Іменем України
29 листопада 2018 року
Київ
справа №748/1049/17
адміністративне провадження №К/9901/34441/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стрелець Т. Г.,
суддів - Білоуса О. В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №748/1049/17
за позовом Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27 квітня 2017 року (прийняту у складі головуючого судді Криворученка Д.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2017 року (прийняту колегією суддів у складі головуючого судді: Беспалова О. О. суддів: Грибан І. О., Губської О. А.).
Короткий зміст позовних вимог
1. Чернігівське об'єднане Управління Пенсійного фонду України звернулося в суд з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, в якому просило:
1.1. скасувати постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження ВП № 53236307 від 20.03.2017 року в сумі 78, 48 грн.;
1.2. зобов'язати закінчити виконавче провадження № 53236307 від 20.03.2017 року.
2. Позовна заява мотивована тим, що Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України добровільно виконало судове рішення що до початку відкриття виконавчого провадження, на підставі якого видано виконавчий лист. Крім того, позивач вважає, що фактичне здійснення витрат виконавчого провадження документально не підтверджено.
3. Постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27 квітня 2017 року, залишеною без змін Київського апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
4. Рішення судів мотивовані тим, що мотивувальна частина оскаржуваної постанови містить розрахунок здійснених виконавцем витрат із зазначенням обсягу та розміру усіх складових загальної суми витрат виконавчого провадження, відповідачем було дотримано вимоги ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень та наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2830/5 «Про встановлення Видів та розмірів витрат виконавчого провадження» і правомірно винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, а тому пред'явлений позов є безпідставним та задоволенню не підлягає.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, Чернігівське об'єднане Управління Пенсійного фонду України звернулося із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове - про задоволення позову.
6. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 04 вересня 2017 року відкрив провадження за касаційною скаргою Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2017 року.
7. Верховний Суд ухвалою від 28 листопада 2018 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу.
8. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надавав.
9. Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:
9.1. Спірна постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження ВП № 53236307 від 20.03.2017 року прийнята з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження» та містить відомості, які ґрунтуються на припущеннях, що призводить до безпідставного стягнення коштів із державного органу.
9.2. Позивачем у добровільному порядку до початку відкриття виконавчого провадження виконано рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист, а тому у відповідача відсутні правові підстави для стягнення витрат виконавчого провадження, оскільки ним не було вчинено жодних фактичних дій на виконання вищезазначеного виконавчого документу.
10. 12 січня 2017 року на виконання до ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області надійшов виконавчий лист № 748/1860/16-а Чернігівського районного суду Чернігівської області, виданий 5 січня 2017 року, про зобов'язання відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком з 23 червня 2016 року із зарахуванням до заробітної плати для обчислення пенсії сум заробітної плати, визначеної за результатами роботи за рік, згідно довідки Чернігівської облспоживспілки від 30.05.2016 року № 01/53.
11. 20.03.2017 р. постановою старшого державного виконавця Назаренка М. Б. закінчено виконавче провадження ВП № 53236307 у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду до відкриття виконавчого провадження (а. с. 47).
12. 20.03.2017 року також винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в розмірі 78, 48 грн. (а. с. 18).
13. У вказаній постанові державним виконавцем зазначено складові витрат: плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження - 51, 00 грн., вартість друку 8 аркушів - 4, 00 грн., вартість 2 конвертів - 0, 68 грн., вартість направлення двох рекомендованих листів - 22, 80 грн.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
14. Конституція України.
14.1. Стаття 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
15. Кодекс адміністративного судочинства України.
15.1. Частина 2 статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
16. Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII
16.1. Стаття 1. Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
16.2. Частина 1 статті 5. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
16.3. Пункт 1 частини 1 статті 26. Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
16.4. Частина 1 статті 27. Виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
16.5. Частина 9 статті 27. Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
16.6. Пункт 9 частини 1 статті 39. Виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
16.7. Стаття 42. Кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.
Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.
Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.
На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.
17. Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5
17.1. Пункт 2 Розділу VI. Витрати виконавчого провадження стягуються з боржника на підставі постанови виконавця про їх стягнення, у якій зазначаються види та суми витрат виконавчого провадження. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.
Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1 - 4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону.
У разі якщо при закінченні виконавчого провадження або поверненні виконавчого документа витрати виконавчого провадження не були стягнуті, постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом.
Державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення витрат виконавчого провадження, виділеною в окреме провадження, не пізніше наступного робочого дня після закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа.
Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.
18. Наказ Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5 «Про встановлення Видів та розмірів витрат виконавчого провадження»
18.1. Розділ I. Види витрат виконавчого провадження
1. Виготовлення документів виконавчого провадження: папір; копіювання, друк документів; канцтовари.
