Іменем України
28 листопада 2018 року
м. Одеса
Справа № 521/16862/18
Провадження № 2/521/4661/18
Малиновський районний суд міста ОСОБА_1 в складі:
головуючого - судді Гуревського В.К.
за секретаря - Ардаковська А.О.,
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_2
Представник - ОСОБА_1
Відповідач - ОСОБА_3
Відповідач - Малиновський РВ в м. Одеса Головного управління
ДМС України в Одеській області
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Малиновського РВ в м. Одеса Головного управління ДМС України в Одеській області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся з позовом ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, просила суд визнати його таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою № 1 в будинку № 46 по вул. Бугаївська у місті Одесі, та зобов'язати Малиновський РВ в м. Одеса Головного управління ДМС України в Одеській області зняти відповідача з реєстраційного обліку за вказаною адресою, обґрунтовуючи свої вимоги таким.
23.06.1999 року ОСОБА_2 надала згоду на реєстрацію свого племінника ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно довідки з домової книги про склад сім'ї та реєстрації ОСОБА_2 є квартиронаймачем квартири № 1 в будинку 46, яка розташована по вулиці Бугаївська в м. Одесі.
З січня 2000 року відповідач перестав мешкати за вищевказаною квартирою, тобто на сьогоднішній день у даній квартирі позивач мешкає сама, сплачує кошти за надані комунальні послуги самостійно. Відповідач у 2000 року забрав всі свої речі та виїхав із квартири, на даний момент його місцезнаходження невідоме. Замки від вхідних дверей не змінювались з моменту заселення ОСОБА_3 до квартири, ніяких перешкод щодо користування та мешкання в даній квартирі для відповідача не створювалось, за бажанням він міг вільно перебувати у квартирі, але з моменту виїзду з квартири в нього такого бажання не виникало. Даний факт підтверджується заявою про не проживання ОСОБА_3 у квартирі. Зараз позивач вимушена нести витрати, які пов'язані з користуванням квартири, сплачувати комунальні послуги за відповідача, що для неї як для пенсіонера є обтяжливим. Оскільки позивач сплачує всі видатки по квартирі та комунальні платежі, в яких відповідач участі не бере, факт реєстрації відповідача в його квартирі створює позивачу перешкоди в користуванні власністю, тому позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, поважних причин неявки в судове засідання суду не представив. Суд у зв'язку з його неявкою та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 280 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, який не з'явився, у порядку заочного розгляду справи.
Заслухавши доводи представника позивача, дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних причин. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі пояснень сторони, представлених нею письмових доказів.
На підставі довідки про склад сім'ї та реєстрації ОСОБА_2 є наймачем квартири № 1 в будинку 46, яка розташована по вулиці Бугаївська в м. Одесі, особистий рахунок відкритий на її ім'я. У квартирі зареєстровані: ОСОБА_2 (основний), позивач по справі; ОСОБА_3 (племінник), відповідач по справі.
Згідно заяви сусідів позивача: ОСОБА_4, ОСОБА_5 від 20.07.2017 року вбачається, що в квартирі АДРЕСА_2 мешкає ОСОБА_2 сама, її племінника ОСОБА_3 ніколи не бачили.
За твердженням позивача відповідач з 2000 року не проживає в квартирі, його речей там немає. Його місце проживання, перебування позивачу невідоме.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6, який є чоловіком онуки позивача, повідомив, що не бачив ОСОБА_3 п'ять років, бачив одного разу рік тому на цвинтарі, але не розмовляв.
Свідок ОСОБА_7, який є сином знайомої позивача, повідомив, що чотири роки знає позивача, буває у неї вдома, але жодного разу ОСОБА_3 там не бачив.
Позивач зверталася до Малиновського районного відділу в м. Одеса Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області з проханням зняти з реєстрації ОСОБА_3, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, але їй було відмовлено, оскільки згідно з ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Згідно ст. 65 ЖК України наймач має право на вселення інших осіб у займане ним жиле приміщення. Наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.
Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
Згідно зі ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку. Оскільки з наданих суду доказів вбачається відсутність відповідача в спірному жилому приміщенні понад встановлені законом строки, суд задовольняє позов.
Суд враховує, що відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть. Таким чином, рішення суду по справі про задоволення позову після набуття ним законної сили є підставою для скасування реєстрації відповідачів за вищевказаною адресою.
Оскільки відповідач за вказаною адресою не проживає, ця житлова квартира не є його місцем проживання або місцем перебування, він має бути визнаний особою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Щодо зобов'язання Малиновського районного відділу в м. Одеса Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області зняти відповідача з реєстраційного обліку, суд виходить з того, що у зв'язку з набранням чинності окремих положень Закону України «Про внесення змін до деяких, законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання, адміністративних послуг» від 10.12.2015 р. № 888-VІІІ, з 04.04.2016 року в Україні змінилась система реєстрації місця проживання.
Відповідно до закону органом реєстрації визначено виконавчий орган сільської, селищної рад або міської ради, сільський голова (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються
повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради. На виконання закону Кабінетом Міністрів України було затверджено постанову «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру» від 02 березня 2016 р. № 207.
З 04.04.2016 р. органам місцевого самоврядування делеговані повноваження у сфері реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання. Таким чином, повноваження у сфері, реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання не належить до компетенції територіальних органів та підрозділів ДМС України.
В цій частині суд вважає за необхідне встановити порядок виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Оскільки позовні вимоги задоволені, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір з відповідача на користь позивача в розмірі 704,80 гривень.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 16, 29 ЦК України, ст. 72 ЖК України, ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України», ст. ст. 13, 141, 263, 265, 267, 268, 272, 280 - 284, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України ЦПК України Цивільного процесуального кодексу України, СУД -
Позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, реєстр. № НОМЕР_1) до ОСОБА_3 (АДРЕСА_3, реєстр. № та паспортні дані відсутні), Малиновського РВ в м. Одеса Головного управління ДМС України в Одеській області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою № 1 в будинку № 46 по вул. Бугаївська у місті Одесі.
Встановити порядок виконання рішення суду, відповідно до якого після набрання ним законної сили, це рішення є підставою для зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_4.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати по оплаті судового збору у сумі 704,80 гривень (сімсот чотири грн. 80 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду у повному обсязі складено 30 листопада 2018 року.
СУДДЯ: Гуревський В.К.