30.11.2018 Провадження №2-а/425/74/18
Справа №425/1813/18
місто Рубіжне Луганської області
Рубіжанський міський суд Луганської області, у складі:
головуючого судді - Романовського Є.О.,
за участю секретаря - Чикунової Ю.С.,
за відсутності учасників справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рубіжному Луганської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області ОСОБА_2 про скасування рішення суб'єкта владних повноважень,-
Позивач звернулася до Рубіжанського міського суду Луганської області з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 16.06.2018 року відповідачем відносно неї складено постанову серії ВР № 300467 та накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 425,00 гривень. Згідно зазначеної постанови, вона 16.06.2018 року приблизно о 23-45 год. по вул. Менделєєва, 16 в м. Рубіжне Луганської області керуючи транспортним засобом марки «Ford F-250», номерний знак НОМЕР_1 не мала при собі посвідчення водія, чим порушила п.п. 2.1 (а) ПДР України. Позивач не погоджується з даними правопорушеннями та стверджує, що дійсно була зупинена працівниками поліції за зазначених вище обставин, однак мала при собі посвідчення водія, та не пред'явила його відповідачу, оскільки останній не надав їй часу для його пошуку в автомобілі, а одразу склав відносно неї вказану вище постанову з порушеннями вимог ст.ст. 278, 279 КУпАП, а також позбавивши її права скористатися допомогою адвоката.
На підставі вище викладеного, просив суд скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі від 16.06.2018 року серії ВР № 300467 про притягнення її до адміністративної відповідальності, яка передбачена ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судове засідання позивач не заявилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, заявлені вимоги підтримала у повному обсязі та наполягала на їх задоволенні.
В судове засідання відповідач не з'явився, надіслав суду відзив на позов, згідно якого пояснив, що 16.06.2018 року ним, під час несення служби з нагляду за дорожнім рухом в м. Рубіжне Луганської області, приблизно о 23-45 годин було помічено автомобіль позивача марки «Ford F-250», номерний знак НОМЕР_1, який рухався з непрацюючим заднім габаритним ліхтарем, чим порушив вимоги п. 31.6 (б) ПДР України. Після зупинки, позивачу, згідно ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», було повідомлено про причину зупинки та суть вчиненого ним правопорушення, а також запропоновано пред'явити для перевірки документи, зазначені в п.2.1 ПДР України, однак ОСОБА_1 посвідчення водія не надала, чим порушила п. 2.1 (а) ПДР України. У подальшому, згідно ст. 222 та ст. 276 КУпАП, було розглянуто порушення вимог п.2.1 (а) ПДР України на місці вчинення правопорушення та винесено постанову серія
ВР № 300467 від 16.06.2018 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. Постанова була складена у відповідності до вимог чинного законодавства, підстави для її скасування відсутні, тому відповідач просить розглянути справу без його участі та відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про Національну поліцію", поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Отже, згідно Конституції та Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський, під час виконання своїх службових обов'язків, зобов'язаний діяти виключно на підставі у порядку у межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією України, Законами України, зокрема КУпАП, іншими нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність поліції.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
З постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі від 16.06.2018 року серія ВР № 300467 вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн. у зв'язку з тим, що вона 16.06.2018 року о 23 год. 55 хв., керувала транспортним засобом «Ford F-250», номерний знак НОМЕР_1, в м. Рубіжне, по вул. Менделєєва, 16, не маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії, чим порушила п. 2.1 (а) ПДР України (а. с. 3, 42).
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про адміністративні правопорушення про порушення Правил дорожнього руху (частини перша, друга і третя статті 122).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
В силу вимог встановлених правил ст. 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху: створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам. При цьому водій має право відступати від вимог Закону та відповідно правил дорожнього руху лише в умовах дії непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву громадян.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Винність особи у вчиненні правопорушення має бути доведена доказами, передбаченими ст. 251 КУпАП, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно п.2.4 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі - Правила дорожнього руху) встановлено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1.
