і м е н е м У к р а їн и
28 листопада 2018 року м. Дніпросправа № 804/2723/17
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Шлай А.В.,
за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_1
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2017 року, (суддя суду першої інстанції ОСОБА_2В.), прийняте у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро, у справі за позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_1, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Банк Михайлівський” ОСОБА_1 щодо не включення позивача - ОСОБА_3 до Переліку вкладників Публічного акціонерного товариства “Банк Михайлівський”, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Банк Михайлівський” ОСОБА_1 включити позивача із сумою 50 000,00 грн. (п'ятдесят тисяч гривень) до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві “Банк Михайлівський” за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача для внесення даних позивача до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства “Банк Михайлівський”, які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що рішення про те чи було включено ОСОБА_3 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві “Банк Михайлівський” за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на адресу позивача не направлялося. На запит позивача про надіслання такого рішення, йому надсилали лише довідку про стан рахунку. За таких обставин, він не має можливості отримати за вкладом за рахунок коштів Фонду гарантовані суми, у зв'язку із чим, просить зобов'язати відповідача включити його до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства “Банк Михайлівський”, які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2017 року адміністративний позов задоволено:
Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Банк Михайлівський” ОСОБА_1 щодо не включення ОСОБА_3 до Переліку вкладників Публічного акціонерного товариства “Банк Михайлівський”, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Банк Михайлівський” ОСОБА_1 включити ОСОБА_3 із сумою 50 000,00 грн. до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві “Банк Михайлівський” за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача для внесення даних позивача до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства “Банк Михайлівський”, які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що залучені на розрахунковий рахунок позивача не є вкладом, що підлягає відшкодуванню відповідно до ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки вказані кошти є сумою повернутою позики. Також, відповідач зазначає, що операції з повернення суми позики позивачу є нікчемними, що унеможливлює включення інформації про позивача до реєстру рахунків вкладників, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок Фонду. Крім того, відповідач вказує, що перевірка правочинів на предмет їх відповідності вимогам законодавства є активною дією уповноваженої особи фонду, відтак суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про наявність бездіяльності з боку відповідача.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 23.01.2015 року між позивачем (особа, яка відкриває рахунок/власник рахунку - Клієнт) та ПАТ “Банк Михайлівський” (Банк) було укладено Договір банківського рахунку для обслуговування строкового вкладу (депозиту) № 980-026-000000134, згідно з умовами якого банк за ініціативою Клієнта відкриває на його ім'я поточний рахунок № 26208508651503 в гривні для зберігання грошей Клієнта і здійснює його розрахунково - касове обслуговування за допомогою платіжних інструментів відповідно до вимог законодавства України, умов Договору та розпоряджень Клієнта, а Клієнт зобов'язується сплачувати послуги банку.
18.05.2016 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-розрахунковий центр” укладено Договір № 980-026-000241581 (тип Договору “Суперкапітал” (новий) з виплатою процентів).
Згідно з умовами Договору, грошові кошти в розмірі 50 000,00 грн. передані Товариству з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно - розрахунковий центр”.
Зарахування коштів здійснено меморіальним дорученням № 3916448 від 18.05.2016 року на рахунок позивача № 26208508651503 в ПАТ “Банк Михайлівський”.
19.05.2016 року з банківського рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-розрахунковий центр” на рахунок позивача повернуто кошти в розмірі 50 000,00 грн. на рахунок позивача № 26208508651503 в ПАТ “Банк Михайлівський”.
22.12.2015 року Правлінням Національного банку України винесено Постанову № 217/БТ “Про віднесення Публічного акціонерного товариства “Банк Михайлівський” до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку”, якою установлено факт здійснення Публічним акціонерним товариством “Банк Михайлівський” ризикової діяльності, віднесено його до категорії проблемних строком на 180 днів та запроваджено обмеження в діяльності.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 12.07.2016 р. № 124- рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12.07.2016р. № 1213 «Про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатору банку», яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію вказаного банку.
01.06.2016 року Тимчасовою адміністрацією Публічного акціонерного товариства “Банк Михайлівський” складено акт № 2 “Про проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів), які відповідають критеріям нікчемності.
