Іменем України
30 листопада 2018 року
м. Київ
справа №804/1479/15
адміністративне провадження №К/9901/3014/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М.,
суддів Анцупової Т.О., Стародуба О.П.,
розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2015 (головуючий суддя Конєва С.О.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2015 (колегія суддів у складі: головуючого судді Проценко О.А., суддів Дурасової Ю.В. і Туркіної Л.П.) у справі
за їх позовом
до Фонду гарантування вкладників фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «АКТАБАНК» Приходько Юлії Вікторівни
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
І. ПРОЦЕДУРА
1. У січні 2015 року ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (далі - позивачі) звернулися з адміністративними позовами в суд до Фонду гарантування вкладників фізичних осіб (далі - відповідач-1 або Фонд), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "АКТАБАНК" Приходько Юлії Вікторівни (далі - відповідач-2), в яких з урахуванням уточнень просили:
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо не включення їх до переліку вкладників, які мають право на отримання відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду згідно з договорами від 05.08.2014 банківського вкладу «Універсальний» №В20-207547/Т, №В20-207546/Т, №В20-207555/Т;
- зобов'язати відповідачів здійснити відповідні дії для включення позивачів до Загального реєстру вкладників ПАТ «АКТАБАНК» (далі - банк), які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду згідно з вищевказаними договорами.
2. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2015, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2015, позовні вимоги задоволені частково.
Визнано протиправною бездіяльність відповідача-2, яка полягає у не забезпеченні перевірки правочинів, укладених позивачами з банком, та неприйняття відповідного рішення у межах повноважень та у спосіб, встановлений Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Зобов'язано відповідача-2 здійснити таку перевірку з прийняттям відповідного рішення у межах повноважень та у спосіб, встановлений Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Присуджено стягнути з Державного бюджету України на користь позивачів витрати зі сплати судового збору у розмірі по 36 грн. 54 коп. (тридцять шість грн. 54 коп.) кожному.
3. Позивачі звернулися з касаційною скаргою на вищевказані судові рішення до Вищого адміністративного суду України з проханням розглянути її за їх участю, скасувати рішення судів та задовольнити позов повністю.
4. Ухвалою від 08.12.2015 ВАСУ відкрив касаційне провадження.
5. У зв'язку з його ліквідацією справу для розгляду передано Верховному Суду (далі - Суд).
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Згідно з випискою по особовому рахунку ОСОБА_2 за період з 31.07.2014 до 05.08.2014, який був відкритий у відділенні вищезгаданого банку, він мав вклад у загальному розмірі 2136720,00 грн.
7. 05.08.2014 він згідно з меморіальними ордерами, платіжними дорученнями та випискою банку перерахував на депозитні рахунки ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які також оформлені депозитними договорами від 05.08.2014 №В20-207547/Т, №В20-207546/Т, №В20-207555/Т, кошти у розмірах: 1000000,00 грн., 1000000,00 грн., 60012,00 грн., 60009,00 грн., 16687,27 грн. та 11,38 грн.
8. 01.12.2014 Виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №250/14 щодо погодження пропозиції уповноваженої особи щодо тимчасового блокування коштів за рахунками фізичних осіб-вкладників банку згідно з переліком на суму 159596365,66грн.
9. Постановою НБУ №19 від 15.01.2015 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Актабанк" прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
10. 16.01.2015 відповідно до рішення Виконавчої дирекції Фонду №6 розпочато процедуру ліквідації банку з відшкодуванням за рахунок Фонду коштів за вкладами фізичних осіб згідно з планом врегулювання з 16.01.2015 та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку Приходько Ю.В. з 16.01.2015 до 15.01.2016.
11. У січні 2015 року позивачі звернулися до відповідачів з заявами про включення їх до Переліку вкладників банку та до Загального реєстру на виплату гарантованої суми вкладу.
12. 19.01.2015 Уповноважена особа на ліквідацію банку направила на адресу Фонду Перелік вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, станом на 16 січня 2015року, до якого позивачі не були включені.
13. 02.02.2015 Уповноважена особа на адресу ОСОБА_2 надала відповідь про те, що триває перевірка правомірності перерахування грошових коштів фізичними особами-підприємцями та деякими юридичними особами іншим фізичним особам на депозитні та поточні рахунки, у зв'язку з чим вона звернулася до прокуратури м. Дніпропетровська із заявою про злочин за фактами можливого зловживання коштами Фонду окремими клієнтами банку шляхом обману та зловживання довірою за рахунок розміщення коштів на депозитних та поточних рахунках від імені інших осіб (ст.ст.14, 190 КК України), та у разі отримання рішення про закриття кримінального провадження відносно конкретного вкладника рішення про виплату такому вкладнику суми вкладу буде прийнято якнайшвидше.
14. Не погоджуючись із зазначеним позивачі звернулися до суду з позовами.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
15. Позивачі обґрунтовують позовні вимоги тим, що отримані кошти банком на їх рахунках вважаються вкладами, що підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду.
16. Відповідачі проти задоволення позову заперечували, обґрунтовуючи правомірність бездіяльності дотриманням вимог законодавства та встановленим законом обов'язку перевірки правочинів на предмет їх нікчемності.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач-2 має обов'язок перевірити відповідно до вимог закону правочини позивачів на предмет нікчемності і за результатами прийняти відповідне рішення.
