Справа № 522/14953/17
Провадження № 2-ві/522/103/18
30 листопада 2018 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду міста Одеси Бондар В.Я., розглянувши заяву представника Одеської міської ради Завальнюк В.А. про відвід судді у справі за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_2 про визнання спадщини після смерті ОСОБА_3 відумерлою, -
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси (головуючий суддя Бойчук А.Ю.) знаходиться справа за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_2 про визнання спадщини після смерті ОСОБА_3 відумерлою.
27.11.2018 року представником Одеської міської ради подано заяву про відвід судді Бойчука А.В.
В обґрунтування заяви вказано, що суддя Бойчук А.Ю. у справі № 522/11272/18 проявив неповагу, нечемність, упередженість до представника територіальної громади в особі Одеської міської ради, принизив його честь та гідність, висловлювався нецензурною лайкою та допустив порушення принципу гласності судового процесу, проявивши зневагу до закону й підірвавши авторитет до правосуддя, також суддя відмовив у задоволенні всіх клопотань Одеської міської ради, проте під кінець судового засідання передумав. Також вказують, що суддя у грубій формі вигнав вільного слухача із зали судового засідання. Також вказано, що суддя перед наступним судовим засіданням в присутності всіх учасників справи, в коридорі перед залою судового засідання заявив про некомпетентність представника ОМР.
Відповідно до ухвали від 28.11.2018 року, суд, який розглядає справу (головуючий суддя Бойчук А.Ю.), прийшов до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, зупинив провадження у справі та передав заяву до канцелярії Приморського районного суду м. Одеси для визначення в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України судді, який буде вирішувати питання про відвід судді Байчука А.Ю.
Заява представника Одеської міської ради - Завальнюк В.А. про відвід судді Бойчука А.Ю. надійшла до судді Бондаря В.Я. 29.11.2018 року для вирішення питання про відвід судді.
Ознайомившись з заявою представника Одеської міської ради - Завальнюк В.А. про відвід судді Приморського районного суду м. Одеси Бойчука А.Ю., суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, з наступних підстав.
У відповідності до вимог ч.2,3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження по справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається за допомогою автоматизованої системи документообігу суду (п. 15.4 Розділу ХІІ Перехідні положення ЦПК). Такому судді не може бути заявлений відвід.
Пунктами сьомим та восьмим статті 40 ЦПК визначено, що питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 36 ЦПК суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Обставини, визначені заявником у заяві про відвід судді Приморського районного суду міста Одеси Бойчука А.Ю. від 27.11.2018 року не знайшли підтвердження в матеріалах справи, адже до заяви не додано жодного доказу, щоб підтверджував посилання заявниці на суб'єктивне відношення, поведінку, що дискредитують Одеську міську раду перед громадськістю та інші виражені у заяві прояви неповаги.
Також, підставами відводу (самовідводу) законодавець визначив недопустимість повторної участі судді в розгляді справи (ст. 37 ЦПК), та неможливість входження до складу суду осіб, яки є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя ( п.3 ст. 46 ЦПК).
За умовами ч. 3 ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді (ч. 5 ст. 36 ЦПК України).
Крім того, законодавець передбачив і запобігання зловживанням учасниками процесу права на заяву відводу. Пунктом четвертим статті 36 ЦПК встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не можу бути підставою для відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду ( п.5 ст. 39 ЦПК).
Також не згода з процесуальними рішення судді, що виразилися у відмові судді у задоволенні клопотань представника Одеської міської ради, не може бути підставою для відводу судді.
Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.
З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п.26).
Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії", від 28 жовтня 1998 року, п.45).
У справі "П'єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що зазначені в заяві обставини, не підтверджуються матеріалами справи, тож не викликають сумніву у об'єктивності та неупередженості судді Бойчука А.Ю. при вирішенні цивільної справи за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_2 про визнання спадщини після смерті ОСОБА_3 відумерлою.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.35-40 ЦПК України, суд,-
Відмовити в задоволенні заяви представника Одеської міської ради Завальнюк В.А. про відвід судді Приморського районного суду м. Одеси Бойчука Андрія Юрійовича у справі за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_2 про визнання спадщини після смерті ОСОБА_3 відумерлою.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.Я.Бондар