і м е н е м У к р а їн и
28 листопада 2018 року м. Дніпросправа № 804/419/18
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Шлай А.В.,
за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,
за участю:
представника відповідача: ОСОБА_1,
представника позивача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2018 року, (суддя суду першої інстанції ОСОБА_3О.), прийняте в порядку письмового провадження в м. Дніпро, в адміністративній справі №804/419/18 за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії-
10 січня 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнень просив:
визнати протиправним та скасувати розпорядження Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області від 04.12.2017 року № 182893;
зобов'язати Павлоградське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області зарахувати періоди роботи ОСОБА_4 з 01.11.1982 по 04.03.1983 та з 17.02.1986 по 20.03.1986 до стажу підземної роботи за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах;
перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_4 з 30.06.2017 року з врахуванням стажу на підземних роботах 12 років 3 місяці 12 днів та із застосуванням при перерахунку пенсії величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% з урахуванням виплачених сум, виплатити недоплачену суму.
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що з 24.05.2011 року він перебуває на обліку в Павлоградському об'єднаному управлінні пенсійного фонду України Дніпропетровської області та отримує пенсію за віком по списку №1 відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. 04.12.2017 року позивачем отримано лист Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області та розпорядження Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області від 04.12.2017 року № 182893, в якому зазначено, що пенсія ОСОБА_4 розрахована із загального стажу роботи 22 роки 8 місяців 2 дні, в тому числі стаж на підземних роботах - 11 років 10 місяців 5 днів, та із застосуванням коефіцієнту стажу 0,33667. Позивач не погоджується із вказаними рішеннями відповідача зазначає, що у період з 10.12.1982 по 04.03.1983 та з 17.02.1986 по 20.03.1986 навчався в учбово-курсовому комбінаті виробничого об'єднання по видобутку вугілля “Павлоградвугілля”, після чого відразу продовжив роботу за набутою професією, а відтак час з 10.12.1982 по 04.03.1983 та з 17.02.1986 року - 20.03.1986 року підлягають зарахуванню до стажу підземної роботи за списком №1. Враховуючи наведені положення законодавства стаж позивача на підземних роботах складає 12 років 3 місяці 12 днів, а не 11 років 10 місяців 5 днів. Позивач вважає протиправними дії Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо неврахування періодів роботи позивача з 01.11.1982 по 04.03.1983 та з 17.02.1986 по 20.03.1986 до стажу підземної роботи та застосування при перерахунку пенсії Позивачу величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2018 року адміністративний позов задоволено:
Визнано протиправним та скасовано розпорядження Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області від 04.12.2017 року № 182893.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати періоди роботи ОСОБА_4 з 01.11.1982 року по 04.03.1983 та з 17.02.1986 року по 20.03.1986 року до стажу підземної роботи за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_4 з 30.06.2017 року з врахуванням стажу на підземних роботах 12 років 3 місяці 12 днів та із застосуванням при перерахунку пенсії величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% з урахуванням виплачених сум.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до перехідних положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачу, як особі, якій пенсія була призначена до 01.10.2017 року було перераховано пенсію із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки із застосуванням показника величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Відтак розпорядження відповідача від 04.12.2017 року є законним та обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню. Також, відповідач зазначає, що згідно трудової книжки позивача та пільгової довідки уточнюючої особливий характер праці для призначення пенсії від 21.10.2010 року №494, заявник і період з 25.10.1982 року по 09.12.1982 року прийнятий учнем підземника гірничого, з 01.11.1982 року по 15.11.1982 року був направлений до учбового пункту, з 10.12.1982 року по 04.03.1983 року направлений на курси з відривом від роботи. Тому, на думку відповідача підстави для зарахування означеного стажу до пільгового стажу - відсутні.
Від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що доводи відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції, є необґрунтованими, та таким, що не створюють підстав для скасування оскаржуваного рішення суду.
В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нову постанову про відмову в позові.
Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив суд в задоволенні апеляційної скарги - відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_4 перебуває на обліку в управлінні з 24.05.2011 року та отримує пенсію за віком по Списку № 1 згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У відповідь на звернення позивача, листом від 04.12.2017 року №П/453, відповідачем подомлено, що згідно п. 4-3 розділу XV Прикінцевих положень Закону україни "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. Наведено розрахунок пенсії станом на 01.10.2017 року: 3764.40х1,96358х0.33667= 2488.56 грн., розмір пенсії за віком, розрахований із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки, яка складає 3764.40 грн., показник застосування величини оцінки одного року страхового стажу - 1%.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо неврахування періоду навчання до стажу за списком №1, а також щодо проведення перерахунку його пенсії із застосування показника страхового стажу кратного 1%, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на врахування до стажу за Списком №1 періоду навчання за спеціальністю, а також період роботи учнем підземного гірника з ремонту гірничих підлягає зарахуванню до стажу за списком №1. Також, суд дійшов висновку, що перерахунок пенсії позивачу має бути проведений виключно із застосуванням показника оцінки одного страхового стажу 1.35%, а застосування показника оцінки страхового стажу на рівні 1% при перерахунку пенсії станом на жовтень 2017 року є необґрунтованим.
Суд апеляційної інстанції частково погоджується з висновками суду першої інстанції, при цьому зазначає наступне.
Щодо зарахування періоду навчання та роботи учнем підземного гірника до стажу роботи позивача за Списком №1.
Відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згіно із ст. 62 ЗУ “Про пенсійне забезпечення”, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Як видно з трудової книжки позивача, вона має, зокрема такі записи: з 25.10.1982-09.12.1982 (0 р. 1 міс. 15 днів) - учень підземного гірника з ремонту гірничих виробок з повним робочим днем у шахті (шахта імені Героїв космосу в/о “Павлоградвугілля”) сп.1 р.1 п.1; 10.12.1982-04.03.1983 (0 р. 2 міс. 25 днів) - навчання на курсах гірників з ремонту гірничих виробок з відривом від роботи (учбово-курсовий комбінат виробничого об'єднання по видобутку вугілля “Павлоградвугілля”); 17.02.1986-20.03.1986 (0 р. 1 міс. 4 дні) - навчання на курсах стовбурних підземних з відривом від виробництва (учбово-курсовий комбінат виробничого об'єднання по видобутку вугілля “Павлоградвугілля”;
Судом встановлено, що періоди роботи позивача з 01.11.1982 р. по 04.03.1983 року, а також з 17.02.1986 року по 20.03.1986 року відповідачем до стажу, що дає право на призначення пенсії за Списком №1 (пільгового стажу) не враховані.
Як зазначає відповідач, позивач навчався із відривом від роботи, тому не перебував повний робочий день (не менше 80% робочого часу) в шахті, відтак зазначений період не може враховуватись до пільгового стажу.
Пунктом “д” ст. 56 ЗУ “Про пенсійне забезпечення” передбачено, що до трудового стажу зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Згідно зі ст. 38 Закону України “Про професійно-технічну освіту” час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Ст.17 Закону України “Про професійно-технічну освіту” передбачено, що професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я.
Отже, чинним законодавством передбачено право особи, яка навчається за спеціальністю, або на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації на зарахування періоду навчання до стажу роботи за Списком №1.
Таким чином, враховуючи, що позивача було направлено на навчання за відповідною професійною спеціалізацію, а після закінчення навчання він продовжив роботу за спеціальністю, передбаченою Списком №1, ОСОБА_4 дійсно має право на врахування періоду навчання до стажу, що дає право на призначення пенсії за Списком №1.
Період роботи позивача учнем підземного гірника з ремонту гірничих виробок (шахта імені Героїв космосу в/о “Павлоградвугілля”) також, може бути зараховано до стажу роботи за Списком №1, оскільки як видно з трудової книжки, на цій посаді позивач працював з повним робочим днем у шахті, що відповідає вимогам п. «а» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», в редакції станом на час призначення пенсії.
Відповідно до ст. 24 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Таким чином, не врахування до стажу роботи за списком №1 періодів роботи позивача з 01.11.1982 р. по 04.03.1983 року, а також з 17.02.1986 року по 20.03.1986 року призвело до зменшення повного страхового стажу роботи позивача, у зв'язку з неврахуванням додаткового року за повні 12 років роботи, зайнятість на якій дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Відтак, вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу періоду навчання та роботи учнем за спеціальністю з 01.11.1982 р. по 04.03.1983 року, а також з 17.02.1986 року по 20.03.1986 року підлягають задоволенню з 30.06.2017 року.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що при проведенні перерахунку пенсії позивача з 30.06.2017 року з урахуванням до пільгового стажу періоду навчання та роботи учнем за спеціальністю застосуванню підлягає саме показник величини оцінки одного року страхового стажу 1,35%.