18. Проаналізувавши ст.19 Конституції України, ст.ст.3, 12 26, 27, 37, 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон №4452-VI), п.6 розділу ІІІ, п.п. 3 розділу IV Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами від 09.08.2012 №14 (далі - Положення №14), суди дійшли висновку, що оскільки відповідач-2 не вчинив жодних дій, направлених на перевірку правочинів, та відповідного повідомлення про визнання правочинів нікчемними на адресу позивачів не направив, як і не направив відповідачу-1 додаткової інформації про збільшення вкладників, яким необхідно здійснити відшкодування, визнаючи дискреційність відповідних повноважень позов задовольнили у відповідній частині.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
19. Позивачі у касаційній скарзі посилаються на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просять скасувати судові рішення та задовольнити позов повністю з наступних підстав.
20. Стверджують, що висновки судів щодо перевірки правочинів не відповідають закону, оскільки такі заходи повинні вчинятися на етапі впровадження тимчасової адміністрації банку і їх виконання не залежать від звернення до правоохоронних органів.
21. На етапі ліквідації банку відповідач-2 повинен був включити їх до переліку вкладників, а на час судового вирішення спору - подати додаткову інформацію для включення Фондом до загального реєстру.
22. Отже суди незаконно не захистили порушених прав позивачів.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Верховний Суд, перевіривши та оцінивши доводи касаційної скарги, дотримуючись меж касаційного перегляду, визначених ст.341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), врахував наступне.
24. Основні доводи касаційної скарги відповідають заявленим у позовних заявах обґрунтуванням позовних вимог.
25. Відповідно до ч.2 ст.38 Закону №4452-VI (у редакції на час спірних правовідносин) протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
26. Водночас згідно з ч.2 ст.27 Закону №4452-VI (у редакції на час спірних правовідносин) Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
27. Отже доводи касаційної скарги проте, що відповідні дії з перевірки правочинів повинні бути вчинені саме на цьому етапі, є обґрунтованими і зважаючи, що на час звернення до суду банк перебуває в стадії ліквідації суди допустили порушення норм матеріального права у цій частині, що призвело до ухвалення незаконних рішень.
28. Згідно з ч.5 ст.27 Закону №4452-VI (у редакції на час спірних правовідносин) протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
29. Отже відповідач-1 у спірних відносинах не виконує повноважень щодо складання переліку вкладників, як про те просять позивачі, а лише на підставі інформації відповідача-2 затверджує загальний реєстр відповідних вкладників.
30. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 (справа №826/1476/15) зазначила, що розглядаючи спір про визнання протиправними дій чи рішень Фонду щодо відмови у включенні позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, адміністративні суди з урахуванням конкретних обставин справи повинні перевірити обґрунтованість такої відмови.
Здійснюючи операції з перерахування коштів банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов'язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені ЦК України, Законом України "Про банки і банківську діяльність", Інструкцією №492 та договорами з відповідними клієнтами банку.
Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то ст. 38 Закону 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі ст.228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.
31. Частина 3 ст.38 Закону №4452-VI містить перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.
32. Учасники спору таких доказів судам не надали і суди таких обставин не встановили.
33. Отже саме відповідач-2 допустив протиправну бездіяльність щодо не включення позивачів до переліку вкладників, як того вимагає закон.
34. Протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду згідно з п.6 розділу ІІІ Положення №14 може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.
35. Отже належним способом відновлення порушених прав позивачів є зобов'язання відповідача-2 надати відповідачу-1 додаткову інформацію для включення їх до загального реєстру вкладників банку, які мають прав на відшкодування коштів за рахунок Фонду.
36. З огляду на зазначене суди неправильно застосували норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору та неправильного вирішення розподілу судових витрат.
37. Тому оскаржувані рішення підлягають скасуванню, а позов підлягає задоволенню у вищевказаній частині.
38. З огляду на зазначене наявні підстави для часткового задоволення касаційної скарги.
39. Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
40. Врахувавши ч.1 ст.139 КАС України Суд дійшов висновку про необхідність стягнення понесених позивачами судових витрат зі сплати судового збору у всіх судових інстанціях з Фонду.
Керуючись ст.ст. 341, 343, 353, 356 КАС України, Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково.
2. Скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2015.
3. Адміністративний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «АКТАБАНК» Приходько Юлії Вікторівни щодо не включення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до переліку вкладників, які мають право на отримання відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду згідно з договорами від 05.08.2014 банківського вкладу «Універсальний» №В20-207547/Т, №В20-207546/Т, №В20-207555/Т.
Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «АКТАБАНК» Приходько Юлію Вікторівну подати Фонду додаткову інформацію про ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 для включення їх до Загального реєстру вкладників ПАТ «АКТАБАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду згідно з вищевказаними договорами.
У задоволенні решти - відмовити.
Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016, адреса: 04073, м.Київ, вул.Січових стрільців, 17) на користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_3), ОСОБА_2 (АДРЕСА_1), ОСОБА_3 (АДРЕСА_2), понесені ними судові витрати кожному у розмірі по 124,24грн. (сто двадцять чотири гривні 24коп.).
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб
Суддя Т.О. Анцупова