Справа № 487/2113/16-к
Провадження № 1-кп/487/40/18
09.11.2018 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , за участю прокурора - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , обвинуваченого - ОСОБА_9 , потерпілих - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальне провадження № 12015150000000331 від 13.11.2015 року за обвинуваченням:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Миколаєва, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в скоєні злочину передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -
12 листопада 2015 року близько 20 години 10 хвилин, в місті Миколаєві, водій ОСОБА_9 керував технічно справним автомобілем марки «MERCEDES - BENZ VITO 111 CDI» реєстраційний номер НОМЕР_1 , в темний час доби рухався по освітленій ліхтарями міського електроосвітлення проїзній частині вулиці Генерала Карпенка, яка має по дві смуги руху у обох напрямках, зі сторони вулиці Крилова в напрямку вулиці Білої.
При проїзді в районі будинку №8 по вулиці Генерала Карпенка, водій ОСОБА_9 порушив вимоги п.п. 2.3 «б», 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, а саме проявив неуважність, не слідкував за дорожньою обстановкою та її зміною, не обрав безпечну швидкість руху свого транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, при виникненні об'єктивно видимої небезпеки для руху вперед у вигляді пішохода ОСОБА_12 , яка перебігала проїжджу частину зліва на право відносно напрямку руху автомобіля, не прийняв заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки свого транспортного засобу в наслідок чого допустив на неї наїзд.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_12 від отриманих тілесних ушкоджень померла.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 2587 від 28 грудня 2015 року смерть ОСОБА_12 настала внаслідок тупої поєднаної травми тіла у вигляді численних переломів кісток черепа та скелета з пошкодженням внутрішніх органів, яка супроводжувалась внутрішньоплевральною та внутрішньочеревною кровотечою, з подальшим розвитком геморагічного та травматичного шоку.
Згідно з висновком комплексної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 78 дії водія ОСОБА_9 , передуючі ДТП, не відповідали п. 12.3 ПДР України та його дії, з технічної точки зору, знаходяться у причинному зв'язку з ДТП, що наступила.
Таким чином, водій ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у вчиненні описаного злочину не визнав, пояснивши, що на той момент, коли він побачив потерпілу на дорозі, він намагався усіма засобами уникнути назду на неї.
Будучи допитаним в судовому засіданні в якості потерпілого ОСОБА_13 суду пояснив, що 13.11.2015 року мені зателефонувала тітка дружини, яка повідомила, що дружина потрапила в ДТП. Обставини пригоди йому не відомі. На час вчинення дорожньої пригоди потерпілий разом з дружиною не мешкав, дружина разом з дитиною, проживала в оселі її батьків. На даний час дитина мешкає разом з бабусею та дідусем. Допомоги від обвинуваченого матеріального та морального характеру не було. Цивільний позов підтримую в повному обсязі, це мала частина відшкодування шкоди, яка була родині завдана.
Будучи допитаною в судовому засіданні в якості потерпілого ОСОБА_10 суду пояснив, що 13.11.2015 року мені зателефонував співмешканець доньки, який повідомив, що донька потрапила в ДТП. Обставини пригоди йому не відомі. Допомоги від обвинуваченого матеріального та морального характеру не було. Цивільний позов підтримую в повному обсязі.