2. Пересилання документів виконавчого провадження: конверти; знаки поштової оплати (марки); послуги маркувальної машини; послуги поштового зв'язку.
3. Послуги осіб, залучених до проведення виконавчих дій: експертів; зберігачів; перекладачів; суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до проведення виконавчих дій.
4. Послуги поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум.
5. Проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини.
6. Послуги перевезення, зберігання арештованого майна, у тому числі транспортування і зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику чи стоянці.
7. Банківські послуги при операціях з іноземною валютою.
8. Сплата судового збору.
9. Плата за користування Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень та після введення в дію статті 8 Закону України № 1404-VIII «Про виконавче провадження» плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження.
10. Інші витрати виконавчого провадження, здійснені під час проведення виконавчих дій.
18.2. 20.2. Розділ II. Розміри витрат виконавчого провадження
1. Розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пунктах 1, 3, 6, 7, 10 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються відповідно до вартості товарів і послуг, зазначеної у відповідних договорах.
Розміри витрат за транспортування і зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику чи стоянці визначаються наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України від 10 жовтня 2013 року № 967/1218/869 «Про затвердження розмірів плат за транспортування і зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках (стоянках)», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2013 року за № 1887/24419.
2. Розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пунктах 2, 4 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються згідно з тарифами Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта».
3. Розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пункті 5 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються відповідно до вартості розшукових дій, визначених законодавством.
4. Розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пункті 8 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються відповідно до ставок судового збору, затвердженого Законом України «Про судовий збір».
5. Розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пункті 9 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються відповідно до встановленого Міністерством юстиції України розміру оплати.
6. Відповідні структурні підрозділи (спеціалісти) Міністерства юстиції України, головних територіальних управлінь юстиції, що відповідають за закупівлю товарів і послуг, протягом п'яти робочих днів з дати укладання договору про закупівлю товарів і послуг, визначених пунктами 1, 2, 3, 6, 7, 10 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, повідомляють Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції та відділи державної виконавчої служби про вартість закупівлі одиниці товару і послуги. На підставі наданої інформації державний виконавець визначає розмір витрат виконавчого провадження.
Розміри витрат виконавчого провадження, які стягнуті до проведення процедури закупівлі відповідних товарів і послуг, визначаються на підставі вартості раніше придбаних товарів і послуг.
7. Приватний виконавець визначає розмір витрат виконавчого провадження на підставі документів про закупівлю (придбання) відповідних товарів і послуг.
19. Наказ Міністерства юстиції України від 29.12.2016 № 3917/5 «Про встановлення розмірів плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями»
19.1. Плату за користування автоматизованою системою виконавчого провадження встановлено у розмірі 51,00 грн (з ПДВ) за кожне відкрите виконавче провадження.
V.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
21. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
22. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
23. Як вбачається із матеріалів справи, в даному випадку виконавче провадження закінчено на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», що є підставою для винесення державним виконавцем постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження.
24. Суд звертає увагу, що витрати виконавчого провадження це фактично понесені державним виконавцем витрати під час організації та проведення виконавчих дій (витрати на пересилку поштової кореспонденції; друк документів, тощо). Такі витрати компенсуються за рахунок боржника, безвідносно до того чи виконано рішення боржником у добровільному порядку. Скаржник помилково ототожнює виконавчий збір із витратами виконавчого провадження.
25. Таким чином, колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника про те, що дії державного виконавця щодо винесення оскаржуваної постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження ВП № 53236307 від 20.03.2017 року є незаконними, оскільки позивачем було виконано судове рішення у добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження.
26. При цьому, доводи скаржника стосовно виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження свідчать про незгоду УПФУ з постановою про відкриття виконавчого провадження, що не було предметом позову у даній справі.
27. Стосовно доводів скаржника про необґрунтованість розрахунків витрат на виконавче провадження, судами встановлено, що в оскаржуваній постанові наведено розрахунок здійснених державним виконавцем витрат із зазначенням обсягу та розміру усіх складових загальної суми витрат виконавчого провадження відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2830/5, а також враховуючи Розміри витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, затверджених начальником Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області 03 лютого 2017 року.
28. Натомість, доводи касаційної скарги будуються в переважній більшості на припущеннях та спрямовані на переоцінку доказів і встановлених по справі обставин, що в силу положень статті 341 КАС України, не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.
29. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі, якими доводи скаржника відхилено.
30. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
31. З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій, а тому підстави для її задоволення - відсутні.
32. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
33. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
1. Касаційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України залишити без задоволення.
2. Постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2017 року залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Т.Г.Стрелець
Судді О.В.Білоус
І.Л.Желтобрюх