Пунктом 2.1. (а) Правил дорожнього руху передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною першою ст. 126 КУпАП передбачено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Позивач не погоджується з обставинами, викладеними в постанові про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі від 16.06.2018 року серія ВР № 300467, стверджуючи, що не порушувала вимог п.2.1 (а) Правил дорожнього руху, оскільки відповідач не надав їй достатньо часу для пошуку посвідчення водія в автомобілі.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Під час судового засідання, в порядку ст. 229 КАС України, досліджено та здійснено демонстрацію відеозапису з персонального мобільного відеореєстратора інспектора патрульного поліції, з якого вбачається, що позивач дійсно була зупинена відповідачем в межах м. Рубіжного Луганської області та звинувачена у порушенні вимог п. 2.1 (а) ПДР України, однак з даного відео також вбачається, що позивачу було надано достатньо часу, а саме з 23-55 год. до 00-18 год., для пред'явлення посвідчення водія, однак вона його так і не пред'явила, після чого відповідач розглянув справу про адміністративне правопорушення. Зазначений відеозапис на оптичному диску долучений до матеріалів справи (а.с. 33).
Посилання позивача у позовній заяві про визнання дії інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області ОСОБА_2 щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього на місці зупинки транспортного засобу протиправними, спростовуються наступним.
Відповідно ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (частина друга статті 122 цього Кодексу), від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно з Розділом ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 року (далі - Інструкція), справа про адміністративне правопорушення розглядається, зокрема, за місцем його вчинення, на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП виноситься на місті вчинення адміністративного правопорушення. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з Розділом ІV зазначеної Інструкції розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу XIII цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 КУпАП). Копія постанови вручається під підпис. У випадках, передбачених статтею 258 КУпАП, копія постанови у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення (стаття 285 КУпАП).
Таким чином, суд дійшов до переконання, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відповідачем відбувся в присутності позивача на місці вчинення адміністративного правопорушення з дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 278-279 КУпАП та Інструкції, що підтверджено відеозаписом, продемонстрованим в судовому засіданні.
Разом з цим, посилання позивача на те, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення поліцейським було порушено її права передбачені ст.268 КУпАП, а саме право на юридичну допомогу, є безпідставними.
Так, Європейський суд з прав людини в пункті 32, справи «Максименко проти України» обґрунтував необхідність забезпечення юридичної допомоги у випадку, коли інтереси правосуддя вимагають, щоб цій особі була надана така допомога. Інтереси правосуддя вимагають забезпечення обов'язкового представництва у випадку, коли йдеться про позбавлення особи свободи. Санкція ст. 121 КУпАП не передбачає застосування адміністративного арешту. Таким чином відсутність захисника при складанні оскаржуваної постанови не суперечить інтересам правосуддя, оскільки позивач реалізував право на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, а подальший захист прав і свобод особи забезпечено в суді при оскарженні рішення суб'єкта владних повноважень.
Суд вважає, що позивачем не доведено незаконності постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі від
16 червня 2018 року серії ВР № 300467, складеної відповідачем відносно неї, наявні в справі докази вказують на вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП , та правомірності дій відповідача зі складання зазначеної постанови.
Відтак, за встановлених при розгляді цієї справи обставин, суд дійшов висновку, що у діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений
ч. 1 ст. 126 КУпАП, відповідачем правомірно притягнуто її до адміністративної відповідальності, а розмір накладеного на позивача адміністративного стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для скасування постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі від 16 червня 2018 року серії ВР № 300467, складеної відносно ОСОБА_1, оскільки остання вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, на неї правомірно накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу, відповідно до вимог чинного законодавства, уповноваженою на те службовою особою, в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за такі дії, а тому суд відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 5-11, 77, 211, 217, 220, 229, 241-246, 250, 255, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області ОСОБА_2 про скасування рішення суб'єкта владних повноважень - залишити без задоволення.
Постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі від 16 червня 2018 року серії ВР № 300467 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у вигляді штрафу у розмірі 425 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень 00 копійок - залишити без змін.
Рішення суду може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 30 листопада 2018 року.
Суддя Є.О. Романовський