Справа № 826/23035/15 Суддя (судді) першої інстанції: Каракашьян С.К.
29 листопада 2018 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Епель О.В.,
Федотова І.В.,
при секретарі судового засідання Гужві К.М.,
за участю представників учасників справи:
від позивача - Кулаков В.В.,
від відповідача - Косинська О.М.,
від третьої особи - ОСОБА_5, ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної архітектурно-будівельної інспекції України, ОСОБА_5 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: ОСОБА_5 про визнання дій протиправними та скасування припису
Публічне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд" звернулось до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки та скасування припису від 28.08.2015.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2018 року адміністративний позов задоволенно частково. Визнано протиправним та скасовано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 28.08.2015, виданий Департаментом Державної архітектурно - інспекції у м.Києві Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд". В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, відповідач та третя особи подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення помилково застосував норми матеріального права та неповно з'ясував обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті.
Позивачем подано відзив на апеляційні скарги, в якому останній просить залишити скарги без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Крім того, у відзиві на апеляційні скарги позивач звертав увагу суду, що замовником будівництва вже отримано сертифікат, який засвідчує відповідність об'єкта, який перевірявся відповідачем по АДРЕСА_2 у Шевченківському районі міста Києва, вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Вказаний об'єкт (житловий будинок з вбудовано - прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом) прийнятий в експлуатацію та в ньому проживають мешканці.
Наведені обставини, на думку позивача, вкотре підтверджують безпідставність прийнятого відповідачем припису, та спростовує доводи апеляційних скарг третьої особи та відповідача.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, 28.08.2015 посадовою особою Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у місті Києві на підставі колективного звернення мешканців будинків АДРЕСА_1 було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил щодо об'єкта "Будівництво житлового будинку з вбудовано - прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом" по АДРЕСА_2 у Шевченківському районі міста Києва.
За результатом проведеної перевірки встановлено порушення пункту 3 частини четвертої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме:
- невиконання вимог припису Інспекції архітектурно - будівельного контролю у місті Києві від 14.06.2013р.;
- не в повному обсязі виконано вимоги припису Департаменту архітектурно - будівельного контролю у місті Києві від 13.03.2015, а саме: не виконано вимоги містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, виданих Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 16312/0/18-1/009-12 від 06.12.2012 у частині погодження та отримання позитивних висновків органів охорони культурної спадщини;
- відстань між секцією № 3 запроектованого будинку та торцевою глухою частиною існуючого двоповерхового житлового будинку становить менше 8 м.;
- відсутній договір на виконання робіт із супроводу будівництва головним виконавцем супроводу;
- не розроблено програму науково - технічного супроводу об'єкту будівництва;
- не призначений головний виконавець науково - технічного супроводу;
- не призначений науковий керівник супроводу, який здійснює наукове і технічне керівництво за виконанням робіт з супроводу (призначається наказом (розпорядженням) головного виконавця).
У зв'язку з встановленням відповідних порушень Департаментом Державної архітектурно - будівельної інспекції у місті Києві було видано Публічному акціонерному товариству "Холдингова компанія "Київміськбуд" припис про усунення допущених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку в термін до 13.10.2015.
Непогоджуючись з прийнятим відповідачем рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом про визнання протиправними дій Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у місті Києві щодо проведення перевірки та скасування припису, прийнятого за наслідками цієї перевірки від 28.08.2015.
Приймаючи рішення про задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування припису, суд першої інстанції виходив з того, що висновки контролюючого органу, прийняті за наслідками проведеної перевірки, про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил не відповідають дійсності та повністю спростовуються наявними у справі доказами.
Перевіряючи законність та обґрунтованість такого висновку суду з урахуванням доводів апеляційних скарг відповідача та третьої особи, колегія суддів зазначає про таке.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначає Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин від 16.05.2015, далі Закон № 3038).
Відповідно до приписів частини 1 та 2 статті 41 вказаного Закону державний архітектурно -будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. N 553 (у редакції чинній на момент спірних правовідносин від 01.03.2012, далі - Порядок № 553).
Відповідно до п. 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Пунктом 7 Порядку № 553 передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства, а також перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій.
