30 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 816/453/18
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: П'янової Я.В.
суддів: Кононенко З.О. , Чалого І.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 (головуючий суддя К.І. Клочко, м. Полтава, повний текст складено 22.10.18 р.) по справі № 816/453/18
за позовом ОСОБА_1
до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області
про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
26.09.2018 року ОСОБА_1 (далі - заявник, ОСОБА_1) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з заявою в порядку статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у якій заявник просив:
- визнати бездіяльність Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо не здійснення виплати ОСОБА_1 компенсації в сумі 363836,80 грн. на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.03.2018 року протиправною;
- вчинити дії щодо вжиття Полтавським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області заходів про виплату ОСОБА_1 компенсації в сумі 363836,80 грн. на підставі судового рішення щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи повідомити Полтавський окружний адміністративний суд та ОСОБА_1 не пізніше двадцяти днів з дня надходження окремої ухвали щодо виплати компенсації;
- надіслати ухвалу на адресу Пенсійного фонду України для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону в частині невиплати позивачу компенсації в сумі 363836,80 грн. Про вжиті заходи повідомити Полтавський окружний адміністративний суд та ОСОБА_1 не пізніше двадцяти днів з дня надходження окремої ухвали щодо виплати компенсації;
- зобов'язати Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області подати до суду у двадцятиденний строк з моменту набрання ухвали законної сили звіт про виконання рішення суду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання подати звіт про виконання рішення суду - залишено без задоволення.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нову, якою заяву в порядку статей 382, 383 КАС України задовольнити.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до ч. 5 ст. 383 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Матеріалами справи підтверджено, що 09 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, в якій просив:
- визнати протиправною відмову Полтавського ОУПФУ у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії;
- зобов'язати Полтавське ОУПФУ здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії згідно постанови Апеляційного суду Полтавської області від 23.03.2011 за періоди з 28.10.2005 по 31.12.2007, з 22.05.2008 по 27.10.2009 та з 28.10.2009 по 22.11.2017;
- зобов'язати Полтавське ОУПФУ подати протягом п'ятнадцяти днів з дня набрання рішення законної сили звіт про виконання судового рішення.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.03.2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. І. Мазепи, 30, м. Полтава, Полтавська область, 36040, код ЄДРПОУ 40383769) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю.
Визнано протиправною відмову Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 07 лютого 2018 року №49/Д-14 у виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії.
Зобов'язано Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії на підставі постанови Апеляційного суду Полтавської області від 23.03.2011 у справі №22а-3655/2011 за періоди з 28.10.2005 по 31.12.2007, з 22.05.2008 по 27.10.2009 та з 28.10.2009 по 22.11.2017.
Вищезазначене судове рішення набрало законної сили 14.05.2018 року (а.с. 81, 82).
10.07.2018 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до боржника - Полтавського об'єднаного управління ПФУ Полтавської області (далі - ПО УПФУ) надати відповідно до рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.03.2018 року по справі №816/453/18 розрахунок індексу споживчих цін для визначення суми компенсації, суму нарахованої компенсаційної виплати та провести виплату нарахованої компенсації.
Полтавське об'єднане УПФУ Полтавської області листом від 13.07.2018 року за №16300/08-12 повідомило заявника, що його заява направлена за належністю до Управління з координації та контролю за виплатою пенсій Головного управління ПФУ в Полтавській області.
На звернення заявника до Управління з координації та контролю за виплатою пенсій Головного управління ПФУ в Полтавській області останнє листом від 31.07.2018 року за № Д-38/091-22/1 повідомило про нарахування компенсаційної виплати в сумі 363836,80 грн. відповідно до рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.03.2018 року по справі №816/453/18.
15.08.2018 року ОСОБА_1 звернувся до боржника - ПО УПФУ Полтавської області про виплату компенсації за втрату частини доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.03.2018 року в сумі 363 836,80 грн. та надав листа Управління з координації та контролю за виплатою пенсій від 31.07.2018 року за № Д-38/091-22/1 про нарахування компенсаційної виплати.
