Іменем України
29 листопада 2018 року
Київ
справа №816/4474/15
адміністративне провадження №К/9901/8750/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стрелець Т. Г.,
суддів - Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №816/4474/15
за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління державної судової адміністрації України в Полтавській області, Карлівського районного суду Полтавської області, начальника Територіального управління державної судової адміністрації України в Полтавській області Клочка Івана Олексійовича, голови Карлівського районного суду Полтавської області Жмурка Павла Яковича про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року (постановлену у складі: головуючого судді Бойка С.С.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2016 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Донець Л.О., суддів: Бартош Н.С., Мельнікової Л.В.)
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила скасувати наказ голови Карлівського районного суду Полтавської області Жмурка Павла Яковича від 11 вересня 2015 року №13/од «Про створення комісії для проведення службового розслідування по факту фальсифікації матеріалів цивільної справи №1608/2-689/10»; скасувати акт службового розслідування від 16 вересня 2015 року; скасувати наказ начальника Територіального управління державної судової адміністрації України в Полтавській області Клочка Івана Олексійовича від 28 вересня 2015 року №71/к в частині звільнення позивача; зобов'язати начальника Територіального управління державної судової адміністрації України в Полтавській області Клочка Івана Олексійовича поновити на посаді керівника апарату Карлівського районного суду Полтавської області з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу; зобов'язати голову Карлівського районного суду Полтавської області Жмурка Павла Яковича поновити позивача на посаді керівника апарату Карлівського районного суду Полтавської області та стягнути 10 000 грн завданої моральної шкоди.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що акт службового розслідування на підставі якого її було звільнено з посади керівника апарату Карлівського районного суду Полтавської області є незаконним. Так, службове розслідування було проведено на виконання наказу голови Карлівського районного суду Полтавської області, який винесено з порушенням вимог Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року №950. Зазначає, що головою Карлівського районного суду Полтавської області Жмурком Павлом Яковичем на неї здійснювався тиск та погрози, з метою її звільнення з займаної посади за власним бажанням, про що свідчить винесення наказу "Про створення комісії для проведення службового розслідування по факту фальсифікації матеріалів цивільної справи №1608/2-689/10" на наступний день після відкликання нею заяви про звільнення.
3. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2015 року відмовлено у відкритті провадження у частині позовних вимог про скасування акту службового розслідування від 16 вересня 2015 року.
4. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року залучено до участі у справі в якості співвідповідачів начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області Клочка Івана Олексійовича та голову Карлівського районного суду Полтавської області Жмурка Павла Яковича.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
5. 27 квітня 2016 року Полтавський окружний адміністративний суд вирішив:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
6. Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не заперечувались обставини встановлені актом службового розслідування від 16 вересня 2015 року, та доводи про тиск на неї з боку голови Карлівського районного суду Полтавської області Жмурка Павла Яковича не знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду даної справи, тому підстави для задоволення позову відсутні.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
7. 27 липня 2016 року Харківський апеляційний адміністративний суд вирішив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року залишити без змін.
8. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. 22 серпня 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2016 року. Прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 серпня 2016 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2016 року.
10. 24 січня 2018 року вказана касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.
11. Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області надало до суду заперечення на касаційну скаргу, в якому просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
12. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (позивача у справі):
Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню.
