08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
2/381/1306/18
381/3005/18
28 листопада 2018 року Фастівський міськрайонний суд Київської області
в складі:
головуючого судді: Осаулової Н.А.,
за участю секретаря: Кушнір М.В.,
з участю: представника позивача ОСОБА_1,
представника третьої особи Степенко Р.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Фастів цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: Служба у справах дітей та сім»ї Фастівської районної державної адміністрації про визначення місця проживання малолітньої дитини,-
У серпні 2018 року позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд визначити місце проживання його малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 за місце проживання батька, ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1. Свій позов мотивує тим, що 08 серпня 2008 року він зареєстрував шлюб з відповідачкою. Від даного шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач зазначає, що з моменту припинення шлюбних відносин відповідачка проживає окремо, син проживає разом з ним. Він як батько малолітньої дитини вважає за необхідне визначити місце проживання дитини разом із ним. Переконаний, що син повинен проживати разом з ним в будинку АДРЕСА_1. Зазначає, що він має всі належні матеріально-побутові умови, має можливість утримувати дитину. В помешканні для дитини створено належні умови для проживання, навчання, розвитку та відпочинку. Разом з тим, позивач зазначив, що не має наміру перешкоджати відповідачці в здійсненні її прав та обов'язків щодо їх дитини. Тому, позивач звернувся до суду з позовом та просив суд визначити місце проживання малолітнього сина з батьком.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала з підстав викладених в ньому, просила суд його задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, повідомлялася судом вчасно та належним чином. Направила до суду письмову заяву, в якій просила суд слухати справу у її відсутність зазначила, що проти задоволення позову не заперечує.
Представник третьої особи в судовому засіданні позов підтримала, зазначила, що проживання малолітнього ОСОБА_6 разом з батьком ОСОБА_7 повністю відповідає інтересам дитини.
Суд, заслухавши думку учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення по суті, приходить до наступного висновку.
Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
У відповідності до ч. 1 ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Положенням ч. 1 ст. 161 СК України закріплено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Відповідно до ч. ч. 4, 6 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
Як встановлено в судовому засіданні, сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 08 серпня 2008 року, що підтверджено Свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_3 виданим 08 серпня 2008 року.
Від даного шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено Свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_4 виданим 10 листопада 2010 року.
Як встановлено в судовому засіданні після фактичного припинення спільного проживання сторін, дитина залишилась проживати з батьком оскільки в матері на даний час існують життєві трудності.
Так, з Довідки за № 491 від 29 серпня 2018 року виданої Веприцькою сільською радою Фастівського району Київської області вбачається, що позивач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом із сином ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до Акту обстеження факту проживання ОСОБА_3 від 29 серпня 2018 року, комісією у складі в.о. сільського голови Кельвич Н.М., депутата Запольського О.В., соціального робітника Макаренко Т.В., було проведено обстеження житлово-побутових умов проживання сім»ї та встановлено, що ОСОБА_3 проживає без реєстрації в АДРЕСА_1 разом з сином ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в будинку матері ОСОБА_7 - ОСОБА_11. В даному будинку є всі зручності, для дитини є окрема кімната та всі умови для проживання малолітньої дитини, дитина забезпечена всім необхідним.
Стаття 19 СК України передбачає, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою (ч. 4).
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (ч. 5).
Фастівська районна державна адміністрація Київської області (орган опіки та піклування) наданим висновком № 06-21/3397 від 05.11.2018 року підтримала позов ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини за місцем проживання батька.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Спір - це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, у якому кожен з учасників правовідносин захищає свої суб'єктивні права від протиправних дій, невизнання або їх оспорювання.
Згідно ч. 2 ст. 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Так, судом встановлено, що сторони не мають реального конфлікту щодо існуючих прав та обов'язків обох батьків по відношенню до дитини та їх реалізації.
За змістом статті 31 ЦК України малолітньою особою є дитина віком до чотирнадцяти років.
З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.
Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У п. 1 ст. 9 указаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).
Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.
Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3, ст. 9 Конвенції про права дитини, ч. ч. 2 і 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст.161 СК України випливає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.
Таким чином, враховуючи, що в судовому засіданні встановлено, що на даний час визначення місця проживання дитини ОСОБА_6 разом з батьком не суперечитиме інтересам дитини, суд приходить до висновку про задоволення заявлених вимог.
Крім того, враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп..
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 141, 160, 161 Сімейного кодексу України, ст. ст. 2, 10, 76, 81, 141, 200, 258-259, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, ЗУ «Про охорону дитинства», Конвенцією про права дитини, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року суд, -
Позов - задовольнити.
Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з батьком ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп..
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серія НОМЕР_5 виданий Фастівським МРВ ГУ МВС України в Київській області 04 квітня 2003 року, адреса проживання: АДРЕСА_1.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, паспорт серія НОМЕР_6 виданий Фастівським МВ ГУ України в Київській області 05 травня 2009 року, адреса проживання: АДРЕСА_2.
Служба у справах дітей та сім»ї Фастівської районної державної адміністрації, код ЄДРПОУ 23569565, адреса місця знаходження: пл. Соборна, буд. 1, м. Фастів, Київська область.
Повний текст рішення виготовлено 29.11.2018 року.
Суддя Осаулова Н.А.