Будучи допитаним в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_14 суду пояснив, що 12.11.2015 року він перебував на вул. Карпенка біля будинку №8, а саме біля проїзної частини, а саме 5 метрів від бордюру, в цей час підійшла жінка одягнута в темне вбрання та з капюшоном, яка розмовляла по мобільному телефону. На той час було темно на вулиці та накрапав дощ, дорога була мокра. Автомобіль стояв на світлофорі, після того, як транспортний засіб почав рух він їхав у крайній лівій смузі, у зв'язку з тим, що оминав інший транспортний засіб "БМВ", в цей час жінка вибігла на дорогу, не спостерігаючи за дорожньою обстановкою. Транспортний засіб намагався уникнути від зіткнення, ухилився на метр але все одно зачепив жінку, правою стороною, та виїхав на зустрічну смугу та зупинився на обочині. Пішохід по відношенню до транспортного засобу знаходився правим боком. Після зіткнення свідок підійшов до потерпілої та повернув їй голову, та викликав швидку допомогу. Свідок пояснив, що від світлофора до місця ДТП біля 60 метрів. В ході слідчого експерименту свідок стояв на тому ж місці, на дорозі проїжджав транспортний засіб, після чого декілька разів проїхав транспортний засіб, та свідок повідомив, з якою саме швидкістю проїхав автомобіль. Замість пішохода був присутній статист, який був одягнутий у світле вбрання, зростом 175 см. Він бігав з різною швидкістю, після чого свідок повідомив як саме вона пробігла. Швидкість вимірювалась секундоміром. Присутніми у слідчому експерименті були прокурор, слідчий, статист, водій автомобіля, більше свідок не пам'ятає нікого. При проведенні слідчого експерименту опадів не було. Колір фар автомобіля, який приймав участь у слідчому експерименті свідок не пам'ятає.
Будучи допитаним в якості свідка ОСОБА_15 повідомив суду, що знайомий з обвинуваченим ОСОБА_9 .. У вечірній час доби, свідку зателефонував ОСОБА_9 та повідомив, що потрапив у ДТП. На місце ДТП свідок прибув біля 21-00 год., на місці знаходились слідчий, прокурор, ОСОБА_9 т а поняті. На дорозі знаходився транспортний засіб, але трупу вже не було, її забрала швидка допомога. На дворі було темно, та йшов дощ. На місці свідку слідчий все розповів, показав схеми, та він розписався. При свідкові документи не складались, та в слідчих діях свідок участі не приймав. Через деякий час, свідком було надано транспортний засіб для проведення слідчого експерименту. При проведенні слідчого експерименту, він стояв в стороні, участі не приймав. Керував його транспортним засобом ОСОБА_9 та ще одна особа. Під час слідчого експерименту дощу не було, у зв'язку з чим водою бризкали на вікно та керували транспортним засобом. Всі надані документи свідком були підписані.
Будучи допитаний в якості свідка ОСОБА_16 який суду пояснив, що в листопаді 2015 року він йшов додому по вул. Г. Карпенко, біля магазину "Орбіта" на проїзній частині знаходився транспортний засіб "Mercedes Vito" та співробітники поліції робили заміри. До нього підійшли співробітники поліції та запропонували бути понятим, на що він погодився. Біля автомобіля стояли люди, ще один понятий та співробітники поліції, які при ньому складали схему ДТП. Зауважень до схеми не було. Під час складання схеми на дворі було темно і йшов дощ. За участю понятого заміри не проводились. Всі дії продовжувались не більше 7 хвилин. Надали документи підписати, та він їх підписав не перевіряючи дані.
Будучи допитаним в якості свідка ОСОБА_17 суду пояснив, що він був присутній при слідчому експерименті. Після роботи разом з братом свідок направлявся на вул. Радянська. На зустріч їм йшов чоловік, який представився слідчим та запропонував бути понятими при слідчих діях. На що вони погодились. Після чого вони приїхали на вул. Генерала Карпенка, де вже був транспортний засіб "Mercedes Vito" темного кольору за допомогою якого було проведено слідчий експеримент. Він був статистом, а брат його був понятим. Вимірювалась швидкість його руху по проїзній частині. Свідок стояв на обочині та за допомогою секундоміру вимірював швидкість руху статиста. Транспортний засіб рухався зі сторони "Намиву". У зв'язку з тим, що на вулиці не йшов дощ та дорога була суха, водою бризкали на вікно транспортного засобу. Чи вмикали щітки склоочисника, йому не відомо. Ліхтарі на дорозі не були ввімкнені, тільки після того як транспортний засіб почав рух, увімкнувся ліхтар за 100 метрів від місця вчинення ДТП. На місці ДТП була зроблена розмітка, та над даним місце не горів ліхтар. Чи був присутній експерт при слідчому експерименті, свідок не пам'ятає. Пам'ятає, що його брат здійснював фото та відео зйомку слідчого експерименту. В якості пішохода був чоловік, середнього зросту, одягнутий у темне вбрання, який рухався по точкам, а саме від бордюру до місця ДТП. Протокол на місці не підписував, у зв'язку з тим, що надворі було темно. Коли підписували протокол, до нього було додано схеми, в яких вказана швидкість руху транспортного засобу та пішохода, та фототаблиці. Свідок перевірив дані у протоколі після чого його підписав.
