і м е н е м У к р а їн и
28 листопада 2018 року м. Дніпросправа № 804/1935/18
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Шлай А.В.,
за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.
за участю представника позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суд від 26 червня 2018 року, (суддя суду першої інстанції ОСОБА_3В.), прийняте у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро, в адміністративній справі №804/1935/18 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до виконавчого комітету Новомосковської міської ради, міського голови м. Новомосковськ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство «Новомосковський комбінат комунальних послуг» про визнання протиправними та скасування рішень, розпорядження, стягнення шкоди,-
16 березня 2018 року фізична особа-підприємць ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати протокольне рішення виконавчого комітету Новомосковської міської ради оформлене у вигляді листа від 23.06.2017 року № 27, згідно якого, на засіданні виконавчого комітету Новомосковської міської ради, яке відбулось 21.06.2017 р., було підготовлено проект рішення “Про продовження терміну дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами від 24.04.2013 р. № 177 ФОП ОСОБА_4Ю.”, але за результатами голосування рішення було не прийнято;
- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Новомосковської міської ради від 16.08.2017 року № 456 “Про скасування дозволу на розміщення зовнішньої реклами, анулювання договору на тимчасове користування місцем розміщення зовнішньої реклами на період надання дозволу та демонтаж рекламного засобу ФОП ОСОБА_2Ю.”;
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Новомосковського міського голови № 172-р від 27.09.2017 року “Про демонтаж рекламної конструкції ФОП ОСОБА_2Ю.”;
- визнати протиправним та скасувати протокольне рішення виконавчого комітету Новомосковської міської ради, оформлене у вигляді листа від 23.11.2017 року № 53, згідно якого, на засіданні виконавчого комітету Новомосковської міської ради, яке відбулось 15.11.2017 р. було підготовлено проект рішення “Про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами ФОП ОСОБА_2Ю.”, але за результатами голосування рішення було не прийнято;
- стягнути з виконавчого комітету Новомосковської міської ради (51200, Дніпропетровська обл., місто Новомосковськ, вул. Гетьманська, буд. 14, ЄДРПОУ 04052206) шкоду, заподіяну ФОП ОСОБА_2 протиправними рішеннями виконавчого комітету Новомосковської міської ради у розмірі 32078,69 гривень.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 24.04.2013 р. рішенням виконавчого комітету Новомосковської міської ради № 249 позивачу надано дозвіл № 177 на розміщення зовнішьої реклами (сіті-лайт) в м.Новомосковську по вул.Сучкова, на газоні, в районі житлового будинку № 50. 24.04.2013 р. позивач уклав з відповідачем договір № 53/24042013 на тимчасове користування місцем розміщення зовнішньої реклами на період надання дозволу. За користування рекламним засобом позивачем щомісячно сплачувалась відповідна плата, та продовжувався термін дії дозволу; останній дозвіл надано терміном дії до 22.06.2017 р. Вважає оскаржувані рішення виконавчого комітету Новомосковської міської ради про відмову у продовженні терміну дії дозволу, викладені у формі листів, згідно яких рішення не прийняті, та про скасування дозволу, протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Вказує, що такі рішення прийнято відповідачем з порушенням встановленої процедури, без наявної причини відмови в продовжені дозволу, а також в отриманні нового дозволу. Отже, як наслідок, прийнято незаконне розпорядження Новомосковського міського голови № 172-р від 27.09.2017 року “Про демонтаж рекламної конструкції ФОП ОСОБА_5Ю.”. Вказує, що позивачем подавались до дозвільного органу відповідні заяви зі всіма необхідними документами, вичерпний перелік яких наведено у Типових правилах розміщення зовнішньої реклами, втім відповідачем допущено протипрану бездіяльність щодо продовження термін дії дозволу № 177 на розміщення зовнішьої реклами (сіті-лайт) в м.Новомосковську по вул.Сучкова, на газоні, в районі житлового будинку № 50. Вказує також, що внаслідок незаконних рішень та дій відповідача позивач зазнала збитків, її рекламна конструкція зруйнована та знецінена при демонтажу, тому відповідач повинен відшкодувати їй вартість сіті-лайту.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2018 року адміністративний позов задоволено частково:
Визнано протиправною бездіяльність виконавчого комітету Новомосковської міської ради щодо розгляду заяв фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 від 19.05.2017 року за № 003461/17, від 07.08.2017 року за № 005476/17 та від 17.10.2017 року за № 007291/17 та прийняття відповідних рішень.
