Гребінківський районний суд Полтавської області
Справа №: 528/792/18
Іменем України
29 листопада 2018 року м. Гребінка
Гребінківський районний суд Полтавської області в складі головуючого - судді Татіщевої Я.В., секретаря судового засідання - Сапи А. М., заявника - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Гребінка цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Гребінківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області, про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, -
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з даною заявою, посилаючись на те, що 18 листопада 1983 року вона, ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище Яременко) зареєструвала шлюб з ОСОБА_2. За життя ОСОБА_2 працював машиністом та отримував високу заробітну плату, а потім і високу пенсію. Вказала, що вона працювала у лікарні в реєстратурі та отримувала низьку заробітну плату, а як наслідок, отримала низьку пенсію. Вказала, що з чоловіком вони проживали та були зареєстровані за однією адресою, у шлюбі мають двох повнолітніх дітей. У 2010 році її чоловік ОСОБА_2 отримав у спадок житловий будинок у м. Гребінка Полтавської області, що знаходиться по вул. ОСОБА_3, 61, та після оформлення спадкових прав зареєструвався у ньому, але фактично продовжував проживати з нею без реєстрації місця проживання у їх спільній квартирі по вул. Калініна (Незалежності).
Вказала, що, як заробітну плату так і пенсію, чоловік віддавав їй. Гроші вони витрачали на утримання та навчання дітей, на оплату житлово - комунальних послуг, придбання продуктів харчування та одягу. Зазначила, що вона повністю залежала від чоловіка матеріально.
26 травня 2016 року ОСОБА_2 помер. Оскільки згідно ЗУ «Про пенсійне забезпечення» вона має право на вибір пенсії, зокрема у зв'язку із втратою годувальника, вона з даного приводу звернулася з відповідним пакетом документів до Гребінківського об'єднаного Управління ПФУ, але їй було відмовлено у призначенні пенсії по втраті годувальника. Відмову вмотивовано тим, що у неї відсутня можливість отримати в уповноваженому органі місцевого самоврядування довідку про перебування членів сім'ї на утриманні померлого годувальника, та роз'яснено, що даний факт може бути встановлений в судовому порядку.
Внаслідок обставин, що склалися, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів, заявниця вимушена звернутися до суду із заявою про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
У судовому засіданні заявник заявлені вимоги підтримала, просила суд заяву задовольнити. Надала покази, аналогічні викладеним у заяві. Вказала, що на розмір пенсії, призначений їй державою у сумі 1686,05грн. неможливо достойно жити та сплачувати комунальні послуги, не кажучи вже про лікування.
Представник заінтересованої особи, Гребінківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області у судове засідання не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи без участі представника, щодо вирішення справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, покладаються на розсуд суду.
Допитані у судовому засіданні свідки: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у судовому засіданні надали однакові/аналогічні покази та суду пояснили, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживали спільно з 1983 року і до смерті ОСОБА_2 Виховували двох дітей, були порядним та гарним подружжям. ОСОБА_2 працював у Локомотивному депо Гребінка машиністом та отримував гарну заробітну плату. ОСОБА_1 працювала у реєстратурі залізничної лікарні та отримувала низьку заробітну плату. Годувальником родини був голова родини, ОСОБА_2 Після отримання в спадок у 2010 році житлового будинку, ОСОБА_2 змінив місце реєстрації, зареєструвавшись у спадковому будинку по вул. ОСОБА_3, 61, що у м. Гребінка Полтавської області, хоча постійно продовжував жити спільно із дружиною у квартирі по вул. Незалежності (Калініна), 18, кв. 26, що у м. Гребінка Полтавської області.
Суд, заслухавши пояснення заявниці, заслухавши пояснення свідків, з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, вважає, що заяву належить задовольнити, виходячи з наступних встановлених обставин і відповідних їм правовідносин.