В свою чергу, на теперішній час виплата компенсації за втрату частини доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.03.2018 року в сумі 363 836,80 грн. не здійснена.
Листом від 14.09.2018 року № 582/Д-14 боржник повідомив заявника про те, що компенсація втрати частини грошових доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, буде виплачена за наявності фінансування.
Вважаючи, що відповідач фактично не виконав рішення суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною заявою.
Залишаючи без задоволення заяву ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що виплата ОСОБА_1 компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії на підставі постанови Апеляційного суду Полтавської області від 23.03.2011 у справі №22а-3655/2011 є передчасною, оскільки на даний час не виплачено основний розмір пенсії, присуджений за рішенням №22а-3655/2011.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією й законами України.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Колегія суддів вважає за необхідне зауважити на те, що Конституційний Суд України, розглядаючи справу N 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).
Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються (ч. 2 ст. 383 КАС України).
Заяву, зазначену в частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду (ч. 4 ст. 383 КАС України).
З системного аналізу вищевказаних положень Закону, колегія суддів дійшла висновку про виокремлення у окремі статті таких видів судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).
Законодавець, розмежовуючи види судового контролю за виконанням судового рішення, тим самим розділив і види заяв, з якими звертається позивач до суду та, відповідно, - наявність чи відсутність вимог до оформлення кожної з них.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 16.10.2018 року по справі №556/2081/17.
Щодо вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області та зобов'язання вжити відповідні заходи в порядку ст. 383 КАС України, колегія суддів зауважує на таке.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.03.2018 року у справі № 816/453/18 зобов'язано Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії на підставі постанови Апеляційного суду Полтавської області від 23.03.2011 у справі №22а-3655/2011 за періоди з 28.10.2005 по 31.12.2007, з 22.05.2008 по 27.10.2009 та з 28.10.2009 по 22.11.2017.
Вищезазначене судове рішення набрало законної сили 14.05.2018 року (а.с. 81, 82).
На виконання вимог чинного законодавства, Полтавським окружним адміністративним судом 05.06.2018 року видано виконавчий лист про справі № 816/453/18.
На підставі заяви стягувача та зазначеного виконавчого листа старшим державним виконавцем 13.06.2018 року відкрито виконавче провадження ВП №56591830.
В постанові про відкриття виконавчого провадження ВП №56591830 зазначено про те, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
В свою чергу, боржником не дотримуються вимоги чинного законодавства щодо виплати коштів стягувачу.
При цьому, в листі від 14.09.2018 року № 582/Д-14 боржник повідомив заявника про те, що компенсація втрати частини грошових доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, буде виплачена за наявності фінансування.
Проте, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом до уваги не приймається.
Наведене узгоджується із правовою позицією Європейського суду з прав людини.
Так, у рішенні від 08.11.2005 року в справі "Кечко проти України" Європейський суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання свої зобов'язань.
Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відсутність бюджетних коштів та/або встановлення конкретних розмірів виплати коштів, передбачених Законом України "Про Державний бюджет України", не може бути підставою для невиконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Відтак, невиконання відповідачем виконавчого листа у справі №816/453/18, виданого 05.06.2018 року Полтавським окружним адміністративним судом, є бездіяльністю відповідача, яку колегія суддів визнає протиправною.
Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини Гордєєви і Гурбик проти України від 17 січня 2006 року зазначено, що державний орган не може довільно посилатись на брак коштів для оплати заборгованості, присудженої рішенням суду. Таким чином, відмовою протягом декількох років здійснити необхідні заходи для виконання остаточних судових рішень державні органи України частково позбавили положення пункту 1 статті 6 Конвенції її корисного ефекту. Цього достатньо для того, щоб Суд міг зробити висновок про те, що було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції.
Отже, відповідно до правової позиції Європейського суду, в тому числі по справі Кечко проти України (рішення від 08.11.2005р.), якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Тобто, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Матеріалами справи підтверджено, що на теперішній час рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.03.2018 року по справі № 816/453/18 фактично не виконано, а саме: виплата компенсації за втрату частини доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії в сумі 363 836,80 грн. не здійснена.
