33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"27" листопада 2018 р. м. Рівне Справа № 918/643/18
Господарський суд Рівненської області у складі судді Бережнюк В.В. розглянувши матеріали позовної заяви від 01.10.2018 р.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЕРТ 1520"
до відповідача Приватного підприємства "Завод обробки каменю"
про стягнення заборгованості в сумі 117 933,40 грн.
Секретар судового засідання: Сідлецька Ю.Р.
представники сторін:
від позивача : Шевчук О.С.
від відповідача : Мороз С.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНЕРТ 1520" звернулося в Господарський суд Рівненської області із позовом до Приватного підприємства "Завод обробки каменю" про стягнення заборгованості в сумі 117 933,40 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив умови укладеного договору поставки № 48 в частині оплати за поставлену щебеневу продукцію.
Ухвалою від 05.10.2018 р. розгляд справи призначено на 01.11.2018 р.
Ухвалою від 01.11.2018 р. розгляд справи було відкладено на 27.11.2018 р.
27 листопада 2018 року через канцелярію суду надійшла заява, підписана уповноваженими особами позивача та відповідача про затвердження судом мирової угоди на суму боргу 115933,40 грн., укладеної у процесі розгляду справи, також подали примірник підписаної сторонами мирової угоди від 27 листопада 2018 року.
Крім того, до клопотання про затвердження мирової угоди було надано доказ сплати відповідачем 2000,00 грн. за щебеневу продукцію у якості погашення боргу перед позивачем по договору поставки № 48.
Таким чином станом на 27.11.2018 р. відсутній предмет спору в частині позовних вимог про стягнення 2000,00 грн.
Представники сторін в судовому засіданні 27.11.2018 р. підтримали заяву про затвердження мирової угоди, просили суд її задовольнити.
Суд, розглянувши подану заяву та текст мирової угоди, встановив.
Відповідно до ч. 7 ст. 46 ГПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 192 ГПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
Укладення мирової угоди, як способу реалізації процесуальних прав, закріплених у вказаних вище процесуальних нормах, є правом сторони, яке, відповідно до процесуального Закону, неможливо реалізувати тільки за наявності умов - якщо такі дії суперечать законодавству, або це призводить до порушення чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.
Умови мирової угоди мають бути викладені чітко та недвозначно з тим, щоб не виникало неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання. Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини твердо врегульовано законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.
Дослідивши текст поданої мирової угоди, судом встановлено, що її умови стосуються прав та обов'язків сторін щодо предмету позову. Мирова угода укладена в інтересах сторін, не зачіпає інтересів третіх осіб і не суперечить вимогам чинного законодавства. Відтак підлягає затвердженню.
Відповідно до ч. 4 ст. 192 ГПК України укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 193 ГПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".
Пунктами 2 та 7 ч. 1 ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору, та якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.
Відповідно до частини 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
У зв'язку із затвердженням мирової угоди від 27.11.2018 року на суму боргу 115 933,40 грн., та відсутністю предмету спору у частині стягнення 2000,00 грн. суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі № 918/643/18.
Крім того, представник позивача подав клопотання про повернення 50% сплаченої суми судового збору, що складає 884, 50 грн., на підставі ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір".
Частиною 4 статті 231 ГПК України зазначено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Частиною 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи викладене, судовий збір, сплачений позивачем в розмірі 884,50 грн. підлягає поверненню.
Керуючись частиною 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 46, 192, 193, 231, 233, 235 ГПК України, суд-
1. Затвердити мирову угоду від 27 листопада 2018 року, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНЕРТ 1520" та Приватним підприємством "Завод обробки каменю" у наступній редакції:
" Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНЕРТ 1520», в особі директора ОСОБА_4, що діє на підставі Статуту (далі -"Стягувач") та, Приватне підприємство «Завод обробки каменю», в особі директора ОСОБА_5, що діє на підставі Статуту (надалі іменується "Боржник"), що є сторонами у справі №918/643/18, яка знаходиться у провадженні судді Бережнюк В.В. Господарського суду Рівненської області, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЕРТ 1520» до Приватного підприємства «Завод обробки каменю» про стягнення заборгованості домовились про укладення мирової угоди на таких умовах:
1. Боржник визнає, що його заборгованість перед Стягувачем на момент укладення цієї Мирової угоди, становить 115 933 (сто п'ятнадцять тисяч дев'ятсот трицять три) гривні 40 копійок, та 50 відсотків сплаченого судового збору в сумі 884 (вісімсот вісімдесят чотири) гривні 70 копійок.
