Миколаївської області
Справа №477/2054/18
Провадження №2/477/885/18
30 листопада 2018 року Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі: головуючої судді - Семенової Л.М.,
при секретарі судового засідання - Сірюк С.В.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми позики,
28 серпня 2018 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаною позовною заявою, в якій, просить стягнути з ОСОБА_3 на його користь заборгованість за договором позики від 14 червня 2018 року в сумі 140000,00 грн., а також судові витрати по справі в сумі 15400,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог вказував, що 14 червня 2018 року позичив відповідачу ОСОБА_3 140 000 грн., що підтверджено розпискою, складеною ОСОБА_3 Передача грошей відбулася в присутності свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Строк повернення позики визначено 14 липня 2018 року. Посилаючись на невиконання відповідачем договору, зокрема неповернення суми боргу у визначений договором строк, просить про стягнення суми боргу в судовому порядку.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги свого довірителя підтримав, підтвердив обставини викладені у позовній заяві. Пояснював проте, ОСОБА_3 просив позичити кошти на лікування, у зв'язку з чим позивач, маючи на те можливість, не відмовив відповідачу. Однак відповідач з місця роботи звільнився, борг не повертає, зустрічі та спілкування із позивачем уникає. За вказаного, позивач має можливість на захист його прав лише в судовому порядку.
Відповідач ОСОБА_3 в судові засідання 25 жовтня та 30 листопада 2018 року не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином (а.с. 18, 24) з зареєстрованим місцем проживання, причини неявки суду не повідомив, відзив не подав, тому з урахуванням приписів ст.223 ЦПК України, суд допустив розгляд справи за відсутності відповідача з прийняттям заочного рішення (ч.4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України).
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Однією з підстав виникнення зобов'язання є договір або інший правочин (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України серед загальних засад цивільного законодавства є свобода договору, яка означає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору, тощо (ст.ст.6, 627 ЦК України).
Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63цс13 , прийнятої за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених п.1 ст.355 ЦПК України.
Судом встановлено, що 14 червня 2018 року між сторонами було укладено договір позики в належній формі, отже сторони дійшли згоди щодо усіх істотних умов договору, та за яким відповідач ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_2 140 000 грн. у термін до 14 липня 2018 року. Договір та його умови підтверджується оригіналом розписки (а.с. 25).
Доказів щодо повернення відповідачем ОСОБА_3 сум позики позикодавцю ОСОБА_2 суду не надано.
Частиною 1 ст.530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а за ст. 629 цього ж Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За положеннями ст.598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом.
За відсутності інших підстав, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК).
Належним є виконання зобов'язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права.
В той же час, відповідач свої зобов'язання не виконав, борг не повернув, про що, виходячи з положень ст. 545 ЦК України, свідчать наявні у позивача оригіналу розписки, а тому вимоги про стягнення боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сума судового збору (а.с. 3) та документально підтверджених витрат на правничу допомогу (а.с. 11-13) в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 4, 19, 141, 259, 263-265, 280, 354, 355 ЦПК України, п. 3 Перехідних положень ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», суд -
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, паспортні дані ЕР 281133, виданий Корабельним РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області 14.06.2007 року, особистий код платника податків НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, вул. 6-та Поперечна, 30, кв. 7, особистий код платника податків НОМЕР_2, паспортні дані ЕО 585325, виданий Заводським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області 03.09.1998 року, заборгованість за договором позики від 14 червеня 2018 року в загальній сумі 140 000 (сто сорок тисяч) грн., а також судові витрати в сумі 8 400 (вісім тисяч чотириста) грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У відповідності до підпункту 15.5 пункту 1 Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повний текст рішення виготовлено 30 листопада 2018 року о 12-08 годині.
Суддя Л.М. Семенова