ЄУН 396/2043/18
Номер провадження по справі 1-кп/387/132/18
30 листопада 2018 року смт. Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі :
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12018120230000817 від 27.09.2018 року, яке надійшло до суду 12 листопада 2018 року від Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня-спеціальна, неодруженого, утриманців не має, непрацюючого, раніше не судимого ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, -
12 листопада 2018 року до Добровеличківського районного суду Кіровоградської області надійшов обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України згідно якого :
ОСОБА_4 , в другій декаді червня 2018 року, в післяобідній час, перебуваючи на березі ставу №1, що знаходиться в місті Новоукраїнка Кіровоградської області, знайшов металеву коробку, в якій знаходився підривник типу УЗРГМ-2 та корпус гранати РГД-5. Згідно висновку судової експертизи № 98/25 від 12.10.2018 року, перший об'єкт являється вибухонебезпечним пристроєм, призначеним для ініціювання зарядів вибухових речовин в ручних гранатах, а саме : уніфікованим підривником ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ-2, з ознаками промислового способу виготовлення (маркування на важелі вказує на 1981 рік). Другий об'єкт являється оформленим зарядом вибухової речовини, а саме: корпусом ручної осколкової гранати наступальної дії типу РГД - 5 з ознаками промислового способу виготовлення (маркування на корпусі вказує на 1981 рік). Підривник типу УЗРГМ - 2 відноситься до категорії вибухових пристроїв, наданий на дослідження корпус РГД-5 відноситься до категорії оформлених зарядів вибухових речовин. Об'єкт дослідження № 1 був придатний для здійснення вибуху після видалення запобіжної чеки та вивільнення важеля, об'єкт дослідження № 2 був придатний для здійснення вибуху при наявності відповідного засобу ініціювання вибуху . Усвідомлюючи, що знайдені предмети є вибуховим пристроєм, ОСОБА_4 , без передбаченого законом доволу, переніс їх до власного домоволодіння, що розташоване в АДРЕСА_1 , де без передбаченого законом дозволу зберігав під собачою будкою до 27.09.2018 року. У вказаний день, незаконно придбані беєприпаси були виявлені та вилучені поліцейськими під час огляду домоволодіння обвинуваченого.
В підготовчому судовому засіданні прокурор та обвинувачений надали угоду про визнання винуватості, укладену 21 листопада 2018 року між прокурором Новоукраїнської місцевої прокуратури ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 і просили її затвердити .
ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся. Заявив , що йому зрозумілі : права надані законом; наслідки укладення та затвердження угоди; характер обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований у разі затвердження угоди судом . Стверджував, що укладення угоди є добровільним.
Таким чином дії ОСОБА_4 судом кваліфікуються за ч.1 ст. 263 КК України, як незаконне придбання, зберігання вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
Кримінальне правопорушення, яке інкримінується останньому відноситься до категорії тяжких .
Відповідно до ст. 468 ч. 1 п. 2 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ст. 469 ч. 4 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Суд дослідивши угоду про визнання винуватості від 21 листопада 2018 року, укладену між
прокурором Новоукраїнської місцевої прокуратури ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 , дійшов висновку, що її умови не суперечать вимогам КПК України, відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, умови, які б ускладнювали виконання угоди обвинуваченим, не встановлено.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є також добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_4 цілком зрозумів права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Захисник обвинуваченого в судовому засіданні просив затвердити угоди про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджений від та міру покарання.
Узгоджені сторонами вид і міра покарання не є такими, що не відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 21 листопада 2018 року між прокурором Новоукраїнської місцевої прокуратури ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.
Цивільний позов не заявлявся .
Процесуальні витрати по справі, пов'язані з проведенням судової експертизи на загальну суму 1144 гривні 00 копійок слід покласти на обвинуваченого .
Доля речових доказів має бути вирішена в порядку ст. 100 КПК України.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися .
На підставі керуючись ст. ст. 314, 373, 374,468,472,474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 21 листопада 2018 року між прокурором Новоукраїнської місцевої прокуратури ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12018120230000817 від 27.09.2018 року.
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 3 ( три ) роки .
На підставі статті 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком на 1 ( один ) рік .
На підставі статті 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 : періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати пов'язані з проведенням судової експертизи на загальну суму 1144 (одна тисяча сто сорок чотири ) гривні 00 копійок .
Речові докази по справі : фрагменти об'єктів дослідження № 1, № 2 та первинна упаковка в пакеті № 3067649, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Новоукраїнського ВП ГУНП України в Кіровоградській області - знищити після набрання вироком законної сили .
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження та може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя
Добровеличківського районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1