Троїцький районний суд Луганської області
Справа № 433/1190/18
Провадження № 2/433/547/18
17.10.2018 року Троїцький районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Суського О.І.,
при секретарі Яковлєвій В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Троїцьке цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПСП «Агрофірма Привілля» про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, -
До суду надійшов вищезазначений позов, в якому в обґрунтування позовних вимог зазначено, що ПСП «Агрофірма Привілля» на підставі права власності належала квартира з надвірними будівлями та спорудами, що розташована в АДРЕСА_1. Між ОСОБА_1 та відповідачем ПСП «Агрофірма Привілля» була досягнута домовленість щодо купівлі-продажу належної відповідачу вказаної вище квартири. Позивачем було перераховано відповідачу домовлену суму за відчуження належного йому зазначеного вище нерухомого майна у розмірі 100 000 гривень, на підставі чого було вчинено відповідний договір купівлі-продажу № 332 від 08 грудня 2017 року. На даний час позивач не має можливості оформити вищезазначений правочин у нотаріальному порядку, оскільки відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення відповідного договору купівлі-продажу. Позивач просить суд визнати відповідний договір купівлі-продажу дійсним та право власності на вказане нерухоме майно.
Позивач до суду не з'явився, просив справу розглянути без його участі, на задоволенні позовних вимог наполягає, про що надав відповідну заяву.
Відповідач у судове засідання свого представника не направив, надав до суду заяву, згідно якої проти задоволення позовних вимог не заперечує, просить дану справу розглянути без участі їх представника.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Суд, вивчивши та проаналізувавши надані докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Так, відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст.334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Судом було встановлено, що дійсно ПСП «Агрофірма Привілля» на підставі права власності належала квартира з надвірними будівлями та спорудами, що розташована в АДРЕСА_1.
Згідно технічного паспорту вищезазначене нерухоме майно складається: А;а1; - квартира № 2 в житловому будинку; Б - сарай; В - гараж; ПГ - погріб; Е - літній душ; 1-2 - огорожа; 3 - водопровід.
Між ОСОБА_1 та відповідачем ПСП «Агрофірма Привілля» була досягнута домовленість щодо купівлі-продажу належної відповідачу вказаної вище квартири.
Позивачем було перераховано відповідачу домовлену суму за відчуження належного йому зазначеного вище нерухомого майна у розмірі 100 000 гривень, на підставі чого було вчинено відповідний договір купівлі-продажу № 332 від 08 грудня 2017 року.
Факт отримання відповідачем грошової суми підтверджується квитанцією № 56 від 08 грудня 2017 року. Відповідач фактично передав позивачу у власність дане нерухоме майно, що підтверджується актом приймання-передачі від 08 грудня 2017 року.
При цьому, відповідач був зобов'язаний направити свого представника до приватного нотаріуса Троїцького районного нотаріального округу Луганської області ОСОБА_2 для посвідчення вищезазначеного договору купівлі-продажу 18 грудня 2017 року о 10 годині 00 хвилин. Однак, з невідомих причин, до нотаріуса представник відповідача зазначеної дати та в зазначений час не з'явився, у наслідок чого відповідачу було направлено повідомлення, в якому було запропоновано направити свого представника до нотаріуса 15 січня 2018 року. Вказане повідомлення відповідач отримав 25 грудня 2017 року, однак з невідомих причин до нотаріуса знову представник відповідача не з'явився. 18 січня 2018 року відповідачу повторно було направлено повідомлення, в якому йому було запропоновано знову направити свого представника до нотаріуса 08 лютого 2018 року. Вказане повідомлення відповідач отримав 28 січня 2018 року, однак з невідомих причин до нотаріуса представник відповідача не з'явився.
Таким чином, на даний час позивач не має можливості оформити вищезазначений правочин у нотаріальному порядку, оскільки відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення відповідного договору купівлі-продажу.
З огляду на вищезазначене, позивач домовився з відповідачем щодо усіх істотних умов укладеного між ними відповідного правочину купівлі-продажу належного відповідачу вищевказаного нерухомого майна, згідно з яким позивачу у власність перейшло вказане вище нерухоме майно, даний правочин відповідає дійсній волі сторін, що підтверджується вищевикладеними обставинами, однак підстави для нотаріального посвідчення зазначеного правочину відсутні з незалежних від позивача зазначених вище обставин. Даний правочин на даний час не потребує державної реєстрації, а тому порушене право позивача може бути предметом захисту у судовому порядку.
Вказана правова позиція висловлена у аналізі Верховного суду України за 2013 рік про застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ, згідно якого з 01 січня 2013 року державна реєстрація правочинів щодо нерухомості скасована, тому у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий правочин дійсним, наслідком чого є визнання права власності на відповідне нерухоме майно.
У даному випадку між сторонами мають місце саме зазначені вище правовідносини, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного майнового права, так як у нього відсутні підстави для нотаріального посвідчення відповідного правочину, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
На підставі ст.ст. 220, 328, 334, 638, 655 ЦК України, керуючись 5-13, 76-81, 89, 142, 206,211, 258-259, 265, 272 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПСП «Агрофірма Привілля» про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, - задовольнити у повному обсязі.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу № 332 від 08 грудня 2017 року, за яким ОСОБА_1 купив, а ПСП «Агрофірма Привілля» продало квартиру з надвірними будівлями та спорудами, що розташована в АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) право власності на квартиру з надвірними будівлями та спорудами, що розташована в АДРЕСА_1, яка складається: А;а1; - квартира № 2 в житловому будинку; Б - сарай; В - гараж; ПГ - погріб; Е - літній душ; 1-2 - огорожа; 3 - водопровід.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається за правилами п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України через Троїцький районний суд Луганської області до Луганського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.І.Суський
17.10.18
06.08.18