Справа № 521/5708/18
Провадження № 6/521/586/18
22 листопада 2018 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Целуха А.П.,
за участю секретаря судового засідання - Корнієнко Л.В.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дитини,
В провадженні Малиновського районного суду м.Одеси перебувала на розгляді справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дитини.
Заочним рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 18.09.2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено у повному обсязі.
Згідно з вказаним заочним рішенням від 18.09.2018 року на ряду з вимогами про стягнення аліментів було задоволено вимоги щодо розірвання шлюбу між сторонами, а саме: шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 29 травня 2009 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис №327- розірвати. Після розірвання шлюбу позивачу відновити прізвище «Костенко», відповідачу залишити прізвище «Зозуля».
Позивач, ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про зміну способу виконання заочного рішення від 18.09.2018 року у зв*язку з неможливістю його виконання в частині задоволених позовних вимог щодо відновлення позивачу після розірвання шлюбу прізвища на «Костенко».
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що при її зверненні до Приморського районного у місті Одесі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області з рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 18.09.2018 по справі №521/5708/18 про розірвання шлюбу, щодо виконання вказаного рішення в частині відновлення позивачу прізвище на «Костенко», її було відмовлено з причин неможливості внесення вказаного прізвища «Костенко», як відновленого після розірвання шлюбу.
Працівниками відділу РАЦС позивача, ОСОБА_1 було повідомлено, що для проставлення відмітки про розірвання шлюбу в актовому записі про шлюб № 327 від 29.05.2009року, складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, відповідно до якого, в графі «прізвище до реєстрації шлюбу» зазначено попереднє прізвище позивача «Патиковська», а в графі «прізвище після реєстрації шлюбу» вказано прізвище «Зозуля».
Додатково позивача було повідомлено, що згідно з відомостями у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян міститься актовий запис про шлюб №1121 від 07.09.2001, складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції, вказано в графі «прізвище до реєстрації шлюбу» - «Костенко», а в графі «прізвище після реєстрації шлюбу» - «Патиковська».
У наданому до Приморського районного у місті Одесі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, рішенні Малиновського районного суду м. Одеси від 18.09.2018 по справі №521/5708/18, вказано про відновлення позивачу дівочого прізвища «Костенко», тобто прізвища з яким вона реєструвала шлюб в 2001 році та після укладання якого набула прізвище «Патиковська».
За таких обставин, позивач має змогу або залишити собі теперішнє прізвище «Зозуля» або відновити дошлюбне прізвище «Патиковська».
Вищевказані факти роблять неможливим виконання рішення суду з зазначеним способом виконання.
З вказаного приводу, позивач звернулася до суду із даною заявою та просить після розірвання шлюбу на підставі рішенні Малиновського районного суду м. Одеси від 18.09.2018 по справі №521/5708/18 залишити її прізвище - «Зозуля».
Позивач, ОСОБА_1 надала до суду заяву з проханням розглянути вказане питання за її відсутності.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, то відповідно до вимог ч.2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Відповідно до п.1 ч. 3ст. 223 ЦПК Українисуд визнав за можливе розглянути заяву без участі сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про задоволення заяви з наступних обставин.
Судом встановлено, що заочним рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 18.09.2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено у повному обсязі.
Згідно з вказаним заочним рішенням від 18.09.2018 року на ряду з вимогами про стягнення аліментів було задоволено вимоги щодо розірвання шлюбу між сторонами, а саме: шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 29 травня 2009 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис №327- розірвати. Після розірвання шлюбу позивачу відновити прізвище «Костенко», відповідачу залишити прізвище «Зозуля».
Відповідно дост. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Статтею 435 ЦПК України встановлено, що за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може встановити чи змінити спосіб або порядок виконання рішення.
З листа Приморського районного у місті Одесі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 02.11.2018/3285/49-26 вбачається, що в рішенні Малиновського районного суду м. Одеси від 18.09.2018 по справі №521/5708/18, вказано про відновлення позивачу дівочого прізвища «Костенко», тобто прізвища з яким вона реєструвала шлюб в 2001 році та після укладання якого набула прізвище «Патиковська». Додатково було повідомлено, що згідно з відомостями у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян міститься актовий запис про шлюб №1121 від 07.09.2001, складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції, вказано в графі «прізвище до реєстрації шлюбу» - «Костенко», а в графі «прізвище після реєстрації шлюбу» - «Патиковська».
Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України є обовязковими для виконання на всій території України. Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є обовязковість рішень суду.
Відповідно до частини 1 ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Сферою регулювання ст. 6 Конвенції є також виконання судового рішення. Зокрема Європейський суд з прав людини зазначає, що п. 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків, таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу не виконувалось на шкоду одній із сторін.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України і за її межами. Отже, виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з ч. 1 ст. 435 Цивільного процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до ч.3 ст. 435 Цивільного процесуального кодексу України , підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання є обставини що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України є обовязковими для виконання на всій території України. Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є обовязковість рішень суду.
Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановленост. 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.
Виходячи з наведеного, суд приходить висновку, що вказані в заяві про зміну способу виконання рішення суду обставини, у розумінні статті 435 ЦПК України, є винятковими, такими, що істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду та дають підстави для зміни способу виконання рішення суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.223,258-260,353,435 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Змінити порядок та спосіб виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 18.09.2018 по справі №521/5708/18, а саме після розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрованого 29 травня 2009 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис №327, залишити ОСОБА_1 прізвище - «Зозуля».
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 15 - денний строк з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СУДДЯ: А.П. ЦЕЛУХ