власності на квартиру №127, яка знаходиться за адресою: м. Луганськ, квартал 50 лєт Октября, будинок 28 належить двом співвласникам - позивачу та відповідачу на праві спільної сумісної власності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

На підставі ст.ст.355, 368, 370, 372 ЦК України, ст. 60 СК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 247, 258, 263-265, 268, 273, 280-284, 354, 355 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: кв. 50 лєт Октября, б. 28, кв. 127, м. Луганськ, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: кв. 50 лєт Октября, б. 28, кв. 127, м. Луганськ) про визнання права власності на частку квартири - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частку квартири № 127, яка знаходиться за адресою: м. Луганськ, квартал 50 лєт Октября, будинок 28.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення із урахуванням п.п 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Суський

23.11.18

Попередній документ
78233064
Наступний документ
78233066
Інформація про рішення:
№ рішення: 78233065
№ справи: 433/1662/18
Дата рішення: 23.11.2018
Дата публікації: 03.12.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Троїцький районний суд Луганської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права про приватну власність