Зобов'язано виконавчий комітет Новомосковської міської ради повторно розглянути заяви ФОП ОСОБА_2 від 19.05.2017 року за № 003461/17, від 07.08.2017 року за № 005476/17 щодо продовження терміну дії дозволу № 177 на розміщення зовнішньої реклами за адресою: м.Новомосковськ, вул.Сучкова, на газоні, в районі житлового будинку № 50, та заяви від 17.10.2017 року за № 007291/17 про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами за адресою: м.Новомосковськ, вул.Сучкова, на газоні, в районі житлового будинку № 50, та прийняти відповідні рішення з урахуванням висновків суду.
Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Новомосковської міської ради від 16.08.2017 року № 456 “Про скасування дозволу на розміщення зовнішньої реклами, анулювання договору на тимчасове користування місцем розміщення зовнішньої реклами на період надання дозволу та демонтаж рекламного засобу ФОП ОСОБА_2Ю.”.
Визнано протиправним та скасовано розпорядження Новомосковського міського голови № 172-р від 27.09.2017 року “Про демонтаж рекламної конструкції ФОП ОСОБА_5Ю.”.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову, позивач звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог про відшкодування шкоди.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції встановлено факт незаконності дій відповідача-1 у відмові продовжити дію дозволу на розміщення сіті-лайту, а в подальшому і , в наданні дозволу на розміщення сіті-лайту, прийнятті рішення про демонтаж. В результаті встановлених незаконних дій відбувся демонтаж конструкції сіті-лайту, що потягло за собою його знецінення. Матеріали справи не містять доказів не пошкодження рекламної конструкції, навпаки дії третьої особи щодо не допуску співробітників поліції до обстеження стану сіті-лайту, свідчать як раз про зворотне. Позивач зазначає, що в силу приписів ст. 77 КАС України в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування покладається на відповідача, однак в порушення зазначеної норми, відповідачем не доведено факту не пошкодження сіті-лайту.
Від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване неможливістю прибуття представника в судове засідання 28.11.2018 року.
Колегія суддів, порадившись на місці, заслухавши думку представника позивача, дійшла висновку про необґрунтованість заявленого клопотання та відсутність підстав для його задоволення.
Представник позивача в судовому засідання доводи апеляційної скарги підтримав, посилаючись на доводи зазначені в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову та прийняти постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
Прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. (п.6 ч. 1 ст. 5 КАС України)
Отже, чинним процесуальним законодавством передбачена можливість звернення особи до суду за захистом свого порушеного права шляхом стягнення з суб'єкта владних повноважень шкоди, заподіяної внаслідок його незаконних рішень дій або бездіяльності. Така вимога може бути розглянута адміністративним судом, лише в разі, якщо вона заявлена разом із вимогами передбаченими у п. 1-4 ч. 1 ст. 5 КАС України.
При зверненні до суду з адміністративним позовом про визнання незаконними та скасування рішень та розпорядження відповідачів позивачем було завлено і вимогу про відшкодування шкоди в розмірі 32078.69 грн., яка розрахована виходячи із вартості сіті-лайту - 1000 євро та офіційного курсу НБУ, згідно якого курс гривні до євро станом на 14.03.2018 року становить 32.078685 грн. Позивач зазначає, що при незаконному демонтажі сіті-лайту, відбулось руйнування рекламної конструкції та її знецінення, тому позивач не може продати або в подальшому використовувати сіті-лайт.
Проаналізувавши доводи позивача, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відшкодування шкоди є видом цивільно-правової відповідальності згідно приписів ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування майнової шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
При розгляді вимоги про відшкодування шкоди суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння матеріальної шкоди, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони фактично заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Таким чином, з огляду на аналіз принципів застосування цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, сам по собі факт наявності протиправних дій відповідачів по демонтажу сіті-лайту не може безумовно свідчити про наявність підстав для стягнення з них заявлених позивачем коштів на відшкодування шкоди. Визначальною обставиною для умов відшкодування за рахунок відповідача майнової шкоди є наявність заподіяної шкоди, та причинний зв'язок між такою шкодою та неправомірними діями відповідача.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що саме на позивача покладається обов'язок по доведенню факту та обставин заподіяння шкоди, її вартісного вираження. Приписи ст. 77 КАС України, передбачають обов'язок суб'єкта владних повноважень - відповідача доводити виключно правомірність та обґрунтованість прийнятих ним рішень.