ОСОБА_1 посилався на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не було враховано постанову Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року №950 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування» щодо ознайомлення з актом службової перевірки, та порядку призначення службового розслідування стосовно керівника апарату суду. Голова суду не є тією особою, яка призначала позивача на вказану посаду, а тому рішення щодо проведення службового розслідування повинно було прийматися начальником Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, а не головою суду. Крім того, наказ від 11 вересня 2015 року №13/од про проведення службового розслідування, винесено головою Карлівського районного суду Полтавської області під час його відрядження до апеляційного суду Полтавської області. Також головою Карлівського районного суду Полтавської області здійснювалися погрози та тис на позивача з метою звільнення з посади за власним бажанням
13. Доводи, викладені у запереченні на касаційну скаргу (Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області:
Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими. Вказує, що наказ начальника Територіального управління державної судової адміністрації України в Полтавській області №71/к від 28 вересня 2015 року видано відповідно до вимог частини третьої статті 151 Закону України "Про судоустрій та статус суддів". Вказував, що ОСОБА_1 було звільнено на підставі подання голови Карлівського районного суду Полтавської області Жмурка П.Я. від 22 вересня 2015 року №7493/15-вих та акту службового розслідування від 16 вересня 2015 року, яким встановлено порушення нею вимог п. 2.1, 2.4, 2.11 Загальних правил поведінки державного службовця, затверджених наказом Головного управління державної служби України від 04 серпня 2010 року №214, п. 3.1 Правил поведінки працівника суду, затверджених рішенням Ради суддів України від 06 лютого 2009 №33. Стверджував, що позивачка своїми діями порушила присягу державного службовця в частині суворого дотримання Конституції та законів України та сумлінного виконання своїх обов'язків.
Наголошував на тому, що ОСОБА_1 звільнена із займаної посади правомірно у порядку передбаченому чинним законодавством, а саме: Законом України "Про судоустрій та статус суддів", Законом України "Про державну службу", Порядком проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року №950.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
14. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено що ОСОБА_1 з 24 жовтня 2008 року перебувала на посаді керівника апарату Карлівського районного суду Полтавської області.
15. Наказом голови Карлівського районного суду Полтавської області від 11 вересня 2015 року №13/ОД "Про проведення службового розслідування працівників апарату Карлівського районного суду" створено комісію з проведення службового розслідування по факту фальсифікації матеріалів цивільної справи №1608/2-689/10 стосовно працівників апарату Карлівського районного суду Полтавської області та затверджено її склад.
16. За результатами проведеного службового розслідування було складено акт від 16 вересня 2015 року, яким зокрема зафіксовано, що керівник апарату Карлівського районного суду ОСОБА_1 посприяла працівнику апарату суду ОСОБА_5, в зміні первинної позовної заяви, яка знаходилась в матеріалах цивільної справи №2-689/10, на виправлену, чим порушила п.п. 2.1, 2.4, 4.5 Загальних правил поведінки державного службовця, затверджених наказом Головного управління державної служби України від 04 серпня 2010 року №214, п.п. 3.1, 3.2 Правил поведінки працівників суду затверджених Рішенням Ради суддів України від 06 лютого 2009 року №33 та п. 7 ст. 35 Закону України "Про запобігання корупції". Своїми діями ОСОБА_1 порушила присягу державного службовця в частині суворого дотримання Конституції та законів України, а також в частині сумлінного виконання своїх обов'язків.
17. ОСОБА_1 з актом службового розслідування від 16 вересня 2015 року була ознайомлена 18 вересня 2015 року, про що свідчить її підпис на останньому аркуші вказаного акту.
18. 22 вересня 2015 року головною Карлівського районного суду Полтавської області Жмурком П.Я. на ім'я начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області Клочка Івана Олексійовича внесено подання про звільнення з посади керівника апарату Карлівського районного суду Полтавської області ОСОБА_1.
19. 28 вересня 2015 року на виконання подання голови Карлівського районного суду Полтавської області начальником Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області винесено наказ №71/К "Про звільнення ОСОБА_1.", яким звільнено ОСОБА_1, керівника апарату Карлівського районного суду Полтавської області з посади 28 вересня 2015 року за порушення Присяги державного службовця, передбаченої статтею 17 Закону України "Про державну службу", відповідно до пункту 6 статті 30 Закону України "Про державну службу". З вказаним наказом ОСОБА_1 була ознайомлена 28 вересня 2015 року про що свідчить її підпис на копії наказу, що міститься в матеріалах справи.
20. На підставі наказу начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області №71/К "Про звільнення ОСОБА_1." 28 вересня 2015 року головою Карлівського районного суду Полтавської області винесено наказ №47/ОС "Про звільнення ОСОБА_1.", яким керівника апарату Карлівського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 звільнено з посади з 29 вересня 2015 року за порушення Присяги державного службовця, передбаченої статтею 17 Закону України "Про державну службу", відповідно до пункту 6 статті 30 Закону України "Про державну службу".
