Справа № 1519/1-867/11
Номер провадження:1/521/20/18
21 листопада 2018 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
обвинувачених - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нова Каховка, Херсонської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 )
за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України,
ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Саврань, Саранського району, Одеської області, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ,
за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України,
ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Гомель, Республіки Білорусь, громадянина України, з середньою-технічною освітою, одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 )
за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України,
ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки с. Мирутин, Славутського району, Хмельницької області, громадянки України з середньою-спеціальною освітою, заміжньої, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_5 , зареєстрована в АДРЕСА_6 ,
за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України,
Згідно обвинувального висновку, з 6 липня 2009 року до 15 листопада 2010 року прапорщик ОСОБА_9 проходив військову службу за контрактом в ІНФОРМАЦІЯ_5 на посаді інспектора прикордонної служби II категорії 3-го відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_6 », який розташований на території міжнародного аеропорту « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за адресою: АДРЕСА_7 .
Разом із ОСОБА_9 в період з 8 грудня 2004 року до 15 листопада 2010 року військову службу за контрактом в ІНФОРМАЦІЯ_5 на посаді інспектора прикордонної служби II категорії відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_6 » проходила прапорщик ОСОБА_11
З 5 лютого до 15 листопада 2010 року військову службу за контрактом у ІНФОРМАЦІЯ_5 на посаді інспектора прикордонної служби І категорії 4-го відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_6 » проходив старший прапорщик ОСОБА_10 .
З 9 червня до 19 листопада 2010 року військову службу за контрактом у ІНФОРМАЦІЯ_5 на посаді інспектора прикордонної служби І категорії відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_6 » проходив прапорщик ОСОБА_12 .
Будучи військовослужбовцями Державної прикордонної служби України, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , відповідно до вимог ст.ст. 11, 16, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року №548 (далі за текстом Статут), ст.ст. З, 5 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», були зобов'язані свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань доручених їм за посадою, поважати гідність людини, виявляти до неї гуманне ставлення.
Проходячи службу у відділі прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_6 », вищевказані особи систематично призначалися до складу наряду з охорони державного кордону України, ОСОБА_9 - «Контроль за режимом», а ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 - «Перевірка документів».
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , під час виконання покладених на них обов'язків, являлися представниками влади, тобто службовими особами.
Будучи службовими особами, які входять до складу наряду з охорони державного кордону України ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 відповідно до вимог ст.ст. 19, 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», ст.ст. 2, З, 4, 6, 7, 8 Закону України «Про прикордонний контроль», ст.ст. 9, 11, 12 Закону України «Про державний кордон України», п.п. 6, 10, 53, 54, 104, 111, 132 «Інструкції з організації і здійснення прикордонного контролю», затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 5 жовтня 2004 року №711ДСК, п. 4.1 «Тимчасового положення про відділ Державної прикордонної служби України», затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27 травня 2006 року №407, Технологічної схеми пропуску через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна в пункті пропуску через державний кордон України «Міжнародний аеропорт Одеса», затвердженої 1 січня 2008 року спільним рішенням начальників ІНФОРМАЦІЯ_7 та ІНФОРМАЦІЯ_8 та своїх функціональних обов'язків, були зобов'язані здійснювати контроль за дотриманням прикордонного режиму, здійснювати пропуск в установленому порядку осіб через державний кордон, запобігати та не допускати перетинання державного кордону України особами, яким згідно із законодавством не дозволяється в'їзд в Україну; мали право перевіряти в осіб, які прямують через державний кордон України, документи на право в'їзду в Україну, робити в них відповідні відмітки, тимчасово їх затримувати, шляхом опитування осіб, з'ясовувати підстави перетинання державного кордону України, у передбачених випадках та встановленим порядком не пропускати іноземних осіб через державний кордон України.
Під час здійснення прикордонного контролю ОСОБА_9 , ОСОБА_17 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 було заборонено приймати подарунки та інші матеріальні цінності від осіб, що прямують через державний кордон, купувати у них будь-які предмети, речі або звертатися до них за сприянням у придбанні їх як за кордоном, так і на території України; вступати в неслужбові розмови з особами, що прямують через кордон, у тому числі й з обслуговуючим персоналом транспортних засобів закордонного прямування; мати на службі гроші в розмірі більше трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
26 жовтня 2010 року ОСОБА_9 було призначено до складу наряду з охорони державного кордону України «Контроль за режимом», а ОСОБА_12 - «Перевірка документів».