Судом встановлено, що 18 листопада 1983 року ОСОБА_2 та Яременко (після реєстрації шлюбу ОСОБА_2) ОСОБА_7 уклали шлюб у Гребінківському районному відділі РАЦС Полтавської області, про що зроблено відповідний запис № 116 від 18.11.1983 року, та видано Свідоцтво про укладення шлюбу серії І-КЕ № 426077 (а.с.13).
03 лютого 2005 року ОСОБА_2 отримав Посвідчення серії АІ № 422770, ветерана праці (а.с.12).
Відповідно до ОСОБА_8 № 1537 від 19 листопада 2018 року, виданої завідувачем сектору Гребінківського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області, ОСОБА_2 отримував з січня по травень 2016 року пенсію у розмірі 2820 грн., до моменту смерті - 26.05.2015 року (а.с. 32-33).
27 квітня 2010 року ОСОБА_2 отримав Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок № 61, що розташований по вул. ОСОБА_3 у м. Гребінка Полтавської області (а.с.14).
Як вбачається із Свідоцтва про смерть серії І-КЕ № 322162, виданого Гребінківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, ОСОБА_2 26 травня 2016 року помер, про що зроблено відповідний запис № 99, від 26.05.2016 року (а.с. 11).
Із матеріалів справи також вбачається, що 13 травня 2009 року ОСОБА_1 було видано пенсійне посвідчення за віком № 1974905743.ю серії ААД № 031085 (а.с.12).
ОСОБА_8 № 492/02-24 від 14 червня 2018 року, виданої Гребінківським об'єднаним управління Пенсійного фонду України Полтавської області вбачається, що з грудня по березень 2017 року вона отримувала пенсію у розмірі 1674,15 грн., а з квітня по травень 2018 року у розмірі 1686,05грн. (а.с.16).
Із рішення Гребінківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України № 40 від 13 червня 2018 року вбачається, що ОСОБА_1 06 червня 2016 року звернулася до Гребінківського ОУ ПФУ Полтавської області із заявою та пакетом документів про призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 Аналізом наданих документів встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були зареєстровані за різними адресами, а саме: ОСОБА_1 зареєстрована на адресою АДРЕСА_1, а ОСОБА_2 був зареєстрований на день смерті за адресою Полтавська область м. Гребінка, вул. Івана Мотуза, 61. В результаті чого прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у призначені із 06.06.2018 року пенсії у зв'язку із втратою годувальника відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку із відсутністю документів, що підтверджують факт перебування на утриманні годувальника (а.с.06-07).
Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: перебування фізичної особи на утриманні.
Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Видана відповідним органом довідка про те, що за його даними особа не перебувала на утриманні померлого, не виключає можливості встановлення в судовому порядку факту перебування на утриманні.
При вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що:
- за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім'ї годувальника, які були на його утриманні.
За таких обставин, оскільки законом не визначено іншого, крім судового порядку встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, і факт перебування на утримані, який просить встановить заявник, підтверджується письмовими матеріалами справи та показами свідків, суд приходить до висновку, що вимоги заявника є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Суд вирішує питання у сукупності, керуючись принципом верховенства права, вважає, що наданих доказів по справі та пояснень заявника і свідків, достатньо для задоволення заяви про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні. Окрім цього, вирішуючи питання щодо оцінки зазначених доказів, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що факт перебування фізичної особи на утриманні знайшов своє підтвердження, будь-якого спору між заявником та заінтересованою особою не має, окрім того, встановлення факту є реалізацією гарантованого ст.41 Конституції України права вільно розпоряджатися своєю власністю та правом заявника на отримання пенсії по втраті годувальника відповідно до ст. 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому суд вважає, що даний факт підлягає встановленню.
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст.263-265, 293, 294, 315,319, 321 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні - задовольнити.
Встановити факт перебування ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на утриманні чоловіка ОСОБА_2, який помер 26 травня 2016 року у м. Гребінка Полтавської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_9