Справа № 487/3065/15-ц
Провадження № 4-с/487/76/18
30.11.2018 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді - Павлової Ж.П.,за участю секретаря судового засідання - Ігнатьєва А.О.,заявника - ОСОБА_1,головного державного виконавця Заводського ВДВС м.Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Заводського відділу ДВС міста Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про повернення виконавчого документу,
26.10.2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Заводського відділу ДВС м.Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про повернення виконавчого документа.
У своїй скарзі заявник зазначила, що головним державним виконавцем, при винесенні постанови про повернення їй виконавчого документа та повернення виконавчого листа № 487/3065/15-ц, виданого Заводським районним судом м.Миколаєва 22.02.2016 року на підставі ст.37 ч.1 п.4 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VII від 02.06.2016 року (з подальшими змінами далі Закон № 1404-VIII), безпідставно не було застосовано положення ст.26 ч.2 абз.3 Закону, щодо звільнення її, як інваліда 1 групи, від сплати авансування витрат виконавчого провадження.
Посилаючись на зазначене просила визнати незаконною та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, винесену 24.09.2018 року у виконавчому проваджені №50312018 та повернути виконавчий лист до виконавчої служби для виконання.
У судовому засідання заявник вимоги викладені у скарзі підтримала у повному обсязі, пояснила, що нею надавалося головному державному виконавцю багато документів, з яких було видно, що вона є інвалідом першої групи.І крім того, до своїх заяв вона додавала копію пенсійного посвідчення , з якого вбачалось, що вона є інвалідом 1 групи.
У судовому засіданні головний державний виконавець Заводського ВДВС м.Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області ОСОБА_2 вимоги викладені у скарзі не визнала, пояснила, що виконавчий документ було повернуто стягувачу на підставі ст.37 ч.1 п.4 Закону № 1404-VIII, оскільки ОСОБА_1 не було здійснено авансування витрат виконавчого провадження, передбачених ст.43 Закону, незважаючи на попередження про повернення їй виконавчого документа, отриманого заявником. При цьому, Закон № 1404-VIII не передбачає звільнення будь-яких осіб від сплати додаткового авансування витрат виконавчого провадження.
Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши надані матеріали, та матеріали виконавчого провадження № 50312018, приходить до наступного.
Так судом встановлено, що 22.02.2016 року Заводським районним судом м.Миколаєва було видано виконавчий лист № 487/3065/15-ц по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення коштів.
01.03.2016 року головним державним виконавцем Заводського ВДВС ММУЮ ОСОБА_2 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №50312018.
При здійснені виконавчих дій було встановлено, що ОСОБА_3 прийняла в спадщину ? частку квартири №8 по вул. Озерна (Ч. Майовщиків), 15-в в м. Миколаєві, проте не зареєструвала вказане майно у встановленому законом порядку. У зв'язку з чим 21.03.2017 року Заводським районним судом м. Миколаєва було задоволено подання державного виконавця щодо звернення стягнення на нерухоме майно боржника.
15.06.2017року в результаті проведення виконавчих дій вищезазначене майно боржника було описано та арештовано за постановою державного виконавця від 15.06.2017 року.
17.07.2017 року державним виконавцем було винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні з метою проведення оцінки арештованого майна, для наступної передачі на реалізацію.
Згідно рахунку №368/07-17 від 28.07.2017 року послуги з незалежної оцінки майна склали 1500 грн.
16.08.2017р. , 02.02.2018р. та 09.07.2018р. головним державним виконавцем на адресу стягувача - ОСОБА_1 направлялися пропозиції про здійснення авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій відповідно до положення ст.43 Закону України "Про виконавче провадження".
06.08.2018 року до Заводського ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області надійшла письмова заява ОСОБА_1, відповідно до якої вона повідомляла, що вже сплачувала 1500 грн. за виконання оцінки майна за ухвалою Миколаївського апеляційного суду,про що в неї є докази і крім того посилалась на те , що від авансування будь-яких витрат при проведені виконавчих дій звільняються інваліди І групи. 24.09.2018 року головним державним виконавцем винесено Постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі ст.37 ч.2 п.4 Закону № 1404-VIII.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо витрати на залучення до проведення виконавчих дій суб'єктів господарювання на платній основі, виготовлення технічної документації на майно, здійснення витрат на валютообмінні фінансові операції та інших витрат, пов'язаних із перерахуванням коштів, перевищують суму сплаченого авансового внеску, стягувач зобов'язаний додатково здійснити авансування таких витрат.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 вищезазначеного Закону від сплати авансового внеску звільняються особи з інвалідністю I та II груп.
Таким чином, суд вважає, що відповідно до положення ст.26 ч.2 вищезазначеного Закону , стягувачі - інваліди першої групи звільняються від сплати будь-яких внесків при вчинені виконавчих дій.
При дослідженні матеріалів виконавчого провадження №50312018 було встановлено , що до своїх заяв , які направляла ОСОБА_1 на адресу Заводського відділу державної виконавчої служби м.Миколаєва, в тому числі і до її заяви від 06.08.2018року про звільнення від сплати авансування додаткових витрат,не було надано копії пенсійного посвідчення на підтвердження того , що вона є інвалідом 1 групи.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 року №875-ХІІ (з послідуючими змінами) - пільги особам з інвалідністю надаються на підставі посвідчення, яке підтверджує відповідний статус.
Таким чином, приймаючи до уваги той факт, що ОСОБА_1, на підтвердження свого права на отримання пільг, передбачених ст.26 ч.2 Закону № 1404-VIII, на звільнення від сплати авансових внесків, не надала державному виконавцю копії пенсійного посвідчення, суд вважає, що дії державного виконавця про повернення виконавчого документу є правомірними, а скарга ОСОБА_1 є безпідставною і задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 450-451 ЦПК України, суд -
В задоволення скарги ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Заводського відділу ДВС міста Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області щодо постанови ВП №50312018 від 24.09.2018року про повернення виконавчого документу відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Суддя: Ж.П. Павлова