О 18-й годині 26 жовтня 2010 року рейсом №OTL542 сполученням «Алеппо (Сирія) - Одеса» на в'їзд в Україну до міжнародного аеропорту «Одеса» прибула група громадян Іраку для навчання у Одеському державному медичному університеті.
Тоді ж ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , прагнучи протиправно збагатитися, вирішили спільно вимагати від вказаних громадян Іраку хабарі за їх безперешкодний пропуск через державний кордон України.
З цією метою, ОСОБА_9 та ОСОБА_12 домовилися, що ОСОБА_9 під час здійснення прикордонного контролю у залі оформлення прильоту міжнародного аеропорту «Одеса» повідомить вказаним громадянам Іраку, що їх безперешкодний пропуск на територію України можливий лише у випадку передачі йому ( ОСОБА_9 ) та ОСОБА_12 хабара, а ОСОБА_12 буде безпосередньо отримувати хабарі, частину з яких передавати ОСОБА_9 .
У той же день, о 20-й годині, ОСОБА_9 , знаходячись у зв'язку з виконанням службових обов'язків в залі оформлення прильоту міжнародного аеропорту «Одеса» дізнався, що групу зазначених вище громадян Іраку від навчального закладу зустрічає громадянин Алі Талал X.
Тоді ж ОСОБА_9 через Алі Талала X. поставив вимогу громадянам Іраку Абдуллаху Мохаммаду X., ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , Фрхату Омару Абцуллазізу, ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та ОСОБА_27 , а всього 12 особам, передати йому ( ОСОБА_9 ) та ОСОБА_12 хабар в сумі 50 доларів США з кожного іноземця, тобто у загальній сумі 600 доларів США. При цьому ОСОБА_9 пригрозив, що у разі відмови від передачі хабара він ( ОСОБА_9 ) та ОСОБА_12 , завдяки своєму службовому становищу, будуть вживати заходи для прийняття уповноваженими особами Державної прикордонної служби України рішення про відмову в пропуску цих осіб через державний кордон України з подальшим поверненням до країни громадянства.
Також ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_28 , що хабар в сумі 50 доларів США кожний вказаний громадянин Іраку повинен покласти у свій паспорт, який разом із грошовими коштами передати в кабіну паспортного контролю № НОМЕР_1 залу прильоту міжнародного аеропорту «Одеса», де службу по перевірці документів ніс ОСОБА_12
Про вимогу ОСОБА_9 та ОСОБА_12 громадянин Алі Талал X. повідомив зазначеним громадянам Іраку.
Вважаючи погрози ОСОБА_9 та ОСОБА_12 реальними та такими, що можуть заподіяти шкоду їх правам та законним інтересам, громадяни Іраку Абдуллах Мохаммад X., ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_29 , ОСОБА_22 , ОСОБА_30 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та ОСОБА_27 , всього 12 осіб, були вимушені погодитися з такою вимогою, для чого кожний вклали у свій паспорт грошові кошти в сумі по 50 доларів США для їх подальшої передачі як хабара ОСОБА_9 та ОСОБА_12 .
У цей же день, о 20-й годині, під час здійснення паспортного контролю ОСОБА_12 , перебуваючи у кабіні паспортного контролю №3 залу прильоту міжнародного аеропорту «Одеса», діючи за попередньою змовою групою осіб у співучасті з ОСОБА_9 , кожен раз повторно, одержав від 12 громадян Іраку, а саме: ОСОБА_31 X., ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_29 , ОСОБА_22 . ОСОБА_32 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та ОСОБА_27 хабар, поєднаний з вимаганням хабара, у вигляді грошових коштів в сумі 50 доларів США від кожного з перелічених осіб, а всього в загальній сумі 600 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України, який діяв на той час, складало 4746 грн. 96 коп., за те, що він ( ОСОБА_12 ) та ОСОБА_9 , завдяки своєму службовому становищу, здійснять безперешкодний пропуск зазначених осіб через державний кордон України, тобто за виконання в інтересах того, хто дає хабара, дій з використанням наданої їм влади та службового становища.