Позивач заявляючи вимогу про відшкодування шкоди не наводить в чому саме виражається знецінення рекламної конструкції, чому вона не може знову бути використовувана позивачем або продана за ринковою вартістю. Жодних доказів на користь руйнування сіті-лайту, втрати ним відповідної форми, вигляду, властивостей, наявності інших пошкоджень позивачем до суду не надано.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що доводи позивача стосовно того, що відповідачем не надано доказів на підтвердження не руйнування та не знецінення рекламної конструкції, не можуть бути враховані судом на підтвердження факту завдання позивачу матеріальної шкоди, оскільки обов'язок доказування завдання особі майнової шкоди покладено на позивача, який в силу приписів ст. 71 КАС України повинен довести обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно відповіді Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області від 12.02.2018 року, за фактом звернення позивача щодо зникнення сіті-лайту Новомосковським ВП ГУНП в Дніпропетровській області було проведено перевірку, та з'ясовано, що демонтаж рекламної конструкції було проведено працівниками КП «НКПП» на підставі розпорядження секретаря Новомосковської міської ради ОСОБА_6 Вказана рекламна конструкція на теперішній час зберігається на території комунального підприємства «НККП» по вул. Зіни Білої 156 м. Новомосковськ.
Відповідно до листа Директора КП «Новомосковський комбінат комунальних підприємств» НМР від 25 червня 2018 року №197, демонтаж рекламної конструкції ФОП ОСОБА_2 за адресою вул. Сучкова на газоні, в р-ні ж/б №50 було здійснено згідно розпорядження №172- р від 27.09.2017 року. На теперішній час рекламна конструкція знаходиться на території КП «НККП» за адресою ОСОБА_7, 156-Б. Демонтований сіті-лайт знаходиться в задовільному стані, за час зберігання стан не змінився, ОСОБА_8 за отриманням сіті-лайту не зверталась, його не оглядала.
Таким чином, на підставі зазначених документів, судом з'ясовано, що демонтований сіті-лайт станом на червень 2018 року перебував на території КП «НККП», ФОП ОСОБА_2 за його отриманням не зверталась, і як зазначено третьою особою, сіті-лайт не оглядала.
В свою чергу, позивач ні в адміністративному позові, ні в апеляційній скарзі не зазначає, коли він оглянув демонтований сіті-лайт, що саме було з'ясовано при його огляді. Позивачем не надано суду фотокарток, показань свідків, акту, складеного за наслідками огляду сіті-лайту або будь-яких інших доказів огляду сіті-лайту та виявлення, фіксування фактів його зруйнування або знецінення.
З огляду на викладене, у суду відсутні підстави вважати доведеними обставини, що демонтований рекламний засіб, що належить позивачу та був розташований за адресою вул. Сучкова на газоні, в р-ні ж/б №50 дійсно зруйнований та знецінений, а його використання або продаж за звичайною ринковою ціною є неможливим.
Тобто, сам факт заподіяння майнової шкоди внаслідок незаконних дій відповідача, позивачем не доведено.
Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що заявлена позивачем до відшкодування шкоди сума, розрахована виходячи з вартості сіті - лайту 1000 євро, що за курсом НБУ становить 32078.69 грн.. При цьому, позивачем не обґрунтовано чому саме таку суму взято в основу розрахунку.
Так, згідно наданої позивачем копії договору придбання сіті-лайту, він був придбаний ФОП ОСОБА_2 в 2007 році за ціною еквівалентною 1000 євро. Однак сіті-лайт експлуатувався щонайменше з 2013 року (з часу укладення договору на розміщення рекламного засобу по вул. Сучкова м. Новомосковськ) до моменту його демонтажу в 2017 році. Тобто, третьою особою було демонтовано не новий, а вживаний сіті-лайт, який був придбаний в 2007 році, та експлуатувався не менше 4 років, відтак, з урахуванням амортизації, вказаний рекламний об'єкт не може коштувати так само як і в день його придбання в 2007 році.
Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що заявлена до відшкодування майнової шкоди сума може відповідати заявленим втратам.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що підстави для задоволення позовних вимоги ФОП ОСОБА_2 про відшкодування шкоди - відсутні.
За викладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 316, ст. 321 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2018 року в адміністративній справі №804/1935/18 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Постанову в повному обсязі складено 29.11.2018р.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя А.В. Суховаров
суддя А.В. Шлай