Дата документу 30.11.2018
Справа № 501/2820/18
1-кп/501/244/18
30 листопада 2018 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4
потерпілої - ОСОБА_5 ,
представника органу з питань пробації - ОСОБА_6 ,
законного представника обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморську Одеської області кримінальне провадження за №12018160160000874 від 18 вересня 2018 року за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Болград Одеської області, громадянина України, який має неповну середню освіту, навчається в 11-А класі загально-освітньої школи №1 м.Чорноморська Одеської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,
12 вересня 2018 року, приблизно о 10 годині 00 хвилин, ОСОБА_8 , перебуваючи в приміщенні житлового будинку свого знайомого ОСОБА_9 , за адресою: АДРЕСА_3 , умисно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_5 , а саме: ноутбук «Леново», вартістю 65000 грн., мобільний телефон «Єлефан ю пром.», вартістю 12000 грн., наручний годинник «Ханова» зі шкіряним браслетом, вартістю 8000 грн., наручний годинник «Амст», без скла та браслета, вартістю 400 грн., 2 жорстких диска від стаціонарних комп'ютерів, вартістю по 1500 грн., кожний, флакон духів «Дольче Габана Императрица», вартістю 1500 грн., флакон чоловічих духів «Діор», вартістю 1500 грн., а всього майна на загальну суму 32900 грн., розпорядившись викраденим на власний розсуд.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 повністю визнав себе винним у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, не оспорював фактичні обставини кримінального правопорушення та показав суду, що 12 вересня 2018 року, коли перебував у свого знайомого ОСОБА_9 в гостях, викрав ноутбук, телефон, часи, жорсткі диски та духи.
Дослідивши докази, суд доходить таких висновків.
Винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, крім його показів, підтверджується дослідженими судом доказами.
Так, потерпіла ОСОБА_5 показала суду, що 12 вересня 2018 року з її будинку викрали майно, зазначене в обвинувальному акті, в подальшому дізналася від свого сина ОСОБА_9 , що у гостях був обвинувачений. Завдана шкода їй відшкодована в повному обсязі.
Винуватість обвинуваченого підтверджується також дослідженими судом матеріалами кримінального провадження: протоколом прийняття заяви потерпілої ОСОБА_5 про вчинене кримінальне правопорушення (а.с.41-43), копіями документів на викрадене майно (а.с.45-46), протоколом огляду предметів: ноутбука «Леново», мобільного телефону «Єлефан ю пром», флакону жіночих духів «Дольче Габана Императрица», флакону чоловічих духів «Діор», наручних годинників «Ханова», «Амст», 2 жорстких дисків від стаціонарних комп'ютерів (а.с.51-53), долучених кримінального провадження в якості речових доказів (а.с.54), протоколом пред'явлення ноутбуків для впізнання (а.с.55-58), згідно якого потерпіла ОСОБА_5 впізнала викрадений в неї ноутбук, довідками щодо вартості викрадених ноутбуку «Ленова» та мобільного телефону «Єлефан ю пром» - 6500 грн. та 12000 грн. (а.с.61, 62).
Таким чином, ОСОБА_8 своїми умисними діями, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинив злочин, передбачений ст.185 ч.1 КК України.
Дослідивши дані про особу обвинуваченого, суд встановив, що він є неповнолітнім (а.с.63,64), здоров (а.с.75-76), має відповідний його віку рівень фізичного і психічного розвитку (а.с.75-76), має задовільні умови життя й виховання, проживає з батьком, без матері (а.с.75-76), не перебуває на обліку у поліції та в службі у справах дітей (а.с.75-76), раніше не судимий (а.с.65), позитивно характеризується за місцем проживання та навчання (а.с.66, 68), на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває (а.с.68).
Дані про особу неповнолітнього обвинуваченого підтверджуються також показаннями його законного представника ОСОБА_7 , який охарактеризував його позитивно.
Суд вважає, що виховання неповнолітнього обвинуваченого в неповній родині, без мати, а також відсутність організованого дозвілля неповнолітнього обвинуваченого, відсутність належного контролю за його поведінкою з боку батьків слугувало обставинами, що негативно вплинули на його виховання та поведінку.
Досудовим розслідуванням та протягом судового розгляду не встановлено, що неповнолітній обвинувачений був втягнутий у злочинну діяльність дорослими підбурювачами.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, його щире каяття та сприяння досудовому розслідуванню та суду у встановленні істини у справі, добровільне відшкодування завданого збитку.
Згідно досудової доповіді служби з питань пробації, виправлення обвинуваченого можливе без призначення покарання, пов'язаного із реальним обмеженням чи позбавленням волі (а.с.75-76).
Покарання неповнолітньому обвинуваченому призначається за правилами ст.102 ч.1 КК України.
Водночас, відповідно до ч.1 ст.105 КК України, неповнолітній, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.
Судом встановлено, що обвинувачений є неповнолітнім, вперше вчинив злочин середньої тяжкості, щиро розкаявся у вчиненому, навчається в загальноосвітній школі, характеризується позитивно, має бездоганну поведінку, тому, на думку суду, на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.
Згідно п.16 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.01.2017 року «Про практику здійснення судами кримінального провадження щодо неповнолітніх» рішення про звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру приймається за результатами судового розгляду обвинувальним вироком суду. При цьому слід зазначити, що системний аналіз вжитих у кримінальному законі формулювань «звільнення від покарання» (частини 4 і 5 ст. 74, ч. 1 ст. 105 КК), «звільнення від відбування покарання» (статті 75, 79, 104 КК), «звільнення від призначеного покарання» (ст. 78 КК) дає підстави зробити висновок, що під звільненням від покарання із застосуванням інших заходів примусу слід розуміти звільнення не від конкретного покарання, визначеного в санкції статті чи призначеного судом, а від його призначення як виду примусових заходів в цілому. Іншими словами, суд, приймаючи рішення про звільнення неповнолітнього від покарання із застосуванням заходів виховного характеру відповідно до ч. 2 ст. 373 КПК, постановляє вирок, яким визнає обвинуваченого винуватим у вчиненому злочині (кримінальному правопорушенні), керуючись ст. 105 КК звільняє його від покарання без визначення його виду і розміру та застосовує примусові заходи виховного характеру.
За таких обставин суд доходить висновку про наявність підстав для звільнення обвинуваченого від покарання із застосуванням до нього передбаченого ст.105 ч.2 п.1 КК України примусового заходу виховного характеру у виді застереження.
Суд, враховуючи особу неповнолітнього обвинуваченого, не вважає за необхідне призначати йому громадського вихователя.
Керуючись ст.105 КК України, ст.ст.368, 370-374 КПК України,
Визнати ОСОБА_8 винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.
На підставі ч.1 ст.105 КК України звільнити ОСОБА_8 від покарання без визначення його виду і розміру із застосуванням примусового заходу виховного характеру у виді застереження.
Речові докази (а.с.54, 59): ноутбук «Леново», мобільний телефон «Єлефан ю пром.», флакон жіночих духів «Дольче Габана Императрица», флакон чоловічих духів «Діор», наручні годинники «Ханова» зі шкіряним браслетом та «Амст» без скла та браслета, 2 жорстких диски від стаціонарних комп'ютерів - залишити (повернути) власнику.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Іллічівський міський суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя