30.11.2018 Провадження №2-а/425/71/18
Справа №425/1696/18
місто Рубіжне Луганської області
Рубіжанський міський суд Луганської області, у складі:
головуючого судді - Романовського Є.О.,
за участю секретаря - Чикунової Ю.С.,
учасників справи:
позивач - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рубіжному Луганської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області сержанта поліції ОСОБА_2, третя особа - Управління патрульної поліції в Луганській області, про скасування рішення суб'єкта владних повноважень,-
Позивач звернувся до Рубіжанського міського суду Луганської області з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 01.06.2018 року відповідачем відносно нього складено постанову серії ВР № 096451 та накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 121 та ч. 1 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 425,00 гривень. Згідно зазначеної постанови, він 01.06.2018 року приблизно о 09-30 год. керуючи по
пр. Переможців в м. Лисичанськ транспортним засобом «ВАЗ 2101», номерний знак НОМЕР_1 в якого під час здійснення зупинки не спрацював правий сигнал гальмування, чим порушив п.п. 31.4.3 (а) ПДР України, а також при перевірці документів, зазначених в
п. 2.1 ПДР України, не надав діючий поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності водіїв наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 2.4 (а) ПДР України. Позивач не погоджується з даними правопорушеннями та стверджує, що зазначену несправність правого сигналу гальмування, було усунено ним в присутності відповідача, а тому у останнього не було підстав для перевірки документів, зазначених в п.2.1 ПДР України, а також відповідач не дав йому можливості скористатися послугами адвоката.
На підставі вище викладеного, просив суд скасувати визнати протиправною та постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі від 01.06.2018 року серії ВР № 096451 про притягнення його до адміністративної відповідальності, яка передбачена ч. 1 ст. 121 та ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а справу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху закрити.
В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.
В судове засідання відповідач не з'явився, надіслав суду відзив на позов, згідно якого пояснив, що 01.06.2018 року ним, під час несення служби з нагляду за дорожнім рухом в м. Лисичанськ Луганської області по пр. Переможців, приблизно о 09-30 годин було помічено автомобіль позивача марки «ВАЗ 2101», номерний знак НОМЕР_1, який здійснив зупинку, але під час зупинки не спрацював правий сигнал гальмування, що суперечить вимогам п. 31.4.3 (а) ПДР України. Після зупинки, позивачу, згідно ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», було повідомлено про причину зупинки та суть вчиненого ним правопорушення, а також запропоновано пред'явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України, однак водій пред'явив лише посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, діючий поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності водіїв наземних транспортних засобів ОСОБА_1 не надав, чим порушив п. 2.4 (а) ПДР України. У подальшому, згідно ст. 222 та ст. 276 КУпАП, було розглянуто порушення вимог п. 31.4.3 (а) та п.2.4 ПДР України на місці вчинення правопорушення та винесено постанову серія ВР № 096451 від
01.06.2018 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. Постанова була складена у відповідності до вимог чинного законодавства, підстави для її скасування відсутні, тому відповідач просить розглянути справу без його участі та відмовити у задоволенні позову.
В судове засідання представник третьої особи не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про Національну поліцію", поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Отже, згідно Конституції та Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський, під час виконання своїх службових обов'язків, зобов'язаний діяти виключно на підставі у порядку у межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією України, Законами України, зокрема КУпАП, іншими нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність поліції.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
З постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі від 01.06.2018 року серія ВР № 096451 вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 та ч. 1 ст. 126 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн. у зв'язку з тим, що він 01.06.2018 року о 09 год. 30 хв., керував транспортним засобом «ВАЗ 2101», номерний знак НОМЕР_1, в м. Лисичанськ, пр. Перемоги, в якого не горить лампа сигналу гальмування з права. При перевірці документів водій не пред'явив діючий поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності водіїв наземних транспортних засобів, чим порушив п. 31.4.3 (а) та п. 2.4 (а) ПДР України (а.с. 12, 68).
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про адміністративні правопорушення про порушення Правил дорожнього руху (частини перша, друга і третя статті 122).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
В силу вимог встановлених правил ст. 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху: створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам. При цьому водій має право відступати від вимог Закону та відповідно правил дорожнього руху лише в умовах дії непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву громадян.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Винність особи у вчиненні правопорушення має бути доведена доказами, передбаченими ст. 251 КУпАП, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 31.4, п. 31.4.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі - Правила дорожнього руху) забороняється експлуатація транспортних засобів, згідно із законодавством, в яких по зовнішніх світлових приладах: а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; б) порушено регулювання фар; в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла; г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу; д) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється.