Крім того, 15 листопада 2010 року ОСОБА_9 було призначено до складу наряду з охорони державного кордону України «Контроль за режимом», а ОСОБА_10 та ОСОБА_11 - «Перевірка документів».
Цього ж дня, о 5 годині 43 хвилині, рейсом №УЯС 7736 сполученням «Алеппо (Сирія) - Одеса» на в'їзд в Україну до міжнародного аеропорту «Одеса» прибули 136 іноземних громадян, серед яких 87 громадян Іраку.
Після прибуття до міжнародного аеропорту «Одеса» рейсу №УЯС 7736, прагнучи протиправно збагатитися за рахунок громадян Іраку, які прибули до України з метою навчання у вищих учбових закладах міст Харкова та Тернополя, ОСОБА_9 , діючи повторно, запропонував ОСОБА_10 , а після нього через деякий час і ОСОБА_11 , спільно з ним вимагати від зазначених осіб хабарі за їх безперешкодний пропуск через державний кордон України.
З цією метою, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 домовилися, що ОСОБА_9 під час здійснення прикордонного контролю у залі оформлення прильоту міжнародного аеропорту «Одеса» повідомить вказаним громадянам Іраку, що їх безперешкодний пропуск на територію України можливий лише у випадку передачі йому ( ОСОБА_9 ) та ОСОБА_10 хабара, а ОСОБА_10 буде безпосередньо отримувати хабарі, частину з яких передавати ОСОБА_9
Окремо від ОСОБА_10 ОСОБА_9 аналогічним чином для одержання хабарів розподілив ролі із ОСОБА_11 .
У той же день, о 8-й годині, ОСОБА_9 , знаходячись у зв'язку з виконанням службових обов'язків у залі оформлення прильоту міжнародного аеропорту «Одеса» дізнався, що одну групу громадян Іраку в кількості 43 осіб, які слідували на навчання у місто Харків, від навчального закладу зустрічає громадянин ОСОБА_33 Абди.
Тоді ж ОСОБА_9 через ОСОБА_34 . Абди поставив вимогу цим громадянам Іраку в кількості 43 осіб, передати йому ( ОСОБА_9 ) та ОСОБА_10 хабар в сумі 100 доларів США з кожною іноземця. При цьому ОСОБА_9 пригрозив, що у разі відмови від передачі хабара, він ( ОСОБА_9 ) та ОСОБА_10 , завдяки своєму службовому становищу, будуть вживати заходи для прийняття уповноваженими особами Державної прикордонної служби України рішення про відмову в пропуску цих осіб через державний кордон України з подальшим поверненням до країни громадянства.
Також ОСОБА_9 зобов'язав ОСОБА_34 . Абди зібрати з кожного прибулого громадянина Іраку по 100 доларів США та особисто передати ці гроші в кабіну паспортного контролю № НОМЕР_2 залу прильоту міжнародного аеропорту «Одеса», де службу по перевірці документів ніс ОСОБА_10 .
Про вимогу ОСОБА_9 та ОСОБА_10 громадянин ОСОБА_35 . Абди повідомив вказаним громадянам Іраку.