Будучи допитаним в якості експерта ОСОБА_18 суду пояснив, що у 2015 році приймав участь при слідчому експерименті. Після роботи, вечером, разом з братом свідок направлявся на вул. Радянська. На зустріч їм йшов чоловік, який представився слідчим та запропонував бути понятими при слідчих діях. На що вони погодились. Вони приймали участь при слідчому експерименті ДТП. Свідок фотографував хід слідчого експерименту, а саме всі дії, які були вчиненні. Мій брат ОСОБА_17 дивився, як відбуваються слідчі дії, та бігав замість пішохода. Також вимірювали швидкість, брат свідка вимірював швидкість за допомогою спідометра, відкривав та закривав його папкою, з заду водія. Визначали видимість пішохода на дорозі, із салону автомобіля, але хто саме свідок не пам'ятає. Скільки осіб приймало участь свідок не пам'ятає. Участь в слідчому експерименті приймав тільки один раз. Всі дані заносились до протоколу, після чого свідок його підписав.
Будучи допитаним в якості експерта ОСОБА_19 суду пояснив, що є експертом авто технічної транспортної трассологічної експертизи, для проведення додаткових слідчих дій при проведенні експертизи не було необхідності, у зв'язку з тим, що для надання відповідей на поставлені питання було надано достатньо даних. Висновок підтримую в повному обсязі. Експертом було досліджено постанову слідчого про призначення експертизи, а також матеріали провадження в 1 томі, які саме документи надано було, експерт не пам'ятає. В тій методиці, яка була застосована при проведенні досліджень для надання відповідей на поставлені питання, швидкість руху транспортного засобу не застосовувалась. На перше питання було надано відповідь, а саме місце наїзду розташоване на відстані 2,6 м. від краю проїзної частини. З показів водія, вбачається, що він рухався у лівій смузі, та згідно методики є смуга руху є місце наїзду, та висновок було зроблено на тій основі, що якби водій не змінив напрям свого руху то наїзду не було б. В даному випадку не має значення яку швидкість руху обрав водій. Якщо водій рухався у лівій смузі, а наїзд на пішохода відбувся на правій смузі, якщо б водій не змінював траєкторію свого руху, то до моменту коли він доїхав до смуги руху пішохода, пішохід вже вийшов би за смугу руху автомобіля, та наїзду би не відбулося. Методика передбачає декілька варіантів методичних проведень досліджень при об'єкті які перетинають смугу руху, тобто складають небезпеку. При цьому, якщо пішохід іде зліва на право, а наїзд на нього відбувся крайньою правою частиною транспортного засобу, то досліджується можливість виходу пішохода за смугу руху автомобіля. У даному випадку, це не проводилось бо наявне фактичне місце, та фактична смуга, яка вказана водієм, та на час коли їх смуги перетнулись пішохід знаходився за смугою руху транспортного засобу. Тоді відповідно до п. 12.3 ПДР маневр, який виконав водій зупинившись біля правого краю проїзної частини, був небезпечним для пішохода
Вина ОСОБА_9 у вчиненні описаного злочину підтверджується окрім пояснень свідків також доказами дослідженими судом, а саме:
- рапортом слідчого ОСОБА_20 від 13.11.2015 року про вчинення біля будинку №8 по вул.. Г. Карпенка наїзду на пішохода, яка перетинала проїзну частину у невстановленому для переходу пішоходів місце;
- протоколом огляду місця події від 12.11.2015 з додатками (схема та фототаблиця) в ході якого в м. Миколаєві біля будинку № 8 по вул.. Г. Карпенка виявлено автомобіль «Мерседес Віто» державний номер НОМЕР_2 з пошкодженнями характерними для ДТП, відокремлені від транспортних засобів частини та інші об'єкти характерні для ДТП, труп на місці ДТП відсутній.