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
21. Конституція України.
21.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року)
22.1. Частина третя статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
23. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» №2453-VI від 07 липня 2010 року, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
23.1. Частина третя статті 151. Начальник територіального управління Державної судової адміністрації України за поданням голови місцевого суду призначає на посаду керівника апарату місцевого суду, заступника керівника апарату місцевого суду та звільняє їх з посади, за поданням голови місцевого суду застосовує до них заохочення або накладає дисциплінарні стягнення відповідно до закону; присвоює керівнику апарату місцевого суду, його заступнику ранги державного службовця відповідно до законодавства про державну службу.
23.2. Пункт 3 частини першої статті 24. Голова місцевого суду контролює ефективність діяльності апарату суду, вносить керівникові територіального управління Державної судової адміністрації України подання про призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду та про звільнення їх з посад, а також про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства.
23.3. Частина четверта статті 152. Керівника апарату місцевого суду, його заступника призначає на посаду та звільняє з посади начальник відповідного територіального управління Державної судової адміністрації України за поданням голови місцевого суду, а керівників апаратів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду, Верховного Суду України, їх заступників - Голова Державної судової адміністрації України за поданням голови відповідного суду.
24. Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII, в (чинного на час призначення позивача на посаду керівника апарату).
24.1. Стаття 17. Громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: "Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки".
Державний службовець підписує текст Присяги, який зберігається за місцем роботи. Про прийняття Присяги робиться запис у трудовій книжці.
24.2. Пункт 6 статті 30. Крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі: відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону;
25. Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року 950 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
25.1. Пункт 1. Відповідно до цього Порядку стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування може бути проведено службове розслідування:
у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян;
у разі недодержання ними законодавства про державну службу, службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства;
на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри;
з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України "Про запобігання корупції" в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції за рішенням керівника органу, в якому працює особа, яка вчинила таке правопорушення.
За анонімними повідомленнями, заявами та скаргами службове розслідування не проводиться, крім випадків, коли анонімне повідомлення стосується порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" та наведена в ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.
25.2. Пункт 2. Рішення щодо проведення службового розслідування приймається вищими посадовими особами України, Першим віце-прем'єр-міністром України, керівником органу державної влади (посадовою особою), що призначив на посаду особу, уповноважену на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої планується проводитися службове розслідування, керівником органу, в якому працює зазначена особа.
25.3. Пункт 8. За результатами службового розслідування члени комісії складають акт, у якому зазначаються:
факти і суть звинувачень або підозри, які стали підставою для проведення службового розслідування, посада, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін служби у органі державної влади і перебування на займаній посаді особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проведено службове розслідування, результати щорічної оцінки виконання особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, покладених на неї завдань та обов'язків, види заохочення та дисциплінарного стягнення, а також ступінь участі у виконанні окремих доручень (завдань);
заяви, клопотання, пояснення та зауваження особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проведено службове розслідування, обґрунтована інформація про їх відхилення чи задоволення;
висновки службового розслідування, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, що знімають з особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, безпідставні звинувачення або підозру;
обґрунтовані пропозиції щодо усунення виявлених порушень та притягнення у разі необхідності винних осіб до відповідальності згідно із законодавством.
25.4. Пункт 9. Акт службового розслідування підписується членами комісії та подається на розгляд керівника органу державної влади (посадової особи), який прийняв рішення щодо проведення службового розслідування, в одному примірнику.
Перед поданням на розгляд з актом службового розслідування ознайомлюються особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проведено службове розслідування, та керівник органу, в якому вона працює.
25.5. Абзац другий пункту 10. За результатами розгляду керівник органу державної влади (посадова особа), який прийняв рішення щодо проведення службового розслідування, приймає в десятиденний термін з дати надходження акта службового розслідування відповідне рішення, з яким ознайомлюється особа, стосовно якої проводилося службове розслідування.