Вважаючи погрози ОСОБА_9 та ОСОБА_10 реальними та такими, що можуть заподіяти шкоду їх правам та законним інтересам, громадяни Іраку ОСОБА_36 , Карім Харітх X., ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , Абдулатіф Мустафа Баніір, Давуд Ссмон Мовафк, Джбара Мохаммед Саад, Аль-Гайім Алі Бетік, Хаммад Ахмед Фуад, Факхр Алдін Амір Фалах, Ахмед Мустафа Ріядх, Хасан Саджад Абдулкадхім, Салім Сабхан Давуд, Аль- Каабі Ахмед Абдулкарім, Халіл Мустафа Іхшан, Альгазал Майтам Атіях, Алі Ахмед Кхудхур, Мортада Мохаммед Ріядх. Шаро Кутаіба Мохаммед, Аль-Баяті Хуссейн Аббас, Аль Мохе Ахмед Махмуд, Алясірі Заід Джаліл, Асеба Раад Хуссейн, Машхадані А Алрахман, Аль-Масаараві Абдулрасул Сабах, Халаф Ахмед Д>:еяб, ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , Мудхафар Хусам Маан, а всього 40 осіб, були вимушені погодитися з такою вимогою, для чого передали ОСОБА_51 . Абди кожний по 100 доларів США, а всього грошові кошти на загальну суму 4000 доларів США, для їх подальшої передачі як хабара ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
У цей же день, о 8-й годині, під час здійснення паспортного контролю ОСОБА_10 , перебуваючи у кабіні паспортного контролю №4 залу прильоту міжнародного аеропорту «Одеса», діючи за попередньою змовою групою осіб у співучасті з ОСОБА_9 , кожен раз повторно, одержав через ОСОБА_52 .Б. Абди від 40 громадян Іраку, а саме: ОСОБА_53 , ОСОБА_54 X., ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , Хаммада Ахмеда Фуада. Факхр ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , Халіла Мустафа Іхшана, Альгазал і Майтама Атіяха, ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 та Мудхафара Хусама Маана хабар, поєднаний з вимаганням хабара, у вигляді грошових коштів в сумі 100 доларів США від кожного з перелічених осіб, а всього в загальній сумі 4000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України, який діяв на той час, складало 31 718 грн. 08 коп., за те, що він ( ОСОБА_10 ) та ОСОБА_9 , завдяки своєму службовому становищу, здійснять безперешкодний пропуск зазначених осіб через державний кордон України, тобто за виконання в інтересах того, хто дає хабара, дій з використанням наданої їм влади та службового становища.
Отримані в якості хабара грошові кошти в сумі 4000 доларів США, ОСОБА_10 сховав у столі кабіни паспортного контролю №4, в якій ніс службу.
Після отримання вказаних грошових коштів ОСОБА_10 , довідавшись про те, що протиправну вимогу ОСОБА_9 щодо передачі хабара виконали лише 40 громадян Іраку вказаної групи, висловив з цього приводу своє невдоволення ОСОБА_51 . Абди, пригрозивши вчинити дії щодо заборони пропуску через державний кордон України осіб, які відмовилися передати хабар.
У зв'язку з цим, ОСОБА_35 . Абди знову повідомив громадянам ОСОБА_89 , ОСОБА_90 та ОСОБА_91 , які спочатку не бажали давати хабар, вимоги ОСОБА_10 та ОСОБА_9 .
Розуміючи, що у разі невиконання вимог ОСОБА_10 та ОСОБА_9 ними можуть бути вчинені дії про заборону в'їзду на територію України, громадянки Іраку ОСОБА_92 , ОСОБА_90 та ОСОБА_91 , були вимушені погодитися задовольнити протиправні грошові вимоги ОСОБА_10 та ОСОБА_9 .
У цей же день, о 8-й годині, під час здійснення паспортного контролю ОСОБА_10 , перебуваючи у кабіні паспортного контролю №4 залу прильоту міжнародного аеропорту «Одеса», діючи за попередньою змовою групою осіб у співучасті з ОСОБА_9 , кожен раз повторно, одержав від громадянок Іраку ОСОБА_93 , ОСОБА_90 та ОСОБА_91 хабар, поєднаний з вимаганням хабара, у вигляді грошових коштів в загальній сумі 380 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України, який діяв на той час, складало 3013 грн. 28 коп., за те, шо він ( ОСОБА_10 ) та ОСОБА_9 , завдяки своєму службовому становищу, здійснять безперешкодний пропуск зазначених осіб через державний кордон України, тобто за виконання в інтересах того, хто дає хабара, дій з використанням наданої їм влади та службового становища.
Безпосередньо після одержання хабара в сумі 4380 доларів США, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 було викрито у цьому правоохоронними органами, а предмета хабара вилучено.
Окрім того, у той же день о 8-й годині 15 листопада 2010 року, ОСОБА_9 , знаходячись у зв'язку з виконанням службових обов'язків у залі оформлення прильоту міжнародного аеропорту «Одеса» дізнався, що одну групу громадян Іраку в кількості 16 осіб, які слідували на навчання до Тернопільського державного медичного університету, від навчального закладу зустрічає громадянин Алалаві Мохаммед Дхафер.