В ході зазначеної слідчої дії з місця пригоди вилучено вищезазначений автомобіль.
- висновками СМЕ №2587 від 28.12.2015, відповідно до якого смерть гр. ОСОБА_12 настала внаслідок тупої поєднаної травми тіла у вигляді численних переломів кісток черепа та скелета з пошкодженням внутрішніх органів, яка супроводжувалась внутрішньоплевральною (800мл крові) та внутрішньочеревною (400мл крові) кровотечею, з подальшим розвитком геморагічного та травматичного шоку, що підтверджується даними судово-гістологічного дослідження. При судово-медичному дослідженні трупа виявлено тілесні пошкодження у вигляді: рани в тім'яно-скроневій ділянці справа; саден в ділянці голови та обличчя, в ділянці верхніх та нижніх кінцівок; синця в ділянці нижньої кінцівки; крововиливів у м'які покрови голови; лінійного та багатовідламкового переломів кісток склепіння та основи черепа; тотального субарахноідального крововиливу лівої та правої півкулі головного мозку; переломів ребер: справа - 5,б,7,9 по задній пахвовій лінії, з крововиливами та пошкодженням пристінкової плеври в проекції 5,6,7 ребер та 9,10,11 - по біляхребтовій лінії, з крововиливами в оточуючої м'які тканини та внутрішньо плевральною кровотечею; неповного розриву міжхребетного диску 6-7 шийних хребців з крововиливами в оточуючої м'які тканини; розриву лівого куполу діафрагми з крововиливами в м'які тканини; розриву правої долі печінки.
Всі вищеописані тілесні пошкодження прижиттєві, на що вказує наявність крововиливів в місцях пошкоджень та утворилисял від неодноразової дії тупих твердих предметів, можливо при дорожньо-транспортній пригоді в срок та при обставинах вказанних в постанові внаслідок наїзду движучого транспортного засобу з пішоходом.
Первинний удар, вірогідніше всього, прийшовся по передньо-боковій поверхні правої нижньої кінцівки, коли потерпіла знаходилася у вертикальному положенні, обернута передньо-правою поверхнею тіла к двіжучому транспортному засобу, внаслідок чого утворилися пошкодження в ділянці правої нижньої кінцівки. Далі, вірогідніше всього, відбувся заброс потерпілої на капот транспортного засобу з подальшим соударением о лобове скло та стійку автомобіля з утворенням тілесних пошкоджень в ділянці голови та грудної клітини. Далі відбулося отбрасивание тіла на тверде дорожнє покриття з утворенням тілесних пошкоджень в ділянці обличчя.
Вище вказані тілесні пошкодження, у своїй сукупності, носять ознаки тяжких тілесних пошкоджень, які спричинили смерть та мають прямий причинний зв'язок з настанням смерті.
Ступінь наявності трупних явищ свідчить проте, що з моменту смерті і до моменту дослідження трупа пройшло близько 12-14 годин.
При судово-імунологічному дослідженні встановлено: кров ОСОБА_12 відноситься до групи В з ізогемагглютинінами анти-А ізосерелогічної системи АВО.