2. Боржник гарантує, що частину заборгованості, яка дорівнює 35 % від суми боргу в розмірі 40 576 (сорок тисяч п'ятсот сімдесят шість) гривень 69 копійок, та 884 (вісімсот вісімдесят чотири) гривні 70 копійок судового збору буде сплачено Стягувачу до 26.12.2018 року з моменту укладення цієї Мирової Угоди.
3. Боржник гарантує, що до 31.01.2019 року з моменту затвердження цієї Мирової угоди судом, частина заборгованості буде сплачена Стягувачу, в розмірі 40% від суми боргу в розмірі 46 373 (сорок шість тисяч триста сімдесят три) гривні 36 копійок.
4. Боржник гарантує, що до 28.02.2019 року з моменту затвердження цієї Мирової угоди судом, частина заборгованості буде сплачена Стягувачу, в розмірі 25 % від суми боргу в розмірі28 983 (двацять вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят три) гривні 35 копійок.
5. Стягувач заявляє, що з моменту підписання цієї Мирової угоди та у випадку належного її виконання не матиме жодних майнових претензій до Боржника з приводу заборгованості, погашення якої є предметом цієї Мирової Угоди.
6. Боржник і Стягувач домовилися, що будь-які витрати, що виникатимуть чи можуть виникнути після затвердження судом умов цієї Мирової угоди, покладаються на Боржника.
7. Боржник і Стягувач заявляють, що ні в процесі укладення цієї Мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі й держави.
8. Боржник перераховує горошові кошти Стягувану на розрахунковий рахунок №26008540043, відкритий в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, ЄДРПОУ 40000624, ІПН НОМЕР_3.
9. Ухвала Господарського суду Рівненської області про затвердження даної мирової угоди є виконавчим документом згідно з пунктом 2 частини другої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження».
10. Адреси, банківські реквізити та підписи сторін:
Стягувач Боржник
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНЕРТ 1520» 11500, Житомирська обл., м. Коростень, вул. І.Франка, буд. 3-Б ЄДРПОУ 40000624 ІПН НОМЕР_3 Тел./факс НОМЕР_1, НОМЕР_2 Е-mail: АДРЕСА_1Приватне підприємство «Завод обробки каменю» 33002, м. Рівне, вул. Осипова, 25/2 ЄДРПОУ 35308229 ІПН 353082217162 тел. 050-432-86-98 тел. 098-259-17-88 E-mail: 6445891@gmail.com
___________________ ___________________
(підпис та печатка) (підпис та печатка) "
2. Закрити провадження у справі №918/643/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЕРТ 1520" до Приватного підприємства "Завод обробки каменю" про стягнення заборгованості в сумі 117 933,40 грн.
3. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" дана ухвала є виконавчим документом та набирає чинності з дати її прийняття - 27.11.2018 року.
4. Дана ухвала може бути пред'явлена до примусового виконання через органи Державної виконавчої служби України, в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" протягом дії мирової угоди та з урахуванням трирічного строку пред'явлення виконавчих документів до виконання, встановленого ст.12 Закону України "Про виконавче провадження".
5. Стягувачем за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНЕРТ 1520" (11500, Житомирська обл., м. Коростень, вул. І.Франка, буд. 3-Б, ЄДРПОУ 40000624).
6. Боржником за даною ухвалою є Приватне підприємство "Завод обробки каменю" (33002, м. Рівне, вул. Осипова, 25/2, ЄДРПОУ 35308229).
7. Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНЕРТ 1520" (11500, Житомирська обл., м. Коростень, вул. І.Франка, буд. 3-Б, ЄДРПОУ 40000624) - 884,50 грн. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №595 від 27.09.2018 року, оригінал якого знаходиться у матеріалах справи №918/643/18.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду України в порядку ст.ст. 254-259 ГПК України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: https://court.gov.ua/sud5019/.
Суддя Бережнюк В.В.