Доводи суду першої інстанції про те, що виплата ОСОБА_1 компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії на підставі постанови Апеляційного суду Полтавської області від 23.03.2011 у справі №22а-3655/2011 є передчасною, оскільки на теперішній час не виплачено основний розмір пенсії, присуджений за рішенням №22а-3655/2011, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки матеріалами справи підтверджено, що на виконання постанови Апеляційного суду Полтавської області від 23.03.2011 року у справі №22а-3655/2011 управлінням 22.11.2017 р. здійснено розрахунок та доплату пенсії пенсіонеру ОСОБА_1 у розмірі 200065,54 грн., що підтверджується випискою зі смарт-рахунку позивача (а.с. 11).
Зазначений факт відповідачем не спростовано.
Окрім того, вказані обставини встановлені рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.03.2018 року по справі № 816/453/18, яке набрало законної сили.
З огляду на викладене, колегія суддів, враховуючи приписи вищезазначених норм чинного законодавства та практику Європейського суду з прав людини, вважає, що, не виплативши заявнику компенсацію за втрату частини доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, на виконання приписів судового рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.03.2018 року по справі № 816/453/18, що набрало законної сили, відповідач порушив приписи ст. 129-1 Конституції України та ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому така бездіяльність є протиправною.
Відповідно до ч. 6 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Таким чином, враховуючи вищезазначені порушення відповідачем приписів чинного законодавства України, колегія суддів, в порядку судового контролю за виконанням обов'язкових судових рішень, з метою недопущення порушення прав сторони, на користь якої прийнято таке рішення, дійшла висновку про протиправність бездіяльності Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо не здійснення виплати ОСОБА_1 компенсації в сумі 363836,80 грн. на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.03.2018 року та зобов'язання Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області вжити заходи по виплаті ОСОБА_1 компенсації в сумі 363836,80 грн. на підставі судового рішення, а також необхідність направлення постанови суду апеляційної інстанції до відповідача для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону зі встановленням строку надання відповіді щодо виконання вказівок суду.
Колегія суддів зазначає, що в даному випадку саме такий спосіб контролю за виконанням судового рішення є ефективним та достатнім захистом порушеного права позивача.
Стосовно заяви ОСОБА_1 в частині зобов'язання Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області подати до суду у двадцятиденний строк з моменту набрання ухвали законної сили звіт про виконання рішення суду, в порядку ст. 382 КАС України, колегія суддів зауважує про те, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі взагалі не вказав підстав, з яких він відмовив у задоволенні заяви в зазначеній частині.
В свою чергу, колегія суддів зазначає, що судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт є формою забезпечення виконання судових рішень.
Відповідно до ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.03.2018 року на відповідача не було покладено обов'язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, а у задоволенні відповідної вимоги позивача у позовній заяві - відмовлено.
Таким чином, питання застосування судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судом у межах розгляду даної справи вже вирішувалось.
З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заяви позивача в частині встановлення відповідачу строку для подання звіту про виконання рішення суду.
Згідно з ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 312 КАС України).
Переглянувши ухвалу суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що через невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з прийняттям судового рішення про часткове задоволення заяви позивача.
Керуючись ст.ст. 242, 249, 250, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 по справі № 816/453/18 скасувати.
Прийняти постанову, якою заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо не здійснення виплати ОСОБА_1 компенсації в сумі 363836,80 грн. на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.03.2018 року протиправною.
Зобов'язати Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області вжити заходи по виплаті ОСОБА_1 компенсації в сумі 363836,80 грн. на підставі судового рішення.
В задоволенні іншої частини заяви ОСОБА_1 - відмовити.
Направити копію судового рішення на адресу Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Встановити строк один місяць з дня прийняття судового рішення для надання відповіді щодо виконання вказівок суду, що містяться в ньому.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді З.О. Кононенко І.С. Чалий