При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_12 виявлений етиловий спирт в концентрації в крові 2,53 %, що відповідає стосовно живих осіб середньому ступеню алкогольного сп'яніння.;
- висновком експерта №2/289 від 08.01.2016 року, відповідно до якого на момент огляду ходова частина, робоча гальмівна система, рульове керування та фари головного світла автомобіля «Mercedes Benz Vito 111 CDi» д/н НОМЕР_1 перебували в працездатному стані та не мали технічних несправностей, які могли б виникнути до ДТП. Пошкодження правої фари головного світла виникли в процесі розвитку ДТП. Так як в ході проведення експертного дослідження автомобіля «Mercedes Benz Vito 111 CDi» д/н НОМЕР_1 , в досліджуваних системах та механізмах технічних несправностей, що могли виникнути до ДТП не виявлено, питання «чи міг водій виявити несправності завчасно перед виїздом» з технічної точки зору втрачає сенс. Так як в ході проведення експертного дослідження автомобіля «Mercedes Benz Vito 111 CDi» д/н НОМЕР_1 , в досліджуваних системах та механізмах технічних несправностей, що могли виникнути до ДТП не виявлено, питання «чи перебували несправності в причинному зв'язку з ДТП та які вимоги ПДР були порушені водієм під час експлуатації транспортного засобу» з технічної точки зору втрачає сенс;
- висновком експерта №4/176 від 20.01.2016 року, відповідно до якого В ході проведеного експертного дослідження встановлено, що під час первинного контактування автомобіль «Mercedes Benz Vito 111 CDi» д/н НОМЕР_1 , розташовувався передньою правою частиною до пішохода.
В ході проведення експертного дослідження, виходячи з викладених в схемі до протоколу огляду місця ДТП ознак та слідової інформації, а також в результату огляду автомобіля на предмет пошкоджень, встановлено, що відсутні необхідні для точного та об'єктивного визначення місця наїзду на пішохода основні ознаки а наявні лише опосередковані ознаки. Таким чином, визначаючи, де саме знаходиться місце наїзду на пішохода на проїзній частині, та виходячи з наявних ознак можна дійти висновку, що наїзд стався на проїзній частині вул. Г. Карпенка, в межах смути руху автомобіля «Mercedes Benz Vito 111 CDi» д/н НОМЕР_1 , перед початком осипу скла та пластику.
- висновком експерта №78 від 21.03.2016 року, відповідно до якого місце наїзду на пішохода розташовувалося у напрямі смуги руху автомобіля "MERCEDES - BENZ VITO 111 CDI" р.н. НОМЕР_3 та відносно меж проїжджої частини не могло розташовуватися від правого краю проїжджої частини, на відстані, більшої ніж 2,6м. Точніше відповісти на питання про положення місця наїзду на пішохода відносно меж проїжджої частини не представляється можливим, з причин, викладених в дослідницькій частині висновку.
За умов, викладених в постанові про призначення експертизи, водієві автомобіля Мерседес, з моменту виникнення небезпеки для руху - об'єктивного виявлення пішохода, що почав рух від лівого краю проїжджої частини, у напрямку смуги руху автомобіля, у своїх діях необхідно було керуватися вимогами, викладеними в п. 12.3 ПДР, а саме: "У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яка водій об'єктивно здатний виявити, він повинен негайно прийняти заходи для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди".
За умов, викладених в постанові про призначення експертизи, водій автомобіля Мерседес мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода.
За умов, викладених в постанові про призначення експертизи, дії водія Мерседес, передуючі ДТП, не відповідали п. 12.3 ПДР.
