Справа № 493/1647/18
Провадження № 3/493/532/18
23 листопада 2018 року м. Балта, Одеська область
Балтський районний суд Одеської області в складі:
головуючої-судді ОСОБА_1,
при секретарі Пінул І.Б.
за участю прокурора Старченко Н.Д.,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1, працюючої головним спеціалістом бюджетного відділу Балтської районної державної адміністрації Одеської області, проживаючої ІНФОРМАЦІЯ_3,
30.07.2018 року та 03.09.2018 року на адресу Балтського районного суду Одеської області надійшли протоколи про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією відносно ОСОБА_2 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, які ухвалою суду від 05.09.2018 року зазначені справи об'єднані в одне провадження.
З протоколів про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_2, перебуваючи на посаді головного провідного спеціаліста бюджетного відділу фінансового управління Балтської РДА Одеської області, в порушення ч. 2 ст. 52 Закону України від 14.10.2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції», маючи 8 ранг державного службовця, не повідомила Національне агентство з питань запобігання корупції (далі НАЗК) про суттєві зміни у майновому стані після набуття права власності на квартиру, вартість якої перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, за адресою : АДРЕСА_1, вартістю 146683,00 грн., та отримання грошового подарунку від сина ОСОБА_3 у розмірі 146683,00 грн. Ціна квартири була вказана ОСОБА_2 у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та оприлюднена на офіційному веб-сайті НАЗК 28.03.2018 року. З придбанням квартири, у ОСОБА_2, вартість якої перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня відповідного року, виник обов'язок, відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» у десятиденний строк з моменту набуття права власності на квартиру, повідомити про це НАЗК. Таким чином, ОСОБА_2 будучи суб'єктом, на яку поширюється вимоги ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», в їх порушення не повідомила НАЗК про суттєві зміни у майновому стані, пов'язаного з придбанням квартири вартістю 146683,00 грн., що перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня відповідного року, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачене ч. 2 ст. 172-6 КУпАП України.
ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому їй адміністративному правопорушенні не визнала та пояснила, що кошти на придбання квартири вона отримала від сина, ОСОБА_3, який мешкає та зареєстрований в Франції та служить в іноземному легіоні ОСОБА_4 Приховувати факт отримання грошових коштів та придання квартири вона не мала наміру, і тому в березні 2018 року вона внесла відомості до деклараціїособи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка була оприлюднена на офіційному веб-сайті НАЗК 28.03.2018 року, зазначивши суму отриманого грошового подарунку від сина та придбання квартири за адресою : АДРЕСА_1, вартістю 146683,00 грн., площею 33,2 м2.
Захисник адвокат ОСОБА_5 просив справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 закрити, надавши при цьому відповіді заперечення, які просив долучити до матеріалів провадження.
Прокурор просив притягнутиОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за викладеними в протоколі обставинами.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріли справи, судом встановлено слідуюче.
ОСОБА_2, згідно відповіді Балтської районної державної адміністрації Одеської області від 19.06.2018 року № 01-43/934, перебуває на посаді головного спеціаліста бюджетного відділу фінансового управління Балтської РДА Одеської області. Відповідно до наказу Балтської РДА Одеської області № 13-К від 01.07.2016 року їй присвоєно 8 ранг державного службовця, присягу державного службовця вона прийняла 14.11.1994 року, крім того 15.07.2016 року була ознайомлена про спеціальні обмеження, встановлені Законом України «Про державну службу» та Законом України «Про запобігання корупції».
25.05.2017 року ОСОБА_2, відповідно до договору купівлі-продажу № 1179 набула право власності на квартиру за адресою : АДРЕСА_1, вартістю 146683,00 грн. площею 33,2 м2, кошти на яку отримала в подарунок від свого сина ОСОБА_3, який мешкає та зареєстрований в Франції та служить в іноземному легіоні ОСОБА_4 Вартість квартири перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня відповідного року, однак при цьому ОСОБА_2 не повідомила НАЗК, як того вимагає ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», в десятиденний термін про суттєву зміну майнового стану пов'язаного з отриманням коштів в подарунок та придбанням квартири. .
На підставі вказаних даних старший оперуповноважений управління міжрайонного відділу захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України старший лейтенант поліції ОСОБА_6 27 липня 2018 року склав протокол про адміністративне правопорушення пов'язане з корупцією за № 514 відносно ОСОБА_2, відповідно до якого остання вчинила адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 173-6 КУпАП, а саме не повідомила НАЗК в десятиденний термін про суттєві зміни в майновому стані пов'язані з придбанням квартири.
Крім того, начальником міжрайонного відділу захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України капітаном міліції ОСОБА_7 23 серпня 2018 року був складений протокол про адміністративне правопорушення пов'язане з корупцією за № 5170 відносно ОСОБА_2, відповідно до якого остання вчинила адміністративне правопорушення за ч. 2 ст.172-6 КУпАП, а саме не повідомила НАЗК в десятиденний термін про суттєві зміни в майновому стані, пов'язаного про отримання 05.02.2017 року від сина ОСОБА_8 доходу у вигляді грошового подарунку у розмірі 146683,00 грн.
Вирішуючи питання щодо визнання ОСОБА_2 винною у вчинені адміністративного правопорушення передбачене ч. 2 ст. 172-6 КУпАП України, суд виходить з слідуючого.
