Головуючий І інстанції: І.С. Шевяков
26 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 1640/3001/18
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Старостіна В.В.
суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С.
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 по справі № 1640/3001/18, повний текст складено 08.10.2018, за адресою: вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039
за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2
до Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області третя особа Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
29 серпня 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області від 17.05.2018 року за № 746 про відмову в наданні погодження з надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність за межами населеного пункту ОСОБА_1, ОСОБА_2;
- зобов'язати Скороходівську селищну раду Чутівського району Полтавської області надати дозволи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність орієнтованою площею по 2,00 га кожному для ведення особистого селянського господарства на територій Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області.
В обґрунтування позовних вимог зазначили, що відповідачем безпідставно відмовлено у наданні їм погоджень на видачу дозволів на розробку проектів землеустрою на земельні ділянки площею 2,00 га - для ведення особистого селянського господарства на території Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області. Так, відповідач, відмовляючи у наданні згаданих погоджень на видачу дозволів, посилався на п. 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування", ст. 118 Земельного Кодексу України, на Стратегію удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, не зазначивши чіткі підстави для такої відмови, передбачені нормами земельного законодавства. На думку позивачів ними виконані всі вимоги чинного законодавства для отримання вказаних погоджень, у той час як відмова відповідача у їх наданні не ґрунтується на нормах закону. Отже оскаржуване рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню. Як наслідок, просили суд зобов'язати Скороходівську селищну раду Чутівського району надати їм дозволу на розрозбку проекту землеустрою, стверджуючи, що на момент розгляду адміністративної справи відповідні повноваження вже перейшли до селищної ради внаслідок передачі відповідних земельних угідь до комунальної власності.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області від 17.05.2018 року за № 746 про відмову в наданні погодження з надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність за межами населеного пункту громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце судового засідання були повідомлені своєчасно та належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасникв справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем, Скороходівською селищною радою Чутівського району Полтавської області, подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, згідно якого відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області із заявами про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Скороходівської селищної ради Чутівського району району Полтавської області за межами населеного пункту.
У своїх листах від 06.02.2018 року № 845/0/26-18 ОСОБА_1, та від 06.02.2018 року № 844/0/26-18 ОСОБА_2, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області повідомило, що після завершення передачі відповідних земель до комунальної власності, порушені у заявах питання будуть вирішуватись виключно Скороходівською територіальною громадою.
Разом з цим, 03 травня 2018 року ГУ Держгеокадастру у Полтавській області направило листа до відповідача з проханням висловити позицію сільської ради, виключно на пленарних засіданнях, щодо надання дозволів на розробку проектів землеустрою, з поміж інших, ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Скороходівська селищна рада, розглянувши лист ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, на 20 позачерговій сесії восьмого скликання прийняла рішення від 17.05.2018 року № 746, яким відмовила у погодженні надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, зокрема, гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Позивачі, вважаючи, що відповідним рішенням Скороходівської селищної ради порушені їх права, звернулись до суду з даним позовом.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області від 17.05.2018 № 746 ґрунтуються на фактичних обставинах, які не відповідають дійсності, а відтак підлягають скасуванню, а вимога позивачів щодо зобов'язання надати їм дозволи на розробку проектів землеустрою є передчасною.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до приписів статті 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.
Згідно із пунктом тридцять четвертим статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. Тобто, способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади з регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесією.
Частинами першою і другою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України /у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/ громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Відповідно до статті 118 Земельного кодексу України, що визначає порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, при цьому зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.
Матеріалами справи встановлено, що у період, коли позивачі звернулись до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області зі заявами про надання дозволу на розробку проектів землеустрою, відповідні земельні ділянки перебували у державній власності.
Для надання відповідного дозволу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області звернулося для отримання погодження щодо надання дозволів на розробку проектів землеустрою до Скороходівської селищної ради Чутівського району, де знаходилися відповідні земельні ділянки.
Підставою для відмови селищною радою у наданні відповідних погоджень стала відсутність необхідних відповідно до статті 118 Земельного кодексу України картографічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельних ділянок.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до наявних в матеріалах справи копій заяв про надання документів, представник позивачів 16 травня 2018 року надав до центру надання адміністративних послуг Скороходівської селищної ради картографічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельних ділянок.
Однак вказані картографічні матеріали не були подані на розгляд 20 позачергової сесії 8 скликання Скороходівської селищної ради, що й стало підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач, фактично маючи в розпорядженні запитувані картографічні матеріали, протиправно відмовив у погодженні надання дозволів на розробку проектів землеустрою позивачам, з підстав відсутності цих матеріалів.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області від 17 травня 2018 року № 746 ґрунтується на фактичних обставинах, які не відповідають дійсності, а відтак - є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача надати дозволи на розробку проекту землеустрою позивачам, колегія суддів зазначає наступне.
Повноваження приймати рішення щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою перейшли до Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області тільки 30 липня 2018 року, з моменту передачі відповідних земельних угідь до комунальної власності.
Правовідносини з надання дозволів на розробку проекту землеустрою, які є предметом судового розгляду, склалися у позивачів з ГУ Держгеокадастру у Полтавській області. Вимоги до останнього не заявлені. На момент існування спірних правовідносин, що є предметом судового розгляду, повноваження у селищної ради з прийняття відповідних рішень були відсутні.
Рішення суду про зобов'язання відповідача прийняти певне рішення чи про зобов'язання його ж вчинити певні дії може бути тільки наслідком встановлення судом порушення права позивача невірним (незаконним) рішенням/дією, або ж допущеною протиправно бездіяльністю.
Колегія суддів зазначає, що для реалізації Скороходівською селищною радою Чутівського району своїх повноважень з розпорядження землями комунальної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за отриманням дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на територій Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області, необхідно звернутись до відповідача безпосередньо з відповідною заявою та документами, передбаченими статтею 118 Земельного кодексу України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна вимога про зобов'язання надати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га на території Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області, є передчасною і задоволенню не підлягає.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено положення нормативних актів та дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визначе, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та працесуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 по справі № 1640/3001/18 залишити без змін
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
.
Головуючий суддя В.В. Старостін
Судді А.О. Бегунц С.С. Резнікова
Повний текст постанови складено 30.11.2018.