Троїцький районний суд Луганської області
Справа №: 433/2040/18
Провадження №3/433/389/18
22.11.2018 суддя Троїцького районного суду Луганської області Суський О.І., розглянувши матеріали, що надійшли з Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, проживає за адресою: вул.Первомайська, б. 43, с.Уразово Валуйського району Білгородської області, РФ, не працює,
за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, -
22 жовтня 2018 року о 13-15 годині громадянка України ОСОБА_1 прибула в пункт пропуску «Сиротино» на вхід в Україну без належного документа, що дає право перетину державного кордону України, у зв'язку з чим була затримана прикордонним нарядом.
Такі дії ОСОБА_1 підпадають під кваліфікацію за ч.1 ст.204-1 КУпАП як спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів.
ОСОБА_1 в суд не з'явилась, про дату, місце та час судового засідання повідомлялась завчасно, належним чином, причини неявки суду не повідомила.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без її участі.
Згідно п.2 Правил перетинання державного кордону України, затверджених Постановою КМУ від 27 січня 1995 р. N 57 перетинання громадянами України державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю, якщо інше не передбачено законом, за одним з таких документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну: 1) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; 2) дипломатичний паспорт; 3) службовий паспорт; 4) проїзний документ дитини; 5) посвідчення особи моряка; 6) посвідчення члена екіпажу.
У разі коли громадянин, який постійно проживає в Україні, втратив зазначені документи (далі - паспортні документи) за межами України або якщо строк дії таких документів закінчився під час перебування громадянина за межами України, або встановлено, що вони є недійсними з інших причин, документом, що дає право на в'їзд в Україну, є посвідчення особи на повернення в Україну, яке видається дипломатичним представництвом або консульською установою України за кордоном.
У передбачених міжнародними договорами або законодавством України випадках перетинання громадянином державного кордону здійснюється також за іншими документами. У такому разі прикордонний контроль здійснюється у порядку, який застосовується під час надання громадянином паспортних документів.
Відповідно до п.11 вищевказаних Правил паспортний документ або посвідчення особи на повернення в Україну вважаються дійсними, якщо вони відповідають встановленому зразку, видані уповноваженим на те органом, оформлені належним чином і належать громадянинові, який їх пред'являє.
Дослідивши матеріали справи: протокол про адміністративне правопорушення від 22.10.2018 року серії СхРУ №429268, згідно якого 22.10.2018 року о 13-45 годині на вхід в Україну через пункт пропуску «Сиротино» ОСОБА_1 прибула без належного дійсного документа, що дає право перетину кордону України; протокол про адміністративне затримання ОСОБА_1 у зв'язку із вчиненням останньою правопорушення, яке підпадає під кваліфікацію за ч.1 ст.204-1 КУпАП; письмові пояснення ОСОБА_1, згідно яких вона у 2013 році виїхала з м.Луганськ до м.Валуйки і проживала там, у зв'язку із бойовими діями на території України не отримала паспорт та через відсутність коштів раніше не могла виїхати до України та отримати паспорт; копію свідоцтва про народження серії І-ЕД №105383 від 01.09.1998 року на ім'я «Ізотова Діана Сергіївна»; схему місцевості району затримання порушників державного кордону з пояснювальної записки до якої вбачається, що 22 жовтня 2018 року на вхід через пункт пропуску «Сиротино» громадянка ОСОБА_1 прибула без документу, що дає право перетину державного кордону України, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєнні нею правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП цілком доведена
Обставин, які пом'якшують відповідальність правопорушника, судом не вбачається.
Обставини, які обтяжують відповідальність правопорушника, відсутні.
Враховуючи характер і ступінь вчиненого правопорушення, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин по справі, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 204-1 КУпАП у виді штрафу.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, п.п 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», -
Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок.
Постанова може бути оскаржена в Луганському апеляційному суді через Троїцький районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя О.І.Суський