Згідно положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що суб'єктами декларування є особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пунктах 4 і 5 частини першої ст. 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Згідно підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є: державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 перебуває на посаді головного спеціаліста бюджетного відділу фінансового управління Балтської РДА Одеської області, якій присвоєно 8 ранг державного службовця, являється суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушення пов'язаного з корупцією, відповідно до п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України від 14.10.2014 року № 1700- VII «Про запобігання корупції». Судом також встановлено, що ОСОБА_2 25.05.2017 року відповідно до договору купівлі-продажу № 1179 набула право власності на квартиру за адресою : АДРЕСА_1, вартістю 146683,00 грн. площею 33,2 м2, вартість квартири перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня відповідного року. Грошові кошти на придбання квартири отримала від свого сина ОСОБА_9 05.2.2017 року, що підтверджується його письмовим поясненням від 25.07.2018 року та копією митної декларації від 04.02.2017 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство з питань запобігання корупції. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та оприлюднення на офіційному веб-сайті Національного агентства.
ОСОБА_2 про суттєві зміни в майновому стані не повідомила НАЗК, як того вимагає ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» в десятиденний термін, інформацію стосовно отримання грошового подарунку та придбання квартири подала до НАЗК в березні 2018 року, яка була оприлюднена на офіційному веб-сайті НАЗК 28.03.2018 року у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Частиною 2 ст. 172-6 КУпАП, передбачена відповідальність, за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З 26 жовтня 2014 року набрав чинностіЗакону України «Про запобігання корупції», який введений в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності (пункт 1 Розділу XIII «Прикінцеві положення» цього Закону).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про запобігання корупції» НАЗК є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції» до повноважень Національного агентства належить, зокрема, здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Закону України «Про запобігання корупції» державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи публічного права зобов'язані перевіряти факт подання суб'єктами декларування, які в них працюють (працювали або входять чи входили до складу утвореної в органі конкурсної комісії, до складу Громадської ради доброчесності, відповідних громадських рад, рад громадського контролю, утворених при державних органах), відповідно до цього Закону декларацій та повідомляти НАЗК про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про запобігання корупції» повна перевірка декларації полягає у з'ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення і може здійснюватися у період здійснення суб'єктом декларування діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності; обов'язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб'єктів декларування, які займають посади, пов'язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується НАЗК; обов'язковій повній перевірці також підлягають декларації, подані іншими суб'єктами декларування, у разі виявлення у них невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю; НАЗК проводить повну перевірку декларації, а також самостійно проводить повну перевірку інформації, яка підлягає відображенню в декларації, щодо членів сім'ї суб'єкта декларування у випадках, передбачених частиною сьомою статті 46 цього Закону; НАЗК проводить перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.
Згідно з ч. 2 ст. 50 Закону України «Про запобігання корупції» у разі встановлення за результатами повної перевірки декларації відображення у декларації недостовірних відомостей, НАЗК письмово повідомляє про це керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб'єкт декларування, та спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції.
На підставі рішення НАЗК від 14 серпня 2016 року № 1 «Про початок діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції» розпочало свою діяльність НАЗК, до повноважень якого згідно з п. 8 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції» належить здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Крім того, згідно з п. 12, 12-1, ч. 1 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції» НАЗК наділено правом ініціювати проведення службового розслідування, вжиття заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, надсилати до інших спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції матеріали, що свідчать про факти таких порушень, а також складати протоколи про адміністративні правопорушення, віднесені законом до компетенції НАЗК, застосовувати передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.
НАЗК, як центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику та має повноваження зі здійснення в порядку, визначеномуЗакону України «Про запобігання корупції» перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя зазначених осіб.
Таким чином, здійснення контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема, щодо своєчасності подачі, достовірності і повноти відомостей, зазначених суб'єктом декларування у декларації, належить до виключної компетенції НАЗК.
Проте, матеріали даної адміністративної справи не містять даних про повідомлення Національного агентства щодо виявлення фактів, які мають ознаки правопорушення пов'язаного з корупцією, як і відсутні в даній справі матеріали перевірки Національного агентства в межах компетенції цього органу щодо суб'єкта декларування, яким є ОСОБА_2, відповідно до наведеного Закону, який містить спеціальні правові норми та які підлягають застосуванню у даній справі.
За вказаних обставин управлінням захисту економіки Департаменту захисту економіки Національної поліції України не дотримано встановленогоЗаконом України «Про запобігання корупції» порядку виявлення, та проведення відповідної перевірки, фіксування факту правопорушення при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією стосовно ОСОБА_2 25.07.2018 року та від 23 серпня 2018 року, в зв'язку з чим, вказані протоколи не можна вважати складеним у відповідності до норм чинного законодавства і в свою чергу належним та допустимим доказом у справі.
Положеннями ст. 252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом.
Беручи до уваги положення ст. 7 КУпАП, згідно з якою застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом, тобто яка передбачає чітке виконання передбачених законом норм, при здійсненні провадження у справах про адміністративне правопорушення.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративне правопорушення (проступок) це протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи викладене, оскільки особа може бути притягнута до відповідальності лише у встановлений законом спосіб, дана адміністративна справа підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Крім того, у відповідності зі ст. 40-1 КУпАП, підлягає компенсації за рахунок держави судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 252, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУПАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду Одеської області протягом 10 днів.