Справа № 524/5962/18
Провадження № 2/524/2181/18
21.11.2018 року Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі:
головуючого судді Предоляк О.С.
при секретарі судового засідання Гладкій К.О.
за участю позивача ОСОБА_1, третьої особи ОСОБА_2
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_2, Автозаводська районна адміністрація виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
23 липня 2018 року до суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_2, Автозаводська районна адміністрація виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що їй та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності належить 1/2 частина будинку АДРЕСА_1 Іншими співвласникам вказаного будинку є ОСОБА_2 та ОСОБА_5
У вказаній квартирі крім неї, зареєстрована відповідач ОСОБА_3, але фактично не проживає з 1999 року. Жодних перешкод у користуванні житлом відповідачу не створювала.
Просить визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування вказаним житловим приміщенням.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримує, просить задовольнити.
Третя особа ОСОБА_2 проти задоволення позову не заперечує.
Третя особа ОСОБА_4 та представник третьої особи Автозаводської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області у судове засідання не з'явились, про дату розгляду справи повідомлялись належним чином.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилась. Повідомлялась судом належним чином, судова повістка направлена відповідачу засобами рекомендованого поштового зв'язку по місцю реєстрації та оголошенням на сайті судової влади.
Вислухавши пояснення позивача, третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності належить 1/2 частина будинку АДРЕСА_1 що підтверджується свідоцтвом про право власності серія НОМЕР_1 виданим 11 травня 1994 року державним нотаріусом Першої Кременчуцької державної нотаріально контори Ліньковою І.Б.
Іншими співвласникам вказаного будинку є ОСОБА_2 та ОСОБА_5, яким згідно свідоцтва про право на спадщину за законом та заповітом виданим 21 вересня 1988 року державним нотаріусом Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори Пахоруковою О.Б. належать 7/18 части та 1/9 частина відповідно.
Згідно з довідкою, виданою 04.07.2018 року ТОВ «Житлорембудсервіс» в будинку за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано місце проживання позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_3, з 29.12.1999 року.
Відповідно до актів від 06.04.2017 року, 11.09.2017 року, 30.05.2018 року, 04.07.2018 року, складених ТОВ «Житлорембудсервіс» та засвідчених підписами, встановлено, що ОСОБА_3, дійсно не проживає з 1999 року по теперішній час за адресою: АДРЕСА_1
Позивач зазначає, що комунальні платежі нараховуються згідно чисельності зареєстрованих осіб. Відповідач не бере участі в оплаті житлово-комунальних послуг, що є обтяжливим для позивача.
Згідно із ч. 1 ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва (ч.1 ст. 383 ЦК України).
Згідно із ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом (ч.2 ст. 405 ЦК України).
Зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, інших документів, які свідчать про припинення (ч.1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ст. 81 ЦПК України).
Отже, в силу вимог ст.ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Даючи юридичну оцінку поясненням та наданим по справі доказам, враховуючи те, що відповідач ОСОБА_3 не проживає в будинку АДРЕСА_1 понад один рік, суд дійшов висновку, що відповідача необхідно визнати такою, що втратила право користування будинком.
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 704, 80 грн.
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 141, 258, 262, 264, 265, 268, 280, 352-353 ЦПК України; ст.ст. 317, 329, 321, 383, 391, 405 ЦК України, ст.ст. 3, 7, 11 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_2, Автозаводська районна адміністрація виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме будинком АДРЕСА_1
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 704,80 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: О.С. Предоляк