і м е н е м У к р а їн и
27 листопада 2018 року м. Дніпросправа № 811/1579/18
Суддя І інстанції Кармазина Т.М.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Мельника В.В., Сафронової С.В.,
за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, згідно з яким просить:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо ОСОБА_1 у перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести перерахунок і виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 17.04.2018 року.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права просило його скасувати та винести постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач проходив дійсну строкову службу з 26 квітня 1977 року по 20 квітня 1979 року. При цьому 01 липня 1987 року ОСОБА_1 було призвано як військовозобов'язаного в складі військової частини № НОМЕР_1 для виконання військового обов'язку з ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС починаючи з 01 липня 1987 року по 13 серпня 1987 року. Виконання даного військового обов'язку негативно позначилось на здоров'ї, у зв'язку з чим позивачу було встановлено третю групу інвалідності (безстроково), пов'язану з виконанням обов'язків з ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Зазначає, що у даному випадку є неоднакове відношення до осіб, які отримали захворювання під час проходження дійсної військової служби та до осіб, які отримали захворювання не під час проходження дійсної військової служби суперечить Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_2 від 30.03.2011 р. (а.с.13).
Згідно посвідчення серії НОМЕР_3 від 31.03.2011року позивач є інвалідом 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни (а.с.13).
ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує пенсію по ІІІ групі інвалідності, призначену відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно архівної довідки від 25.03.2011 року №53993/1 Галузевого державного архіву Міністерства оборони України, позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС при військовій частині НОМЕР_1 у період з 01.07.1987 року по 13.08.1987 року (а.с.22).
01.07.1987 року позивача призвано як військовозобов'язаного в складі військової частини № НОМЕР_1 для виконання військового обов'язку з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС починаючи з 01.07.1987 по 13.08.1987 (а.с.21).
17.04.2018 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою, в якій просив провести йому перерахунок та виплату пенсії з 01.10.2017 року відповідно доч.3 ст.59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (а.с.16-18)
Листом від 20.04.2018 року №261/С-11 Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області відмовило в перерахунку пенсії на підставі того, що на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивач не проходив дійсну строкову службу (а.с.23)
Суд апеляційної інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.
Згідно ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (у редакції до 11.10.2017 року) пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону. Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до статті 54 цього Закону. Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Законом України № 2148-VIII від 03.10.2017 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" внесено зміни до ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", які набрали чинності з 01.10.2017 року, в наступній редакції: "Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".
Враховуючи вищезазначене, ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачає право на перерахунок пенсії для зазначених осіб лише за наявності трьох умов у сукупності: 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.
З системного аналізу вищевказаних норм законодавства, колегія суддів зазначає, що для призначення вищевказаної пенсії по інвалідності у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати необхідно три умови. Частина третя статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачає, що її дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям:особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Законодавцем передбачено, що пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати у разі коли особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження строкової військової служби.
Враховуючи те, що на момент участі позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС останній не проходив дійсну строкову службу, на нього не може поширюватися положення ч.3 ст.59 Закону, у зв'язку з чим відсутні підстави для перерахунку пенсії.
Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги Позивача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321,322 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя В.В. Мельник
суддя С.В. Сафронова