За умов, викладених в постанові про призначення дії водія Мерседес, передуючи ДТП і з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з ДТП, що наступила;
- протоколом слідчого експеременту від 24.12.2015 року зі свідком ОСОБА_14 , а також схемою та фототаблицею до протоколу, відповідно до якого ОСОБА_14 вказав що 12.11.2015 року близько о 20-05 год. біля буд. №8 по вул. Г. Карпенка незнайома йому раніше жінка перетинала проїжджу частину вул. Ген. Карпенка з ліва на право відносно напрямку руху автомобіля у темпі швидкого бігу. Після чого автомобіль "MERCEDES - BENZ VITO" змінив напрямок руху ліворуч та допустив наїзд на пішохода. Також свідок вказав на швидкість руху автомобіля, боковий інтервал з яким рухався автомобіль, місце перебування пішохода до початку руху по проїжджій частині, темп руху пішохода;
- протоколом слідчого експерименту від 24.12.2015 року за участю ОСОБА_9 , а також схемами та фототаблицею до протоколу, відповідно до якого ОСОБА_9 вказав що 12.11.2015 року близько о 20-00 год. біля буд. №8 по вул. Г. Карпенка незнайома йому раніше жінка перетинала проїжджу частину вул. Ген. Карпенка з ліва на право відносно напрямку руху автомобіля у темпі швидкого бігу. Після чого автомобіль "MERCEDES - BENZ VITO" змінив напрямок руху ліворуч та допустив наїзд на пішохода. Також ОСОБА_9 вказав на швидкість руху автомобіля, боковий інтервал з яким рухався автомобіль, місце де ОСОБА_9 вперше побачив пішохода коли той стояв на узбіччі, темп руху пішохода. Також було перевірено видимість пішохода;
- протоколом слідчого експерименту від 11.10.2017 року за участю свідка ОСОБА_14 , а також схемою та фототаблицею до протоколу, відповідно до якого ОСОБА_14 вказав що 12.11.2015 року близько о 20-05 год. біля буд. №8 по вул. Г. Карпенка незнайома йому раніше жінка перетинала проїжджу частину вул. Ген. Карпенка з ліва на право відносно напрямку руху автомобіля у темпі швидкого бігу. Після чого автомобіль "MERCEDES - BENZ VITO" змінив напрямок руху ліворуч та допустив наїзд на пішохода. Також свідок вказав на швидкість руху автомобіля, боковий інтервал з яким рухався автомобіль, місце перебування пішохода до початку руху по проїжджій частині, темп руху пішохода. Також встановлена видимість пішохода з місця водія;
- протоколом слідчого експерименту від 08.08.2017 року за участю ОСОБА_9 , а також схемами та фототаблицею до протоколу, відповідно до якого ОСОБА_9 вказав що 12.11.2015 року близько о 20-00 год. біля буд. №8 по вул. Г. Карпенка незнайома йому раніше жінка перетинала проїжджу частину вул. Ген. Карпенка з ліва на право відносно напрямку руху автомобіля у темпі швидкого бігу. Після чого автомобіль "MERCEDES - BENZ VITO" змінив напрямок руху ліворуч та допустив наїзд на пішохода. Також ОСОБА_9 вказав на відповідність погодних умов на умови освітлення на момент проведення вказаної слідчої дії з обстановкою, яка склалася на момент ДТП;
- протоколом слідчого експерименту від 11.10.2017 року за участю ОСОБА_9 , а також фототаблицею до протоколу, відповідно до якого ОСОБА_9 вказав що 12.11.2015 року близько о 20-00 год. біля буд. №8 по вул. Г. Карпенка незнайома йому раніше жінка перетинала проїжджу частину вул. Ген. Карпенка з ліва на право відносно напрямку руху автомобіля у темпі швидкого бігу. Після чого автомобіль "MERCEDES - BENZ VITO" змінив напрямок руху ліворуч та допустив наїзд на пішохода. Також ОСОБА_9 вказав місце наїзду на пішохода, на швидкість руху автомобіля, темп руху автомобіля боковий інтервал з яким рухався автомобіль, місце де ОСОБА_9 вперше побачив пішохода коли той стояв на узбіччі, темп руху пішохода. Також було перевірено видимість пішохода з місця водія;
- висновком експерта №130 від 07.05.2018 року наїзд на пішохода відбувся в межах проїзної частини вул. Г. Карпенка, по ширині дороги на відстані близько 0,4...2,6 м від правого краю проїзної частини (по напрямку руху від вул. Морехідної до вул. Білої), в повздовжньому напрямку місце наїзду на пішохода розташовано на відстані близько 5,8...7,3 м перед початком розташування осипу розсіювана фари автомобіля та вітрової накладки (позиція № 3 на схемі) зафіксованих у схемі до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 12.11.2015 (при швидкості руху транспортного,засобу вказаній у вихідних даних ухвали суду).