Так, згідно ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» коефіцієнт страхового стажу - величина, що визначається відповідно до цього Закону для обрахування страхового стажу при обчисленні розміру пенсії у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
У відповідності до ст. 25 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції чинній на час призначення пенсії позивачу, коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою: Кс = См х Вс / 100% х12, де:
Кс - коефіцієнт страхового стажу;
См - сума місяців страхового стажу;
Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35 %, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1,08 %.
Тобто, ст. 25 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір коефіцієнту страхового стажу, станом на час призначення позивачу пенсії, обраховувався виходячи з показників суми місяців страхового стажу, а також величини оцінки 1 року страхового стажу (1.35%) за формулою наведеною в статті.
Як видно з матеріалів пенсійної справи позивача, при визначенні розміру коефіцієнту страхового стажу пенсійним органом, станом на час призначення пенсії позивачу, було враховано кількість місяців повного страхового стажу позивача, в розмірі 33 роки 8 місяців 2 дні (404 місці), з урахуванням пільгового стажу 11 повний років, 10 місяців 5 днів, що призвело до визначення коефіцієнту стажу на рівні 0,4550 (03667х1.35%).
В ході розгляду справи судом встановлено, що позивач фактично має 12 повних років 3 місяці 12 днів пільгового стажу за списком №1, відтак ОСОБА_4 набув право на додаткове врахування 1 року до повного страхового стажу, а розрахунок коефіцієнта страхового стажу має бути здійснений із врахуванням додаткового року.
Як вже зазначалось, позивач з моменту призначення пенсії мав право на врахування до пільгового стажу періоду навчання та роботи учнем гірника, тому з 30.06.2017 року він має право на обрахування коефіцієнту додатково набутого страхового стажу із застосуванням оцінки величини одного страхового року стажу в розмірі 1,35%.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції зазначає, що Законом України № 2148-VIII від 03.10.2017 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» у частині першій статті 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» друге речення абзацу п'ятого викладено в такій редакції: «За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%».
З 11.10.2017 року набрав чинності Закон України № 2148-VIII від 03.10.2017 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» який визначає, що при розрахунку коефіцієнту страхового стажу згідно формулі приведеній в ст. 25 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.
Пунктом 4-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Таким чином, законодавчо визначено, що при перерахунку пенсії з 01.10.2017 року застосовується величина оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Встановлені обставини справи свідчать, що позивачу призначено пенсію в 2011 році, тобто до 01.10.2017 року, пенсію позивачу призначено відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому з 01.10.2017 року перерахунок пенсії згідно п. 4-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мав бути проведений з застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно розпорядження від 04.12.2017 року відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача із застосуванням оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 % виходячи із показників повного страхового стажу 33 роки 8 місяців 2 дні (404 місяці), між тим, позивач має право на врахування додатково набутого страхового стажу в порядку ст. 24 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що відповідно змінить розмір місяців страхового стажу та коефіцієнт страхового стажу при розрахунку розміру пенсії.
Відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки дані в розпорядженні від 04.12.2017 року не відповідають фактичному розміру повного набутого позивачем страхового стажу, на врахування при визначенні розміру пенсії якого він має право, достатніми є підстави для скасування означеного розпорядження, із зауваженням, що черговий перерахунок розміру пенсії позивача має відбутись з 01.10.2017 року з застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, однак виходячи з повного страхового стажу, на який позивач має право.
Наведені обставини залишились поза увагою суду першої інстанції внаслідок чого судом необґрунтовано зроблено висновок про неправомірність застосування відповідачем 1% оцінки величини року страхового стажу при перерахунку пенсії позивачу з 01.10.2017 року, що також покладено судом в основу скасування розпорядження від 04.12.2017 року.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково, скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 317, ст. 321 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суд від 13 березня 2018 року у справі №804/419/18 - скасувати та прийняти нову постанову.
Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області від 04.12.2017 року № 182893.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області зарахувати періоди роботи ОСОБА_4 з 01.11.1982 по 04.03.1983 та з 17.02.1986 по 20.03.1986 до стажу підземної роботи за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_4 з врахуванням стажу на підземних роботах 12 років 3 місяці 12 днів та із застосуванням при перерахунку пенсії величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% з 30.06.2017 року по 30.09.2017 року, включно, з урахуванням виплачених сум, а з 01.10.2017 року провести перерахунок пенсії ОСОБА_4 з застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
В іншій частині в задоволення позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_4 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області суму сплаченого судового збору в розмірі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) гривень.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарження в касаційному порядку не підлягає відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Постанова в повному обсязі складена 29.11.2018 р.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя А.В. Суховаров
суддя А.В. Шлай