Положеннями пункту 11 цього Порядку, а також частиною 4 статті 41 Закону № 3038 визначено, що посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право: видавати обов'язкові для виконання приписи, зокрема, щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Відповідно до пункту 17 Порядку у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається, зокрема, протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (далі - припис).
Положеннями частини 1 статті 1 цього Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 № 208/94-ВР (у редакції чинній на момент спірних правовідносин від 28.06.2015, далі - Закон № 208) визначено, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
При цьому, приписами частини 6 статті 3 передбачено, що за невиконання приписів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності,будівельних норм, державних стандартів і правил суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу.
Отже, з наведеного вбачається, що підставою для винесення припису усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил є виявлення порушень контролюючим органом вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час проведення перевірки. Та в разі невиконання вимог щодо усунення порушень вказаних у приписі суб'єкт містобудування несе відповідальність у вигляді штрафу.
Водночас, як вбачається зі змісту оскаржуваного позивачем припису, одним із виявлених в ході проведення перевірки порушень є невиконання вимог припису Інспекції архітектурно - будівельного контролю у місті Києві від 14.06.2013.
При цьому, як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи у припис від 14.06.2013 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил було видано та направлено Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві керівнику ПАТ «Київметробуд». Даний припис було отримано відповідно уповноваженою особою ПАТ «Київметробуд».
Разом з цим, судом першої інстанції було правильно встановлено відсутність доказів про набуття позивачем обов'язків ПАТ «Київметробуд» щодо виконання приписів органів державного архітектурно - будівельного контролю.
За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для притягнення позивача до відповідальності за невиконання припису, винесеного по відношенню до іншої юридичної особи.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки нормами чинного законодавства передбачено, що виконувати вимоги інспекції щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності зобов'язаний суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно - будівельний контроль. Тобто, припис це акт індивідуальної дії, який поширюється виключно на конкретно-визначену особу, або коло осіб.
У свою чергу, відповідачем під час розгляду справи та у апеляційній скарзі не доведено на якій підставі саме позивач повинен був виконати вимоги зазначеного припису. Будь - яких доказів винесення припису з зазначеною датою відносно позивача, а також доказів направлення йому цього припису відповідачем суду не надано.
Таким чином, оскільки приписом від 14.06.2013 Інспекцією було висунуто вимоги про усунення порушень зовсім до іншого суб'єкта містобудування, а саме ПАТ «Київметробуд», колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про про відсутність підстав для притягнення позивача до відповідальності за невиконання припису, винесеного по відношенню до іншої юридичної особи.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до вказаних вище норм законодавства, за невиконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу, у зв'язку з чим зобов'язання суб'єкта містобудування виконати вимоги попереднього припису шляхом прийняття нового припису є неправомірним, оскільки не узгоджується з вимогами законодавства.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає також протиправим і висновок відповідача щодо не виконання ПАТ Холдингова компанія "Київміськбуд" у повному обсязі припису від 13.03.2015, зокрема, в частині не виконання вимог містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, виданих Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 16312/0/18-1/009-12 від 06.12.2012 щодо погодження та отримання позитивних висновків органів охорони культурної спадщини.
При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявність у позивача дозволу на виконання будівельних робіт № КВ 114512127277 від 26.07.2012 позбавляє, органи державно архітектурно - будівельного контролю, висувати під час виконання будівельних робіт, певні вимоги, у зв'язку з виникненням обставин, яких на момент видачі дозволу не існувало. У свою чергу, зазначений дозвіл не скасований та не визнаний нечинним, а отже є діючим. Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що постановою від 19.09.2014 Окружний адміністративний суд м. Києва відмовив у задоволенні позовних прокурора Шевченківського району м. Києва про скасування зазначеного дозволу від 26.07.2012. Вказана постанова ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2014 була залишена без змін.
Разом з цим, колегія суддів приймає до уваги, що під час розгляду адміністративної справи № 826/4286/17 Київським апеляційним адміністративним судом встановлено, що у 2004 році Головою служби з питань національної культурної спадщини було погоджено коригування житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом по АДРЕСА_2 у м. Києві. Крім того, у рішенні прийнятому за наслідками розгляду вказаної справи, суд зазначив, що відповідно до рішення виконкому Київської міської ради № 920 від 16.07.1979, розпорядження Київської міської ради № 979 від 17.05.2002 земельна ділянка по вул. Коперника,7 не входить до історичної охоронної зони та зони регулювання забудови міста, а у листі від 19.04.2011 Головного управління охорони культурної спадщини вказано, що станом на квітень 2011 року земельні ділянки по вул. Коперника,7 у м. Києві не належать до земель історико-культурного призначення.
Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, на думку колегії суддів, наведені обставини вкотре підтверджують безпідставність вимог суб'єкта владних повноважень щодо зобов'язання позивача виконати вимоги припису від 13.03.2015 у частині погодження та отримання позитивних висновків органів охорони культурної спадщини.
Щодо висновку контролюючого органу про те, що відстань між секцією № 3 запроектованого будинку та торцевою глухою частиною існуючого двоповерхового житлового будинку становить менше 8 м., що є порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, колегія суддів зазначає наступне.
Приписами частини 5 статті 10 Закону України "Про будівельні норми" від 05.11.2009 № 1704-VI (у редакції від 05.01.2013) передбачено, що для забезпечення гармонізації нормативної бази України з нормативною базою Європейського Союзу встановлюється період одночасної дії будівельних норм, розроблених на основі національних технологічних традицій, та будівельних норм, гармонізованих з нормативними документами Європейського Союзу (або інших будівельних норм, кодів), та встановлює, що обґрунтовані відхилення від будівельних норм, що забезпечують дотримання встановлених вимог безпеки у спосіб, не передбачений будівельними нормами, можуть бути погоджені суб'єктом нормування відповідно до встановленого ним порядку.
Відповідно до пунктів 2.1-2.5 Порядку погодження в Міністерстві регіонального розвитку та будівництва обґрунтованих відхилень від діючих будівельних норм у проектній документації при проектуванні та внесенні змін у проектну документацію об'єктів промислової забудови та інженерно-транспортної інфраструктури (затверджений наказом Мінрегіонбуду від 04 липня 2008 року № 301) зацікавлені організації звертаються листом до Мінрегіонбуду про розгляд передпроектних пропозицій (проектних рішень) щодо можливості проектування та внесення змін у проектну документацію Об'єкта.
Після прийняття рішення щодо можливості проектування та внесення змін у проектну документацію об'єкта Мінрегіонбуд повідомляє про це листом автора звернення.
Разом з цим, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що Мінрегіон наділений повноваженнями погоджувати обґрунтовані відхилення від будівельних норм, що забезпечують дотримання встановлених вимог безпеки у спосіб, не передбачений будівельними нормами, відповідно до встановленого ним порядку.
З наявних у справі доказів, а саме, листа Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 вересня 2014 року №7/14-11195, адресованого ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд", вбачається, що питання щодо можливості відхилень від вимог державних будівельних норм при проектуванні житлового будинку на АДРЕСА_2 у Шевченківському районі міста Києва було розглянуто 17 вересня 2014 року на засіданні секції "Містобудування та архітектури, будівництва об'єктів цивільного та промислового призначення, будівельних матеріалів та виробів" Науково-технічної ради Мінрегіону.
На підставі даних наявного у справі витягу з протоколу, судом встановлено, що на цьому засіданні було вирішено вважати за можливе при проектуванні житлового будинку на АДРЕСА_2 у Шевченківському районі міста Києва погодити відхилення від вимог таблиці 1 додатку 3.1 ДБН 360-92** "Містобудування. Планування та забудова сільських та міських поселень" в частині зменшення до 5,8-6,8 м. відстані між секцією №3 запроектованого будинку та торцевою глухою частиною існуючого двоповерхового житлового будинку за умови погодження з державними органами пожежного нагляду.
При цьому, в матеріалах справи наявний лист Державної служби України з питань надзвичайних ситуацій від 15.03.2015 року, яким позивача було повідомлено про відсутність заперечень щодо застосування запропонованих позивачем відхилень від будівельних норм і правил.
Посилання третьої особи щодо неможливості розгляду відхилень від діючих будівельних норм колегія суддів суд вважає помилковими з огляду на те, що нормами законодавства прямо передбачено право на відхилення від встановлених норм. Крім того, колегія суддів також не приймає до уваги доводи третьої особи, щодо скасування такого погодження рішенням секції від 21 жовтня 2016, тобто після винесення оскаржуваного припису, оскільки дана обставина не впливає на правомірність винесення припису.