У вказаній дорожній ситуації водій автомобіля «Mercedes Benz Vito 111 CDI» р/н НОМЕР_3 ОСОБА_9 повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 12.2 та п. 12.3 Правил дорожнього руху України.
В дорожній ситуації обставини якої викладені у вихідних даних ухвали суду, не представляється можливим відповісти на питання про те, чи мав водій ОСОБА_9 у дорожній обстановці, що склалася, технічну можливість запобігти ДТП з урахуванням фактичного місця наїзду на пішохода, по причинам вказаним у дослідницькій частині даного висновку.
В дорожній ситуації обставини якої викладені у вихідних даних ухвали суду, не представляється можливим відповісти на питання про те, чи мав водій ОСОБА_9 у дорожній обстановці, що склалася технічну можливість запобігти наїзду на пішохода шляхом застосування екстрених мір гальмування з урахуванням темпу руху пішохода, по причинам вказаним у дослідницькій частині даного висновку.
В дорожній ситуації обставини якої викладені у вихідних даних ухвали суду, не представляється можливим відповісти на питання про те, чи є в діях водія ОСОБА_9 невідповідності вимог Правил дорожнього руху України, по причинам вказаним у дослідницькій частині даного висновку.
В дорожній ситуації обставини якої викладені у вихідних даних ухвали суду, не представляється можливим відповісти на питання про те, чи знаходяться дії водія ОСОБА_9 , з технічної точки зору, в прямому причинному зв'язку з настанням ДТП, по причинам вказаним у дослідницькій частині даного висновку.
Оцінка дій пішохода не потребує спеціальних пізнань в області автотехніки, у зв'язку з чим вона може бути здійснена судом у відповідності з вимогами розділу 4 «Обов'язки і права пішоходів» Правил дорожнього руху України.
Оцінка дій пішохода не потребує спеціальних пізнань в області автотехніки, у зв'язку з чим вона може бути здійснена судом у відповідності з вимогами розділу 4 «Обов'язки і права пішоходів» Правил дорожнього руху України.
Свідчення свідка ОСОБА_14 , в частині розташування місця наїзду на пішохода на відстані 5,3 м від правого краю проїзної частини дороги з технічної точки зору є не спроможними.
Свідчення водія автомобіля «Mercedes Benz Vito 111 CDI» р/н НОМЕР_3 ОСОБА_21 в частині розташування місця наїзду на пішохода на відстані 2,6 м від правого краю проїзної частини дороги з технічної точки зору єспроможними.
Аналіз досліджених доказів, які суд вважає належними, допустимими, достовірними і в сукупності достатніми для ухвалення вироку, дозволяє дійти висновку про те, що вина ОСОБА_9 доведена у повному обсязі, а його дії суд кваліфікує кваліфікує за ч.2 ст. 286 КК України - порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_9 судом не встановлено.
При обранні виду та міри покарання ОСОБА_9 , суд також враховує данні про особуобвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку Миколаївській обласній психіатричній лікарні №1 не перебуває, на обліку Миколаївському обласному наркологічному диспансері не перебуває.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_9 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який віднесено законом до категорії тяжких злочинів.
Таким чином, виходячи з загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України, суд приходить до висновку, що обвинуваченому повинно бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, передбачене санкцією статті ч.2 ст.286 України, у вигляді позбавлення волі.
