і м е н е м У к р а їн и
01 листопада 2018 року м. Дніпросправа № 0840/2960/18
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Прокопчук Т.С.,
за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду в м. Дніпро, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року у справі № 0840/2960/18 за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
23 липня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя, в якому позивач просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо застосування двоскладової формули при перерахунку позивачу пенсії за віком, з урахуванням положень п.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язати відповідача перерахувати позивачу пенсію за віком відповідно до ст.27, 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01.10.2017 з урахуванням положень п.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" збільшивши пенсію за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років без двоскладової формули.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року в задоволенні позовних вимог задоволено частково. Визнано незаконними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя щодо застосування двоскладової формули при перерахунку ОСОБА_1 пенсії за віком, з урахуванням положень п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст.27, 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням положень п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» збільшивши пенсію за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років з 01.06.2018 без застосування двоскладової формули. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтував тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що проводити перерахунок пенсії позивача з урахуванням положень ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є недоцільним, оскільки розмір пенсії не збільшується, а призведе до суттєвого зменшення її розміру, тому якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується у попередньому розмірі.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, що підтверджується посвідченням серія А № 264765 від 10.02.1993, перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Запоріжжя та отримує пенсію за віком, призначену у відповідності до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
05.06.2018 позивач звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя із заявою про перерахунок пенсії з моменту призначення відповідно до п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за умови стажу роботи не менш як 20 років для чоловіків із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цими пунктом стаж, але не вище 75% заробітку.
Листом №358/С-9 від 21.06.2018 відповідач відмовив у задоволенні зазначеної заяви з посиланням на те, що його пенсія розраховується за «двоскладовою формулою» відповідно до статей 27, 28 Закону та повідомлено, що в даному випадку положення п. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ не застосовуються.
Законність та обґрунтованість зазначеної відмови є предметом спору переданого на вирішення суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови виходить з наступного.
Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.
Відповідно до ч. 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Тобто, цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним або спеціальним законами.
Згідно з п. 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 % заробітку.
У зв'язку з цим для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений спеціальним законом, з аналізу положень якого випливають особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 % мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини. За наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено частиною першою цієї статті, пенсія за віком встановлюється в розмірі, пропорційному наявному страховому стажу, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком.
Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця початкова величина страхового стажу має пільговий характер і визначена в п. 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що спростовує доводи відповідача про застосування до спірних відносин загальних вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо початкової величини страхового стажу.
Відповідно до статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, днем звернення за перерахунком пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.
Частиною 4 статті 45 вказаного вище Закону визначено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Право на перерахунок пенсії реалізується особою на підставі власного волевиявлення шляхом подання до органу Пенсійного фонду України відповідної заяви.
Судом встановлено, що за перерахунком пенсії позивач звернувся 15.12.2017 року, тому висновок суду першої інстанції про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, з урахуванням дати звернення за перерахунком пенсії.
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Практика щодо застосування вищезазначених норм права викладена у постанові Верховного Суду від 17.04.2018 року справа №346/5614/16-а.
Разом з цим, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними посилання скаржника на застосування до спірних відносин положень ч.2 ст. 122 КАС України, виходячи з наступного.
Відповідно до частин 1,2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Положення статті 122 КАС України встановлюють та регулюють питання дотримання строків звернення до суду.
Позивач звертаючись до суду з цим позовом строк звернення до суду не пропустив, а отже підстав для застосування цієї норми права до спірних відносин не має.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321,322 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року у справі № 0840/2960/18 - залишити без змін.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 - 329 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов
суддя Т.С. Прокопчук