Справа № 546/988/18
Провадження №3/525/407/2018
30.11.2018 року Суддя Великобагачанського районного суду Полтавської області Хоролець В.В., розглянувши матеріал, який надійшов з Решетилівського ВП ГУНП в Полтавській області на підставі постанови судді судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області від 05.11.2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,
жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 Решетилівського
району Полтавської області, не працюючого,
ідентифікаційний номер суду не відомий, протягом
року до адміністративної відповідальності не притягувався, -
15 листопада 2018 року до суду з Апеляційного суду Полтавської області після задоволення подання голови комісії з реорганізації Решетилівського районного суду Полтавської області надійшла для розгляду справа про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
В період часу з 06.11.2018 року по 15.11.2018 року суддя Великобагачанського районного суду Хоролець В.В. перебував на лікарняному, тому процесуальний рух у справі не здійснювався. Розгляд справи призначено на 30.11.2018 року у зв'язку зі значним навантаженням головуючого судді, оскільки інших суддів, які б мали право здійснювати судочинство у Великобагачанському районному суді не має, з 01.09.2018 року авторозподіл справ здійснюється виключно одному судді Хоролець В.В.
В судове засідання 30.11.2018 року особа, яка притягується до адміністративної відповідальності не з'явився, він рекомендованим листом з повідомленням сповіщений про день і час розгляду справи (судову повістку отримав 21.11.2018 року), при цьому, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавав.
Судом встановлено, що 08 вересня 2018 року о 15 год. в с. Піщане Решетилівського району Полтавської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння проводився в установленому законом порядку зі згоди водія в Полтавському обласному наркологічному диспансері, висновок №556 від 08.09.2018 року. Тобто, водій ОСОБА_1 порушив п.2.9 а) Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується:
-даними протоколу про адміністративне правопорушення від 08.09.2018 року серія БД №348870, де зазначені обставини вчинення водієм ОСОБА_1 адміністративного правопорушення; також вбачається, що ОСОБА_1 письмово вказав у протоколі, що цього дня він випив 200 г горілки, після чого керував автомобілем (а.с.1);
-висновком Полтавського обласного наркологічного диспансеру №556 від 08.09.2018 року про те, що станом на 17 год. 50 хв. 08.09.2018 року ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння; вбачається, що даний висновок підписаний уповноваженим лікарем та самим ОСОБА_1 без будь-яких зауважень чи застережень (а.с.2);
-письмовими поясненнями громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те, що вони були свідками того, що 08.09.2018 року ОСОБА_1 керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння (а.с.а.с.3-4).
У відповідності до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 251 КУпАП визначає поняття та джерела доказів у справі про адміністративне правопорушення. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, в т.ч. тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За нормою ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 280 КУпАП визначає обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
У відповідності до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Згідно п.2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (із змінами), водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення, зокрема, стану алкогольного сп'яніння.
Пункт 2.9 ПДР України прямо забороняє керування транспортними засобами в стані, зокрема, алкогольного сп'яніння.
Спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року №1452/735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за №1413/27858 затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно п.2 цієї Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є, зокрема, запах алкоголю з порожнини рота та порушення мови (п.2 цієї Інструкції). Отже, виходячи з викладеного, саме відповідний поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції, зокрема, і при зупинці транспортного засобу та в ході спілкування з водієм конкретного транспортного засобу, мав підстави вважати, що особа (водій) за певними вказаними в п.3 Інструкції ознаками перебуває у стані сп'яніння.
Відповідно до п.6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляд на стан сп'яніння проводиться як поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, так і лікарем закладу охорони здоров'я. Тобто, аналіз положень п.6 Інструкції містить можливість альтернативності огляду водія на стан сп'яніння і не визначає імперативність чи послідовність такого огляду, як наприклад, положення п.8 Інструкції, що лише у випадку ДТП регламентує обов'язковість проведення огляду на стан сп'яніння лише у закладі охорони здоров'я.
Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП встановлює юридичну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння та за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи іншого сп'яніння.
Отже, виходячи з сукупності вищевикладеного, водій ОСОБА_1 порушив п.2.9 а Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ч.2 ст.61 Конституції України).
Згідно ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосується з метою виховання особи, яка вчинили адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст.23 КУпАП).
За загальними правилами ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності суддя вважає вчинення правопорушення вперше.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суддя не вбачає.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням суті та характеру вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення у сфері транспорту, того, що раніше він до адміністративної відповідальності не притягувався (дані про це в матеріалах справи відсутні), наявність обставини, що пом'якшує його відповідальність, відсутність обставин, що обтяжують його відповідальність, з метою запобіганню вчинення ним нових правопорушень, суд вважає за необхідне застосувати відносно ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, що передбачений санкцією ч.1 ст.130 КУпАП. При цьому, суд враховує, що згідно юридичної структури видів адміністративних стягнень, передбачених ст.24 КУпАП, штраф за своєю юридичною суттю, є одним із найменш суворіших видів адміністративних стягнень, що передбачені даною статтею КУпАП, а також встановлений санкцією ч.1 ст.130 КУпАП як безальтернативний і єдиноможливий (згідно логіки законодавця). При цьому, враховуючи положення ч.1 ст.130 КУпАП, суд при накладенні адміністративного стягнення застосовує до винної особи разом із штрафом позбавлення права керування транспортними засобами, що також визначене законодавцем як безальтернативне у санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення. Враховуючи цю норму законодавства та виходячи з положень ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у даній справі про адміністративне правопорушення в сумі 352 грн. 40 коп. належить стягнути з ОСОБА_1
На підставі викладеного та керуючись ст.61 Конституції України, ст.ст.9,23,27,33,40-1,ч.1 ст.130, ст.ст.251,252,280,283,284,289,294 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накласти на нього стягнення у виді штрафу в сумі 10200 (десять тисяч двісті) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 352 грн. 40 коп.
Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Полтавської області через Великобагачанський районний суд.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В.В. Хоролець