Справа № 521/16411/18
Провадження № 2/521/4568/2018
«16» листопада 2018 року Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
Головуючого судді - Целуха А.П.,
при секретарі судового засідання - Корнієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, який діє в інтересах малолітньої, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Територіальний відділ Малиновського району служби у справах дітей Одеської міської ради про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-
У вересні 2018 року Орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, який діє в інтересах малолітньої, ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3 з вимогами: відібрати без позбавлення батьківських прав у ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 її малолітню дитину, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2; призначити стягнення аліментів з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь державного закладу або фізичної особи, якій буде передана на утримання малолітня дитина, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту звернення з вказаним позовом до суду, з перерахуванням відповідних коштів на особистий рахунок дитини.
Вимоги обгрунтовані тим, що на контролі органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради знаходиться клопотання служби у справах дітей Одеської міської ради від 21.09.2018 року про розгляд питання щодо відібрання малолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2., від матері ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, без позбавлення батьківських прав.
Зверненнями мешканців будинку АДРЕСА_1 від 29.08.2018р., 03.09.2018р., 10.09.2018р. та 16.09.2018р. було повідомлено про те, що у квартирі № 54 мешкає малолітня дитина, яка потребує негайного соціального захисту. В обґрунтування звернень повідомлено, що власниця квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_3 веде аморальний спосіб життя, зловживає алкоголем, хворіє на шизофренію, веде себе агресивно, часто залишає дитину вночі, внаслідок чого остання гучно кричить. У квартирі відключено газо- та водопостачання, дитина голодна та спить на підлозі.
Також було встановлено, що мати дитини - ОСОБА_3 згідно з висновком лікарсько-консультативної комісії КУ «Одеській обласний медичний центр психічного здоров'я» має діагноз: параноїдна шизофренія та перебувала в умовах психіатричного стаціонару. 12 вересня 2018 року ОСОБА_3 відмовилась від госпіталізації. На теперішній час стан здоров'я ОСОБА_3 несе загрозу життю та здоров'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3
Відомості про батька дитини у Свідоцтво про народження малолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 внесені відповідно до ч.1 ст. 135 СК України.
З метою відновлення прав та захисту особистих інтересів малолітньої дитини, Орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради звернувся до суду в інтересах малолітньої, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 з відповідним позовом, відповідно до вимог ст.170 СК України.
У судовому засіданні представник Органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради заявлені позовні вимоги підтримав, просив з урахуванням викладених обставин, позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач, ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечувала.
Представник третьої особи, Територіального відділу Малиновського району служби у справах дітей Одеської міської ради позовні вимоги підтримав.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, вислухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, чергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя...., і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Відповідно до ст. 6 вказаної Конвенції, держави-учасниці визнають, що кожна дитина має невід'ємне право на життя. Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини.
Держави-учасниці вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, з боку батьків, законних опікунів чи будь-якої іншої особи, яка турбується про дитину (ст. 19 Конвенції про права дитини).
За принципом 6 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією 1386 (XIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1959 р., дитина для повного та гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 Сімейного Кодексу України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
При цьому відібрання дитини - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини, в зв'язку з чим у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2, як вбачається з копії Свідоцтва про народження від 01.02.2017 року, виданого Одеським міським відділом державної РАЦС Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №898.
ЇЇ батьками, згідно Свідоцтва про народження вказано: ОСОБА_4 - батько (відомості внесені відповідно до ч.1 ст. 135 СК України), ОСОБА_3 - мати, відповідач по справі.
Також судом встановлено, щоорганом опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради було розглянуто клопотання служби у справах дітей Одеської міської ради від 21.09.2018 року № 06/7902, (вхід. від 24.09.2018 року № 0894/01-11), про розгляд питання щодо відібрання малолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 від матері, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, без позбавлення батьківських прав.
Зверненнями мешканців будинку АДРЕСА_1 від 29.08.2018р., 03.09.2018р., 10.09.2018р. та 16.09.2018р. було повідомлено про те, що у квартирі № 54 мешкає малолітня дитина, яка потребує негайного соціального захисту. Власниця квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_3 веде аморальний спосіб життя, зловживає алкоголем, хворіє на шизофренію, веде себе агресивно, часто залишає дитину вночі, внаслідок чого остання гучно кричить. У квартирі відключено газо- та водопостачання, дитина голодна та спить на підлозі.
06.09.2018року та 12.09.2018року співробітниками служби у справах дітей Одеської міської ради було складено акт обстеження умов проживання, якими підтверджено відсутність у квартирі газо- та водопостачання, відсутність дитячого ліжка, інші дитячі речі розкидані на підлозі.