З огляду на зазначене, судом першої інстанції було правильно встановлено, що станом на дату винесення оспорюваного припису, у позивача були в наявності погодження щодо відхилення від норм, видані уповноваженим на це органом.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність вимог суб'єкта владних повноважень щодо усунення позивачем даного порушення.
Разом з цим, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що наявний у справі договір № 99-15/ЇОСФ від 22.10.2015 про виконання робіт із науково-технічного супроводу свідчить про відсутність порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, виявлених відповідачем у ході проведення перевірки 28.08.2015, а саме: відсутній договір на виконання робіт із супроводу будівництва головним виконавцем супроводу; не розроблено програму науково - технічного супроводу об'єкту будівництва; не призначений головний виконавець науково-технічного супроводу; не призначений науковий керівник супроводу, який здійснює наукове і технічне керівництво за виконанням робіт з супроводу (призначається наказом (розпорядженням) головного виконавця).
Зокрема, зі змісту пункту 1.1 вказаного договору вбачається, що виконавець - КНУБА бере на себе зобовязання своїми силами і засобами виконати науково-технічний супровід по об'єкту "Житловий будинок з об'єктами соціально-побутового призначення та підземним паркінгом" по АДРЕСА_2 у Шевченківському районі міста Києва.
Разом з цим, колегія суддів також враховує, що від 01.07.2016 Державна архітектурно-будівельна інспекція видала замовнику ПАТ «Київметробуд» сертифікат, яким засвідчила відповідність закінченого будівництвом об'єкту по АДРЕСА_2 у Шевченківському районі міста Києва.
Правомірність видачі вказаного сертифікату була предметом розгляду адміністративної справи № 826/4286/17, за наслідками розгляду якої Київський апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що видаючи вказаний сертифікат, відповідач (ДАБІ) діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначених Конституцією та законами України.
При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів пункту 11 Порядоку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 13 квітня 2011 року № 461 (далі - Порядок № 461) видача сертифіката засвідчує факт прийняття в експлуатацію об'єкта та є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.
Приписами пункту 27 визначено, що підставою для відмови у видачі сертифіката є, зокрема, невідповідність об'єкта проектній документації та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил.
У постанові від 19.06.2018 по справі № 826/4286/17 судом вказано, що у Державної архітектурно-будівельної інспекції України не було підстав, визначених п. 27 вищезазначеного Порядку, для відмови замовнику у видачі сертифікату.
Наведені обставини, свідчать про те, що позивачем було дотримано вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил щодо об'єкта "Будівництво житлового будинку з вбудовано - прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом" по АДРЕСА_2 у Шевченківському районі міста Києва, у тому числі вимог будівельних норм, державних стандартів і правил.
При цьому, як вже зазначалось, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державна архітектурно-будівельна інспекція України видає обов'язкові для виконання приписи з метою усунення суб'єктом містобудування порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Таким чином, оскільки відповідач видав замовнику ПАТ «Київметробуд» сертифікат, яким засвідчив відповідність закінченого будівництвом об'єкту, у тому числі і відсутності порушення ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил щодо об'єкта "Будівництво житлового будинку з вбудовано - прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом" по АДРЕСА_2 у Шевченківському районі міста Києва.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що на даний час оскаржуваний припис втратив правовий зміст та мету з якою його було видано.
Разом з цим, колегія суддів враховує, що у постанові від 19.06.2018 по справі № 826/4286/17 судом було вказано, що житловий будинок (по АДРЕСА_2 у Шевченківському районі міста Києва) є побудованим, у ньому проживають мешканці, які отримали та зареєстрували відповідно до вимог закону права власності на житло.
Таким чином, з урахуванням викладених обставин, колегією суддів встановлено, що оскаржуваний припис, зокрема на даний час, жодним чином не впливає на права, свободи, інтереси та обов'язки третьої особи.
Отже, колегією суддів встановлено, що висновок суду першої інстанції про задоволення позову є законним та обґрунтованим.
Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини та/або норми процесуального права.
Згідно з частиною 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку залишити апеляційні скарги відповідача та третьої особи без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями ст.ст. 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги Державної архітектурно-будівельної інспекції України, ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 травня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Головуючий суддя: А.Б. Парінов,
судді: О.В. Епель,
І.В. Федотов
Повний текст постанови виготовлено 29.11.2018
v