В акті зазначено про виявлення правочинів, які мають ознаки нікчемності - виконання 19.05.2016 р. Публічним акціонерним товариством “Банк Михайлівський” платіжних документів Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно - розрахунковий центр” з перерахування коштів на рахунки 12 160 фізичних осіб у сумі 1 298 015 973,74 грн.
Згідно до витягу з Додатку 2 до акту № 2 від 07.06.2016 року, складеного та підписаного Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ “Банк Михайлівський” ОСОБА_1, в перелік вкладників, платіжні документи яких від Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційний розрахунковий центр” були 19.05.2016 р. виконані Публічним акціонерним товариством “Банк Михайлівський”, входить ОСОБА_3, сума коштів 50 000,00 грн.
01.06.2016 року Тимчасовою адміністрацією Публічного акціонерного товариства “Банк Михайлівський” винесено наказ № 42/2, яким затверджено результати перевірки правочинів, викладені в акті № 2 від 01.06.2016 р., відповідно до якого встановлена нікчемність правочинів та застосовано наслідки нікчемності правочинів з подальшим виданням відповідного розпорядження.
ОСОБА_3 звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» із заявами щодо включення її до Переліку вкладників (клієнтів), які мають право на відшкодування коштів за вкладами (рахунками) за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. На вказане звернення відповідачем листом від 21.03.2017 року повідомлено позивачу стан його рахунку, пояснень з приводу не внесення позивача до Переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, позивачу не надано.
Вважаючи бездіяльність щодо не включення інформації щодо позивача до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок Фонду протиправною, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у даній справі.
Вирішуючи спір між сторонами суд першої інстанції виходив з того, що кошти повернуті, на поточний рахунок позивача є вкладом, та підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Вказане на думку суду першої інстанції свідчить про протиправну бездіяльність відповідача щодо не включення позивача до Переліку владників банку, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, та зобов'язання подати інформацію щодо позивача до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, включення інформації щодо позивача до загального переліку вкладників.
Суд апеляційної інстанції частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
У відповідності до п. 3, 4 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката;
Отже, позивач, як власник банківського рахунку є вкладником, який має право на відшкодування гарантованої суми вкладів фізичних осіб у визначеному цим Законом порядку.
Частиною першою статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 1 та частини третьої статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.
Частина перша статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачає, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
За правилами частин першої-третьої статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Нарахування відсотків за вкладами припиняється в останній день перед початком процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).
Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.
Згідно із частиною п'ятою статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Частина шоста статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначає, що уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 11 частини четвертої статті 26 цього Закону.
Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (далі по тексту - Положення), Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку. Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку. Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку. Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом. Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними. Файл csv формується за структурою інформаційного рядка файла "Перелік вкладників" (додаток 9) та за правилами формування csv файлів (додаток 10).
Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.
Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр). Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.
Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними. Файл csv формується за структурою інформаційного рядка файла "Загальний Реєстр / Реєстр переказів" (додаток 12) та за правилами формування csv файлів (додаток 10).
Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
Питання про включення чи виключення з реєстру вкладників вирішується до моменту закінчення тимчасової адміністрації та прийняття рішення про ліквідацію банку.
Частиною третьою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Отже, законодавчо визначене право відповідача на визнання правочинів неплатоспроможного банку такими, що порушують публічний порядок, у випадках, визначених у статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Водночас відповідно до положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", право перевірки правочинів на предмет перевірки виявлення серед них нікчемних не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину, тобто самого твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно у даному випадку нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність договору. При цьому обов'язковою умовою перевірки правочину (договору) на відповідність ознакам, визначеним частині третій статті Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", є їх укладення або вчинення саме банком.
Як вбачається з матеріалів справи, перерахування коштів на загальну суму 50 000 грн. з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно - розрахунковий центр» на рахунок позивача було здійснено у зв'язку з поверненням коштів та нарахованих на них відсотків переданих за договором 980-026-000241581 (тип Договору “Суперкапітал” (новий) з виплатою процентів).
Таким чином, договори, які були укладені між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", за своєю природою та змістом не є розрахунковим документом.