Відповідно до п. 31.5 Правил дорожнього руху у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо рухатись якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з використанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.
Згідно п. 2.4 (а) Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред'явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1
Пунктом 2.1. Правил дорожнього руху передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон); поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Частиною першою ст. 126 КУпАП передбачено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Позивач не погоджується з обставинами, викладеними в постанові про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі від 01.06.2018 року серія ВР № 096451, стверджуючи, що не порушував вимог п. 31.4.3 та п.2.4 Правил дорожнього руху України, оскільки після зупинки його автомобіля працівниками поліції та виявленні несправності правого сигналу гальмування при зупинці, він усунув вказану несправність, у зв'язку з чим у відповідача були відсутні підстави перевіряти у нього документи передбачені п.2.1 ПДР України.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Під час судового засідання, в порядку ст. 229 КАС України, досліджено та здійснено демонстрацію відеозапису з персонального мобільного відеореєстратора інспектора патрульного поліції, з якого вбачається, що позивач дійсно був зупинений відповідачем в межах м. Лисичанськ Луганської області та звинувачений у порушенні вимог п. 31.4.3 (а) та п. 2.4 (а) Правил дорожнього руху, однак з даного відео вбачається, що лампа сигналу гальмування з права в автомобілі позивача дійсно не працювала. Також на даному відеозаписі зафіксовано, що після зупинки відповідачем позивача, останній полагодив несправність в автомобілі, однак при перевірці документів, згідно п. 2.1 ПДР України, не пред'явив діючий поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності водіїв наземних транспортних засобів, оскільки він у нього був відсутній (зазначений відеозапис на оптичному диску долучений до матеріалів справи (а.с. 42).
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 дав суду пояснення які не стосуються даної справи, а зазначені ним події взагалі відбувалися з ним та позивачем в м. Сєвєродонецьку Луганської області у інший час, а тому суд не бере їх до уваги.
Разом з цим, посилання позивача на те, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення поліцейським було порушено його права передбачені
ст. 268 КУпАП, а саме право на юридичну допомогу, є безпідставними. Так, Європейський суд з прав людини в пункті 32, справи «Максименко проти України» обґрунтував необхідність забезпечення юридичної допомоги у випадку, коли інтереси правосуддя вимагають, щоб цій особі була надана така допомога. Інтереси правосуддя вимагають забезпечення обов'язкового представництва у випадку, коли йдеться про позбавлення особи свободи. Санкція ст. 121 КУпАП не передбачає застосування адміністративного арешту. Таким чином відсутність захисника при складанні оскаржуваної постанови не суперечить інтересам правосуддя, оскільки позивач реалізував право на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, а подальший захист прав і свобод особи забезпечено в суді при оскарженні рішення суб'єкта владних повноважень.
Суд не приймає доводи позивача про те, що відповідач не мав права вимагати від нього пред'явлення для перевірки документів передбачених п. 2.1 ПДР України, оскільки працівники поліції зупинили його за порушення п. 31.4.3 (а) ПДР України, оскільки лампа сигналу гальмування з правої сторони в автомобілі позивача дійсно не працювала, а виправив дану несправність позивач вже в присутності працівників поліції.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, внаслідок чого постанова про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі від 01 червня 2018 року серії
ВР № 096451 підлягає скасуванню тільки в ч. 1 ст. 121 КУпАП, а в ч. 1 ст. 126 КУпАП залишається без змін.
Керуючись ст. ст. 5-11, 77, 211, 217, 220, 229, 241-246, 250, 255, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області сержанта поліції ОСОБА_2, третя особа - Управління патрульної поліції в Луганській області, про скасування рішення суб'єкта владних повноважень - задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі від 01 червня 2018 року серії ВР № 096451 в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі від 01 червня 2018 року серії ВР № 096451 в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у вигляді штрафу в розмірі 425 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень 00 копійок - залишити без змін.
Рішення суду може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 30 листопада 2018 року.
Суддя Є.О. Романовський