Тоді ж ОСОБА_9 , реалізуючи спільний із ОСОБА_11 умисел на вчинення за попередньою змовою групою осіб вимагання та одержання хабарів від громадян Іраку, які прибули до України з метою навчання у вищих учбових закладах міста Тернополя, через ОСОБА_94 поставив вимогу вказаним громадянам Іраку в кількості 16 осіб, передати йому ( ОСОБА_9 ) та ОСОБА_11 хабар в сумі 100 доларів США з кожного іноземця. При цьому ОСОБА_9 пригрозив, що у разі відмови від передачі хабара він ( ОСОБА_9 ) та ОСОБА_11 , завдяки своєму службовому становищу, будуть вживати заходи для прийняття уповноваженими особами Державної прикордонної служби України рішення про відмову в пропуску цих осіб через державний кордон України з подальшим поверненням до країни громадянства.
Також ОСОБА_9 зобов'язав ОСОБА_94 зібрати з кожного прибулого громадянина Іраку по 100 доларів США та особисто передати ці гроші в кабіну паспортного контролю № НОМЕР_3 залу прильоту міжнародного аеропорту «Одеса», де службу по перевірці документів несла ОСОБА_11 .
Про вимогу ОСОБА_9 та ОСОБА_11 громадянин Алалаві Мохаммед Дхафер повідомив вказаним громадянам Іраку.
Вважаючи погрози ОСОБА_9 та ОСОБА_11 реальними та такими, що можуть заподіяти шкоду їх правам та законним інтересам, громадяни ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , АДРЕСА_8 ОСОБА_97 X., ОСОБА_98 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 , ОСОБА_102 , ОСОБА_103 , ОСОБА_104 та ОСОБА_105 , а всього 15 осіб, були вимушені погодитися з такою вимогою, для чого передали ОСОБА_106 кожний по 100 доларів США у своїх паспортах, а всього грошові кошти на загальну суму 1500 доларів США, для їх подальшої передачі як хабара ОСОБА_9 та ОСОБА_11 .
У цей же день, о 8-й годині, під час здійснення паспортного контролю ОСОБА_11 , перебуваючи у кабіні паспортного контролю №2 залу прильоту міжнародного аеропорту «Одеса», діючи за попередньою змовою групою осіб у співучасті з ОСОБА_9 , кожен раз повторно, одержала через Алалаві Мохаммеда Дхафера від 15 громадян Іраку, а саме: ОСОБА_107 , ОСОБА_108 , ОСОБА_109 , ОСОБА_110 , ОСОБА_111 , ОСОБА_112 , ОСОБА_113 , ОСОБА_114 , ОСОБА_99 , ОСОБА_115 , ОСОБА_116 , ОСОБА_117 , ОСОБА_118 , ОСОБА_119 та Ллбнгіна Аймена Алі хабар, поєднаний з вимаганням хабара, у вигляді грошових коштів в сумі 100 доларів США від кожного з перелічених осіб, а всього в загальній сумі 1500 доларів США, шо відповідно до офіційного курсу Національного банку України, який діяв на той час, складало 11 894 грн. 55 коп., за те, що вона ( ОСОБА_11 ) та ОСОБА_9 , завдяки своєму службовому становищу, здійснять безперешкодний пропуск зазначених осіб через державний кордон України, тобто за виконання в інтересах того, хто дає хабара, дій з використанням наданої їм влади та службового становища.
Після одержання хабара, прапорщик ОСОБА_11 передала частину предмета хабара, прапорщику ОСОБА_9 .
Вищезазначені дії ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 органом досудового слідства кваліфіковано кожному за ч.2 ст.368 КК України як одержання службовою особою хабара, за виконання в інтересах того, хто дає хабара, дій з використанням наданої йому влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, вчинене повторно, поєднане з вимаганням хабара.
В ході судового розгляду прокурор заявив клопотання про закриття кримінальної справи відносно обвинувачених у зв'язку із закінченням строків давності.
При цьому прокурор вказав, що оскільки з моменту вчинення злочину минуло більш ніж 7 років, а строк давності за вчинення вищезазначеного злочину, згідно ст. 49 КК України встановлено 5 років, провадження у справі необхідно закрити, а грошові кошти у сумі 4380 доларів США, як предмет одержання хабара - передати в дохід держави.
Обвинувачені ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та їх захисники не заперечували в задоволенні клопотання прокурора та закриття кримінальної справи у зв'язку із закінченням строків давності.