Також було встановлено, що мати дитини - ОСОБА_3 згідно з висновком лікарсько-консультативної комісії КУ «Одеській обласний медичний центр психічного здоров'я» від 15.12.2016 року № 5 мала діагноз: параноїдна шизофренія та перебувала в умовах психіатричного стаціонару. Відповідно до повідомлення КУ «Міський психіатричний диспансер» від 28.12.2016 року № 01-01-10/1162 з 08.12.2016 року ОСОБА_3 також лікувалась у КУ «ООМЦПЗ».
На даний час стан здоров'я ОСОБА_3 погіршився, вона не доглядає за дитиною належним чином, мешкає в антисанітарних умовах, приводить у квартиру невідомих осіб чоловічої статі у стані алкогольного сп'яніння.
Лікарем-психіатром, ОСОБА_1 було надано направлення КУ «Міський психіатричний диспансер» від 12.09.2018 року № 003424 з шифром діагнозу - F 20.0, у примусовому порядку за рішенням лікаря-психіатра у зв'язку із нездатністю задовольнити власні життєви потреби, чим створює загрозу для власного життя та життя малолітньої доньки. ОСОБА_3 12.09.2018 року відмовилась від госпіталізації.
Малолітня, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 на теперішній час перебуває у Міській інфекційній клінічній лікарні (м. Одеса, вул. Пастера, 7/2).
21.09.2018року за вх..№06/7902 до Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради надійшло клопотання служби у справах з дітей Одеської міської ради про розгляд питання щодо відібрання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, від матері ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 без позбавлення батьківських прав.
24 вересня 2018 року Малиновського районною адміністрацією Одеської міської ради було прийнято розпорядження «Про відібрання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2., від матері ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 без позбавлення батьківських прав» від 24.09.2018 р. № 365/01-20.
За правилами ч.1 ст.170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках передбачених п.п.2-5 ч.1 ст.164 СК України, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання.
Так, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь - яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.
Відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав є тимчасовим заходом на відміну від позбавлення цих осіб батьківських прав, яке має безстроковий характер. Тому якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини, при цьому суд керується інтересами дитини.
Пленум Верховного Суду України у своїй постанові № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» у п. 16 роз'яснив, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Частиною 2 ст. 170 СК України встановлено, що у виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров'я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків.
При цьому слід зазначити, що у випадках, встановлених у частині другій статті 170 СК України, суд повинен при розгляді позову органу опіки або прокурора про відібрання дитини, перевірити законність та обгрунтованість такого відібрання, адже дитина вже відібрана.
Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази та оцінюючи їх у сукупності, суд вважає, що дійсно умови проживання дитини, матір'ю якої є ОСОБА_3, були небезпечними для її життя та здоров'я.
Відповідач повністю погодилась із позовними вимогами органу опіки та піклування, не заперечувала проти відібрання у неї дитини та стягнення аліментів на її утримання.
Частиною 2 ст. 150 СК України визначено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ч. 1,2,4 ст. 155 СК України).
Водночас, згідно ч. 4 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов'язку утримувати дітей.
У відповідності до ч.4 ст.170 СК України, при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частина 3 статті 181 Сімейного кодексу України передбачає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
У відповідності до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч.2 ст.182 СК України).
Стаття 183 СК України визначає, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ч.1).
Відповідно до положень ст.79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Отже, так як в судовому засіданні встановлено, що умови проживання дитини є небезпечними для її життя, здоров'я і морального виховання, відповідач свідомо нехтує свої обов'язки щодо дитини, враховуючи, що відповідач не заперечує проти відібрання дитини для створення належних умов проживання, тому суд вважає за можливе задовольнити заявлені вимоги.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 77-83, 89, 95, 259, 263, 265 ЦПК України
Позов Органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, який діє в інтересах малолітньої, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Територіальний відділ Малиновського району служби у справах дітей Одеської міської ради про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити в повному обсязі.
Відібрати у ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 без позбавлення батьківських прав її малолітню дитину, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП невідомий, зареєстрована за адресою: 65000, АДРЕСА_2; паспорт НОМЕР_1, виданий Малиновським РВ УМВС України в Одеській області від 17.05.2001року) на користь державного закладу або фізичної особи, якій буде передана на утримання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти на утримання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно починаючи з 28 вересня 2018 року до досягнення дитиною повноліття.
Рішення підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Рішення у частині відібрання дитини допустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: А.П.Целух