V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
26. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
27. Аналізуючи вищенаведені положення законодавства та обставини справи, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.
28. Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 не заперечувалися факти, що були встановлені службовим розслідуванням.
29. Матеріалами справи підтверджується, що у липні 2015 року ОСОБА_1 надала вказівку старшому секретарю канцелярії Карлівського районного суду Полтавської області ОСОБА_6 на винесення з архіву без відповідних заяв цивільної справи №2-689/10 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про розірвання шлюбу. Після цього позивач у власному службовому кабінеті обговорила з ОСОБА_5 необхідність визначення для останньої місця проживання її неповнолітньої доньки разом з матір'ю та надала дозвіл ОСОБА_5 внести зміни до прохальної частини позовної заяви про розірвання шлюбу у цивільній справі №2-689/10 і замінити первісну позовну заяву на виправлену шляхом перешивання матеріалів справи. В приміщенні Карлівського районного суду Полтавської області ОСОБА_5 роздрукувала позовну заяву зі зміненою прохальною частиною і перешила матеріали справи №2-689/10, замінивши аркуш справи №2, де містилась первісна позовна заява на новий, куди було внесено додаткову вимогу, а саме: визначити місце неповнолітньої доньки ОСОБА_9 за мною ОСОБА_7.
30. Після цього, позивач поставила штамп вхідної кореспонденції Карлівського районного суду Полтавської області на заміненій позовній заяві і власноручно заповнила його шляхом внесення дати надходження первісної позовної заяви - 16 квітня 2010 року та номера вхідної кореспонденції - 2082.
31. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що вчиненні позивачем дії є порушенням Присяги державного службовця, що є підставою для припинення державної служби відповідно до пункту 6 статті 30 Закону України «Про державну службу».
32. Посилання касатора на те, що призначення службового розслідування було здійснено невідповідною посадовою особою, колегія суддів Верховного Суду вважає необґрунтованими, з огляду на таке.
33. За змістом пункту 2 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року 950, рішення щодо проведення службового розслідування приймається керівником органу державної влади, що призначив посаду особу, стосовно якої планується проводитися службове розслідування, керівником органу, в якому працює зазначена особа.
34. Повноваження голови місцевого суду, визначені у статті 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до яких він має право вносити керівникові територіального управління Державної судової адміністрації України подання про призначення на посаду керівника апарату суду та про звільнення його з посади, а також про застосування до керівника апарату суду заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства.
35. Матеріали справи свідчать про те, що службове розслідування, призначене наказом голови Карлівського районного суду Полтавської області від 11 вересня 2015 року №13/од, було проведено щодо перевірки факту фальсифікації цивільної справи, а не стосовно позивача. В подальшому за результатами вказаного службового розслідування, 22 вересня 2015 року головою Карлівського районного суду Полтавської області Жмурком П.Я. на ім'я начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області Клочка Івана Олексійовича внесено подання про звільнення з посади керівника апарату ОСОБА_1.
36. Аналіз наведених правових норм та обставин даної справи, дає підстави для висновку, що при винесенні оскаржуваного наказу та подання про звільнення позивача голова Карлівського районного суду Полтавської області діяв в межах повноважень, наданих йому законодавством України.
37. Крім того, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про безпідставність доводів позивача про те, що наказ від 11 вересня 2015 року №13/од «Про створення комісії для проведення службового розслідування по факту фальсифікації матеріалів цивільної справи №1608/2-689/10» був прийнятий головою суду під час свого відрядження, що є порушення вимог наказу Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року №59 «Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордоном», оскільки наведений нормативний акт не містить заборони щодо прийняття керівником органу державної влади рішень під час перебування у короткостроковому відрядженні в межах України.
38. Згідно зі статтею 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
39. З урахуванням викладеного, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
40. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
2. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2016 року справі №816/4474/15- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Г. Стрелець
Судді О. В. Білоус
І. Л. Желтобрюх