Обвинувачений ОСОБА_9 заперечував в закритті провадження по кримінальній справі вказавши, що винним себе у вчиненні інкримінованого злочину не визнає.
Захисник ОСОБА_5 підтримав обвинуваченого ОСОБА_9 та зазначив, що закриття провадження у зв'язку із закінченням строків давності не є для останнього реабілітуючою підставою.
Вислухавши думку учасників судового засідання, перевіривши матеріали кримінальної справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення клопотання прокурора, за наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, обвинуваченим інкримінується вчинення злочину 15.11.2010 року, та на той момент санкція за ч. 2 ст. 368 КК України передбачала покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Законом України №221-УІІ від 18.04.2013 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення національного законодавства у відповідність із стандартами Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією» до ч. 2 ст. 368 КК України були внесені зміни, якими встановлювалась відповідальність у виді штрафу від однієї тисячі до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Наразі Законом України №1261-УІ1 від 13.05.2014 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв'язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України» були внесені зміни, які встановлювали відповідальність за ч. 2 ст. 368 КК України у виді позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі спеціальною конфіскацією.
Враховуючи, що закон про кримінальну відповідальність, передбачену статтею 368 КК України неодноразово змінювався та посилив відповідальність, згідно ч. 4 ст. 5 КК України, якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Таким чином, відповідно до ст. 12 КК України, інкримінований стороною обвинувачення злочин, відноситься до середньої тяжкості.
Згідно ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7-1 КПК України (ред. 1960 року), провадження в кримінальній справі може бути закрито у зв'язку із закінченням строків давності.
Згідно до ст. 11-1 КПК України (ред. 1960 року), суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 49 Кримінального кодексу України, закриває кримінальну справу у зв'язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.
Статтею 248 КПК України (ред. 1960 року) передбачено, що при наявності обставин, передбачених статтею 6, частиною першою статті 7, статтями 7-1, 7-2, 8, 9, 10 і 11-1 цього Кодексу, суддя своєю мотивованою постановою закриває справу, скасовує запобіжні заходи, заходи забезпечення цивільного позову і конфіскації майна, а також вирішує питання про речові докази, зокрема про гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом.
Як встановлено в судовому засіданні, обвинувачені ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 погодились на закриття провадження у зв'язку із закінченням строків давності, та таке закриття не суперечить нормам процесуального законодавства.
Так, злочин інкримінований обвинуваченим ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 відноситься до злочинів середньої тяжкості, а з моменту вчинення злочину пройшло понад 5 років, що відповідно до ст. 49 КК України надає можливість закриття провадження у зв'язку із закінченням строків давності.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_9 відмовився у закритті провадження з підстав закінчення строків давності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання прокурора в частині закриття справи відносно обвинуваченого ОСОБА_9 , а також в передачі предмету злочину в дохід держави, оскільки у зв'язку із продовженням розгляду кримінальної справи відносно ОСОБА_9 , вирішення даного питання є передчасним.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7-1, 11-1, 273, 281 КПК України (в редакції 1960 року), ст.ст.5, 12, 44, 49 КК України, суд, -
Клопотання прокурора про закриття кримінальної справи №12010310000058 у зв'язку із закінченням строків давності - задовольнити частково.
Звільнити ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 368 КК України.
Кримінальну справу відносно ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за ч. 2 ст. 368 КК України - закрити у зв'язку із закінченням строків давності.
Звільнити ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 368 КК України.
Кримінальну справу відносно ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за ч. 2 ст. 368 КК України - закрити у зв'язку із закінченням строків давності.
Звільнити ОСОБА_120 , ІНФОРМАЦІЯ_4 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 368 КК України.
Кримінальну справу відносно ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за ч. 2 ст. 368 КК України - закрити у зв'язку із закінченням строків давності.
Обраний запобіжний захід ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 у вигляді підписки про невиїзд - скасувати.
В частині клопотання прокурора про закриття кримінальної справи відносно обвинуваченого ОСОБА_9 та передачі речових доказів(грошових коштів) в дохід держави - відмовити.
Розгляд кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 2 ст. 368 КК України продовжити в загальному порядку.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області на протязі семи днів з дня її винесення.
СУДДЯ: ОСОБА_1