Іменем України
30 листопада 2018 року
м. Київ
справа № 826/10602/18
адміністративне провадження № К/9901/63988/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення осіб касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.07.2018р. (суддя - Амельохін В.В.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2018р. (судді - Собків Я.М., Кобаль М.І., Петрик І.Й.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
У липні 2018 року позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив:
- визнати протиправними, нечинними, та скасувати всі наявні станом на дату набрання рішенням суду по цій справі законної сили, досудові солідарні вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до пов'язаних осіб (громадян України та іноземців) банків, що ліквідуються;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб утриматися від пред'явлення досудових солідарних вимог до пов'язаних осіб (громадян України та іноземців) банків, що ліквідуються;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, поштовим відправленням з описом та з повідомленням про вручення, повідомити кожну пов'язану особу (громадянина України та іноземця) банків, що ліквідуються, якій до дати набрання рішенням суду по цій справі законної сили, було пред'явлено досудові солідарні вимоги, про визнання судом таких вимог протиправними та нечинними, та їх скасування, з наданням суду доказів надсилання таких повідомлень;
- визнати протиправними, нечинними та скасувати всі наявні станом на дату набрання рішенням суду по цій справі законної сили, позовні заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо солідарних вимог до пов'язаних осіб (громадян України та іноземців) банків, що ліквідуються;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (в тому числі через представників/адвокатів) утриматися від пред'явлення позовних заяв щодо солідарних вимог до пов'язаних осіб (громадян України та іноземців) банків, що ліквідуються;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відмовитися від солідарних позовних вимог до пов'язаних осіб (громадян України та іноземців) банків, що ліквідуються, шляхом подання до відповідних судів у встановленому порядку належних окремих письмових заяв про відмову від позову, з наданням суду доказів вчинення цих дій;
- визнати протиправними, нечинними та скасувати всі наявні станом на дату набрання рішенням суду по цій справі законної сили, апеляційні та касаційні скарги, подані адвокатами (представниками) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за судовими справами щодо солідарних позовних вимог Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до пов'язаних осіб (громадян України та іноземців) банків, що ліквідуються;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб утриматися від пред'явлення через адвокатів (представників) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб апеляційних та касаційних скарг за судовими справами щодо солідарних позовних вимог Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до пов'язаних осіб (громадян України та іноземців) банків, що ліквідуються;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, через відповідних адвокатів (представників) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відмовитися від апеляційних та касаційних скарг за судовими справами щодо солідарних вимог Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до пов'язаних осіб (громадян України та іноземців) банків, що ліквідуються, шляхом заявлення до відповідних судів у встановленому порядку належних клопотань про відмову від апеляційної/касаційної скарги, з наданням суду доказів вчинення цих дій;
- визнати протиправними, нечинними та скасувати всі наявні станом на дату набрання рішенням суду по цій справі законної сили, індивідуальні (персональні) досудові вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до пов'язаних осіб (громадян України та іноземців) банків, що ліквідуються, які починаючи з 08.03.2015р. вже не є пов'язаними особами відповідних банків;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб утриматися від пред'явлення індивідуальних (персональних) досудових вимог до пов'язаних осіб (громадян України та іноземців) банків, що ліквідуються, які починаючи з 08.03.2015р. вже не є пов'язаними особами відповідних банків;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, поштовим відправленням з описом та з повідомленням про вручення, повідомити кожну пов'язану особу (громадянина України та іноземця) банків, що ліквідуються, яка починаючи з 08.03.2015р. вже не є пов'язаною особою відповідного банку, та якій до дати набрання рішенням суду по цій справі законної сили було пред'явлено індивідуальні (персональні) досудові вимоги, про визнання судом цих вимог протиправними та нечинними, та їх скасування, з наданням суду доказів надсилання таких повідомлень;
- визнати протиправними, нечинними та скасувати всі наявні станом на дату набрання рішенням суду по цій справі законної сили, індивідуальні (персональні) позовні заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо вимог до пов'язаних осіб (громадян України та іноземців) банків, що ліквідуються, які починаючи з 08.03.2015р. вже не є пов'язаними особами відповідних банків;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (в тому числі через представників/адвокатів) утриматися від пред'явлення індивідуальних (персональних) позовних заяв щодо вимог до пов'язаних осіб (громадян України та іноземців) банків, що ліквідуються, які починаючи з 08.03.2015р. вже не є пов'язаними особами відповідних банків;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відмовитися від індивідуальних (персональних) позовних вимог до пов'язаних осіб (громадян України та іноземців) банків, що ліквідуються, які починаючи з 08.03.2015р. вже не є пов'язаними особами відповідних банків, шляхом подання до відповідних судів у встановленому порядку належних окремих письмових заяв про відмову від позову, з наданням суду доказів вчинення цих дій;
- визнання протиправними, нечинними та скасувати всі наявні станом на дату набрання рішенням суду по цій справі законної сили, апеляційні та касаційні скарги, подані адвокатами (представниками) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за судовими справами щодо індивідуальних (персональних) позовних вимог Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до пов'язаних осіб (громадян України та іноземців) банків, що ліквідуються, які починаючи з 08.03.2015р. вже не є пов'язаними особами відповідних банків;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб утриматися від пред'явлення через адвокатів (представників) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб апеляційних та касаційних скарг за судовими справами щодо індивідуальних (персональних) позовних вимог Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до пов'язаних осіб (громадян України та іноземців) банків, що ліквідуються, які починаючи з 08.03.2015р. вже не є пов'язаними особами відповідних банків;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, через відповідних адвокатів (представників) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відмовитися від апеляційних та касаційних скарг за судовими справами щодо індивідуальних (персональних) вимог Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до пов'язаних осіб (громадян України та іноземців) банків, що ліквідуються, які починаючи з 08.03.2015р. вже не є пов'язаними особами відповідних банків, шляхом заявлення до відповідних судів у встановленому порядку належних клопотань про відмову від апеляційної/касаційної скарги, з наданням суду доказів вчинення цих дій;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб забезпечити належне та в повному обсязі виконання адвокатами та іншими представниками Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення суду по цій справі, з набранням ним законної сили.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.07.2018р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу п'ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, а саме - сплати судового збору в повному обсязі та надання доказів того, що позивач має право на звернення до суду з даним позовом в інтересах громадян України та іноземців.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.07.2018р. відмовлено в задоволенні клопотання позивача про зменшення розміру сплати судового збору.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.07.2018р., яка залишена без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2018р., позовну заяву повернуто позивачу.
