Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/1993/18
Номер провадження: 2-а/511/18/18
30 листопада 2018 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Панчук А. І.,
секретаря судового засідання - Міщенко М.Ю.,
за участі позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Ігнатюк Н.В.
представника 3-ї особи Ігнатюк Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Білгород Дністровського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України , третя особа відділення прикордонної служби « Степанівка « відділу прикордонної служби «Роздільна «Білгород Дністровського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Гр.ОСОБА_1звернувся до суду з адміністративним позовом до Білгород Дністровського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України , третя особа відділення прикордонної служби « Степанівка « відділу прикордонної служби «Роздільна «Білгород Дністровського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в якому просить: скасувати постанову серії б/н № 603681 від 05.09.2018 року по справі про адміністративне правопорушення передбаченого ст. 202 КУпАП та закрити за відсутністю складу правопрушення.
В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що на підставі протоколу про адміністративне правопорушення № 603681 від 05 вересня 2018 року , який було складено відносно нього за порушення прикордонного режиму , режимних правил в,їзду і виїзду незаконно , його було притягнуто на підставі постанови № 603681 від 05.09.2018 року до адміністративної відповідальності та накладено стягнення в розмірі 170 грн.
Позивач стверджував, що постанова винесена відповідачем з порушенням вимог закону, без всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи. Не погоджуючись з притягненням до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердили в свої вимоги , ОСОБА_1 пояснив , що він на підставі усної домовленності з громадянином ОСОБА_4 обробляє його земельний пай ( тобто орендує) . За оренду вказаної ділянки він платить ОСОБА_4 суму в 5000 грн. Письмового договору не укладали. Того дня він з села Степанівка через село Новокрасне їхав подивится , як обробляється поле. Просили задовольнити позов.
Відповідач - в особі представника Ігнатюк Н.В. заперечував проти задоволення позову та просила відмовити в задоволенні , мотивуючи своє заперечення тим , що всі норми закону були виконані чітко і підстав для скасування не встановлено. ОСОБА_1 не повідомляв їх про обробіток землі , дозволу не отримував та рухався в прикордонній смузі зовсім в іншому напрямку від того місця де розташована земельна ділянка ОСОБА_4
Представник третьої особи Ігнатюк Н.В. заперечував проти задоволення позову та просила відмовити в задоволенні , мотивуючи своє заперечення тим , що всі норми закону були виконані чітко і підстав для скасування не встановлено.
Суд, дослідивши матеріали справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом тощо.
Згідно ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 1 Закону «Про Національну поліцію» національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що 05 вересня 2018 року о 12 годині 10 хвилин гр. ОСОБА_1 житель прикордонного АДРЕСА_1 ( в достатній мірі знає порядок перетину кордону та в.їзду і виїзду в режимні зони ) без належно оформленого дозволу самовільно в.їхав до інформаційного покажчика № 1/85 на відстань 1500 метрів від державного кордону України з Молдовою. Рухався по дорозі , яка відсутня в реєстрі автомобільних доріг ( польова дорога для руху транспорту при виконанні сільськогосподарських робіт). Свідомо порушив п.п.1 п.2 Додаткові тимчасово режимні обмеження у контрольованих прикордонних районах , затверджених наказом МВС від 07.09.2015 року № 1075 .
Наказ МВС України від 07.09.2015 року № 1075 , опубліковано в виданні «Офіційний вісник України « від 27.10.2015 року № 83.
ОСОБА_1 фактично вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.202 КУпАП . Доказів правомірності знаходження у вказаній зоні позивач не надав. У нього не має земельної ділянки для обробітку , у власності та оренді , яка б давала право законні підстави на в.їзд і виїзд. Саме законні. Доводи позивача щодо в,їзду у вказану зону подивитися на земельну ділянку , яка належить ОСОБА_4 суд не бере до уваги , так , як це не підтверджено жодним відповідним документом або іншим доказом. Пояснити зрозумілу причину в.їзду у вказану зону також не зміг. За твердженнями позивача така постанова була прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає вимогам законодавства України, тому вважає постанову незаконною та просить її скасувати , але судом вказаних порушень не встановлено.
Доводи ОСОБА_1 спростовуються довідкою Степанівської с/Ради про те , що договірних земельних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 взагалі не існує. Витягом з Журналу чергового прикодонної застави суд встановив , що 04- 05 вересня 2018 року жодна сільскогосподарська техніка в районі вчинення ОСОБА_1 правопорушення не працювала в цьому районі.
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 222-1 КУпАП визначено, що органи Державної прикордонної служби розглядають справи про адміністративні правопорушення, в тому числі визначені ст.202 КУпАП.
Від імені органів ДПС посадові особи мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення , відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно ч.2 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
За приписами частин 4-6 цієї статті у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 268 КУАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядалась в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст.276 КУАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Щодо посилань позивача на рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 №5-рп/2015 з приводу місця розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд зазначає, що після його прийняття норми КУпАП, зокрема ст. 258, зазнали змін, в результаті чого на справи, які віднесено до компетенції ДПС розповсюджено вимоги ст. 258 - постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься на місті вчинення правопорушення.
Відповідно до ст. 279 КУАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.
Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши наявну в матеріалах справи копію постанови серії б/н № 681603 від 05.09.2018 року суд вважає, що оскаржувана постанова складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам закону, постанова складена на місці вчинення правопорушення, постанова отримана позивачем.
Враховуючи наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що ст. лейтенантом Бриковським А.Г. обгрунтовано , з дотриманням вимог чинного законодавства притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу за ст. 202 КУпАП, а отже підстави для задоволення позову відсутні. Доводи ОСОБА_1 про відсутність підстав для притягнення до адмінвідповідальності суд не бере до уваги . Натомість його необгрунтоване заперечення ( свідоме приховування обставин вчинення правопорушення ) свідчить про те , що він дійсно вчинив умисно правопорушення , що стало підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Суд констатує , що позивач не надав суду беззаперечних доказів неправомірності притягнення його до адміністративної відповідальності, доказів того , що права гр. ОСОБА_1 при винесенні постанови були порушені. Справа розглядалась на підставі наданих суду доказів.
Відповідно до вимог ст.76,77 КАС України на сторони в процесі, в тому числі і позивача та його представників лежить обов'язок довести ті обставини на які він посилається, крім випадків відповідно до ст.78 КАС України. Обгрунтованих доказів суду не надано , а сам ОСОБА_4 не побажав з,явитися до суду та надати свідчення.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем надано достатньо.
Відповідно до ч.5 ст. 139 КАС України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Витрати віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст.122,251,252,258,279,280,293 КУпАП, ст.ст. 9, 77, 139, 244-246, 251, 286 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Білгород Дністровського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України , третя особа відділення прикордонної служби « Степанівка « відділу прикордонної служби «Роздільна «Білгород Дністровського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу відмовити в повному обсязі.
Судові витрати компенсувати за рахунок держави.
Рішення суду може бути оскаржено до П.ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складання у повномау обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявнострі у особи офіційної електронної адреси, або рекомендовантим листом з пловідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А. І. Панчук