Договір про обслуговування банком банківського рахунку передбачає право банка відмовити у проведенні розрахункових та касових операцій при наявності фактів, що свідчать про порушення клієнтом норм чинного законодавства України, умов цього договору та банківських правил оформлення розрахункових, касових документів, заяв, доручень і строків їх подання до банку.
ПАТ "Банк Михайлівський" при проведенні розрахункових операцій, зазначених фактів не було встановлено, а отже операції по перерахунку коштів є правомірними та відповідали діючому законодавству України.
Крім того, сторонами за договором 980-026-000241581 (тип Договору “Суперкапітал” (новий) з виплатою процентів) є позивач та Товариство з обмеженою відповідальністю "ІРЦ" та відповідно особами на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків спрямований правочин щодо повернення коштів залучених за вказаним договором є виключно вказані особи, у той час, як Публічне акціонерне товариство "Банк Михайлівський", не був стороною договору, а виконував свої зобов'язання за договорами банківського рахунку перед клієнтом, тобто виконував виключно технічну функцію з перерахування коштів з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитно - інвестиційний центр" на рахунок позивача.
Таким чином, з огляду на суб'єктний склад договорів, а також оскільки станом на день початку процедури виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку (12.07.2016), кошти перебували на поточному рахунку позивача, суд вважає, що позивач після запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" мав передбачене законом право на їх відшкодування за рахунок третьої особи, однак відповідач безпідставно прийняв рішення про відмову у цьому, посилаючись на повідомлення про нікчемність правочинів.
З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що обставини щодо наявності визначених пунктами 7, 9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI підстав нікчемності правочину не знайшли свого підтвердження, відповідачем належних та допустимих доказів щодо цього не надано, вказане свідчить про відсутність підстав не внесення інформації щодо позивача до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Також встановлені обставини справи свідчать, що 18.05.2016 ПАТ "Банк Михайлівський" уклав із ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" договір відступлення прав вимоги № l. Згідно з умовами цього договору відступлення ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" зобов'язалось відступити Банку права вимоги, що належать ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" за договорами купівлі-продажу цінних паперів з усіма додатковими угодами до них, які укладені між ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та юридичними особами.
Перелік договорів, права за якими відступаються банку з боку ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", міститься в реєстрі Основних договорів.
Банк, в свою чергу, зобов'язався оплатити права вимоги за вартістю, зазначеною в реєстрі основних договорів, протягом 3-х робочих днів з дня підписання вказаного реєстру. Вартість відступлення права вимоги за 26-ю договорами купівлі-продажу цінних паперів склала 561 585 182,51 грн.
Суд не знаходить підстав вважати правочин щодо перерахування коштів від ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на рахунок позивача в ПАТ "Банк Михайлівський" згідно умов договору нікчемним, оскільки зазначені вище договори відступлення права вимоги стосуються відступлення права вимоги за кредитними договорами та за договорами купівлі-продажу цінних паперів, та не стосуються договорів позики, отже вчинення банком перерахування коштів за оплату договорів відступлення права вимоги не впливають на договори за якими ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" повинно повернути залучені кошти.
Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Між тим, поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що Законом № 4452-VI (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначені повноваження Уповноваженої особи Фонду по складанню переліку рахунків вкладників та визначенню розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Зазначена помилка суду в частині зобов'язання відповідача надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни (доповнення) до "Переліку вкладників" замість "Переліку рахунків вкладників", не впливає на правильність висновків суду, що викладені в оскарженій постанові, і може бути виправлена судом апеляційної інстанції шляхом внесення змін в резолютивній частині словосполучення "Переліку вкладників" - "Переліку рахунків вкладників".
Оскільки підстави для скасування оскарженого рішення суду першої інстанції відсутні, колегія суддів залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції - змінює, що відповідає приписам статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. 139, ст. 308, ст. 310, ст. 317, ст. 321КАС України,-
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2017 року в адміністративній справі №804/2723/17 змінити шляхом зазначення в резолютивній частині словосполучення "Переліку вкладників" - "Переліку рахунків вкладників".
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2017 року в адміністративній справі №804/2723/17 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Постанова в повному обсязі складена 29.11.2018 р.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя А.В. Суховаров
суддя А.В. Шлай