В той же час врахувавши обставини вчиненого кримінального правопорушення, його тяжкі наслідки та ступінь вини обвинуваченого, а також те, що професійна діяльність обвинуваченого не пов'язана з керуванням транспортними засобами, суд вважає необхідним призначити йому додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.
На думку суду застосування саме таких видів та міри основного та додаткового покарання відповідатиме меті кримінального покарання, сприятиме виправленню обвинуваченого та запобігатиме вчиненню нових злочинів, як обвинуваченим, так і іншими особами.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 заявив клопотання про застосування до нього амністії, звільнивши його від відбування покарання, оскільки він має на утриманні малолітню дитину, якій не виповнилось 18 років, вчинив кримінальне правопорушення невеликої тяжкості, повністю визнає свою вину, з наслідками застосування амністії ознайомлений.
Прокурор та потерпілі в судовому засіданні не заперечували проти звільнення обвинуваченого від відбування покарання на підставі п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році».
Як встановлено ст. 85 КК України на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.
Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч.2 ст. 86 КК України).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 1 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цьогоЗакону.
Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що встановивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
07.09.2016 р. набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 р. №1810-VII. Дія цьогоЗаконупоширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді чи здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.
Відповідно до п."В"ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня2016 року, який набрав чинності 07 вересня 2017 року, звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно дост. 12 КК України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно дост. 12 КК України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких з зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили: підлягають особи, які не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років.
З долученого до матеріалів кримінального провадження свідоцтва про народження, вбачається, що у обвинуваченого ОСОБА_9 є малолітня дитина, а саме ОСОБА_22 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перебуває на його утриманні та відносно якої він не позбавлений батьківських прав. Крім того, обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке не є особливо тяжким відповідно дост. 12 КК України. Вказане кримінальне правопорушення він вчинив 12.11.2015 року, тобто до дня набрання чинності (07 вересня 2017р.) Закону України «Про амністію у 2016 році».
Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_9 амністії, передбачених ст.4 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" та ст.9 Закону України «Про амністію у 2016 році», судом не встановлено.
За таких обставин суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_9 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2016 році», а тому він підлягає звільненню від відбування покарання.
Суд роз'яснює обвинуваченому ОСОБА_9 наслідки застосування амністії, а саме: застосування амністіїв подальшому протягом останніх десяти років амністія до нього не може бути застосована.
Цивільний позов ОСОБА_10 про стягнення з ОСОБА_9 моральної шкоди задовольнити частково.
Цивільний позов ОСОБА_13 про стягнення з ОСОБА_9 моральної шкоди задовольнити частково.
Як слідує із змісту п.1 ч.2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів (п.п. 1-2 ч. 2 ст. 23 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування (ч.4 ст. 23 ЦК).
Таким чином, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди потерпілим внаслідок ДТП, суд бере до уваги характер та обсяг фізичних і душевних страждань потерпілих, їх тривалість, зменшення реалізації звичок, обсяг додаткових зусиль для організації життя, непоправність втрати, негативні наслідки, суд вважає, що розмір моральної (немайнової) шкоди яку потрібно стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_10 складає 100000,00гривень, на користь ОСОБА_13 складає 100000,00гривень, яка підлягає стягненню відповідно до вимог ст. 23, 1167 ЦК України.
З обвинуваченого ОСОБА_9 підлягають стягненню судові витрати понесені на залучення експерта в сумі 4375,52 грн.
Долю речових доказів вирішити на підставі 100 КК України.
Керуючись ст.ст.374-376 КПК України, -
ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст .286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.
На підставі ст. 1 п.«в'Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 № 1810-У111звільнити ОСОБА_9 від відбування призначеного основного та додаткового покарання.
Цивільний позов ОСОБА_10 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_10 100000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Цивільний позов ОСОБА_13 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_13 100000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави витрати на проведення понесені на залучення експертів в розмірі 4375, 52 грн.
Речовий доказ, а саме автомобіль марки «Mercedes Benz Vito 111 CDi», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_9 - залишити власнику.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1