З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився позивач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм процесуального права просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що законом йому надано право звертатись до суду, якщо майновим інтересам іншої особи загрожує небезпека настання невигідних для неї майнових наслідків, тобто особа має право без доручення вчинити дії, спрямовані на їх попередження, усунення або зменшення. Так, у поданій позовній заяві ним вказано, що майновим інтересам пов'язаних з банками осіб загрожує небезпека настання невигідних для них майнових наслідків, а тому позов пред'явлено потерпілим для припинення протиправних дій відповідача і як наслідок поновлення прав та свобод усіх відповідних осіб.
Крім того, посилається на те, що судами протиправно не враховано його майновий стан згідно Закону України «Про судовий збір» та помилково зроблено висновок про те, що позовна заява подана в інтересах третіх осіб - громадян України та іноземців, які не звільнені від сплати судового збору.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін. Посилається на те, що позовна заява повинна містити конкретний перелік осіб, на захист яких ініційовано судове провадження. Вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено в задоволенні клопотання про зменшення розміру судового збору, оскільки позивачем не доведено факту звільнення осіб, в інтересах яких подано даний позов, від сплати судового збору.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Статтею 160 КАС України встановлені вимоги до позовної заяви.
Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 162 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно пункту 1 частини 1 цієї статті позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що така не відповідає вимогам, встановленим статтями 5, 160, 161 КАС України, оскільки до неї не додано документа про сплату судового збору та не надано доказів того, що позивач має право звертатися до суду із даним позовом, який заявлений в інтересах громадян України та іноземців.
Інших недоліків позовної заяви в ухвалі не зазначено.
Відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали суду від 16.07.2018р. про залишення позовної заяви без руху позивачем отримано 21.07.2018р.
25.07.2018р. позивач звернувся до суду із клопотанням про зменшення розміру судового збору.
В обгрунтування клопотання посилався на те, що його майновий стан у 2017 - 2018 роках не дає можливості та фінансової спроможності сплатити судовий збір у визначеному судом розмірі. Зазначив, що є безробітним і наразі не має сталого джерела доходу, не отримує і допомогу по безробіттю.
Цього ж дня позивачем подано до суду інше клопотання, в якому позивач з метою усунення решти недоліків позовної заяви, посилався на те, що ним у позовній заяві детально викладено відповідно до положень частини першої статті 1158 Цивільного кодексу України підставу звернення до суду із даним позовом, зокрема, оскільки майновим інтересам пов'язаних з банками осіб загрожує небезпека настання невигідних для них майнових наслідків.
У поданому клопотанні позивачем наведено обгрунтування щодо не встановлення у статті 55 КАС України такого обов'язку, як звернення фізичних або юридичних осіб до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб, та обов'язку надання при цьому визначених законом відповідних підтверджуючих доказів, а тому вимога суду першої інстанції є необґрунтованою і порушує закон.
Відмовляючи в задоволенні клопотання про зменшення розміру судового збору, суд першої інстанції виходив з того, що позивач фактично звертається до суду в інтересах третіх осіб, які не звільнені від сплати судового збору, а в матеріалах справи не міститься доказів наявності у нього права на звернення до суду в інтересах громадян України та іноземців.
Повертаючи позовну заяву позивачу у зв'язку із неусуненням її недоліків, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не сплачено судовий збір у розмірі 12684,40 грн та не надано доказів підстави звернення до суду з даним позовом, а отже недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, не усунуто.
Такі висновки судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів вважає передчасними з наступних мотивів.
Так, із змісту позовної заяви вбачається, що її подано на захист як інтересів позивача, так і на захист інтересів інших осіб, при цьому позивачем частково оплачено судовий збір і одночасно заявлено клопотання про зменшення його розміру з посиланням на майновий стан, який не дозволяє сплатити його в розмірі, який визначив суд.
Позивачем надано докази на підтвердження свого майнового стану станом на 2017 - 2018 роки, однак судами під час вирішення питання прийняття позовної заяви такі документи враховані не були.
За таких обставин відмову судів у зменшенні розміру судового збору лише з тих підстав, що позовну заяву подано в інтересах інших осіб не можна визнати обґрунтованою.
Також не можна визнати обґрунтованими висновки судів про те, що позивачем не зазначено закон, яким передбачено право звертатись до суду з таким позовом, оскільки доводи позовної заяви свідчать, що у ній заявлено вимоги також і на захист прав самого позивача.
Враховуючи наведені обставини, а також те, що інших недоліків позовної заяви судом першої інстанції не виявлено та в ухвалі про залишення її без руху не зазначено, а тому колегія суддів вважає передчасним рішення судів попередніх інстанцій про повернення позовної заяви в цілому.
Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Враховуючи викладене, оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню із направленням справи для продовження розгляду.
Керуючись статтями 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.07.2018р. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2018р. скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
Т.О. Анцупова
В.М. Кравчук